Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.




Читайте также:
  1. Визначте поняття «спортивний менеджмент». Мета і завдання спортивного менеджменту на сучасному етапі економічного і соціального розвитку України.
  2. Вопрос 33: Тромбоз сигмовидного синуса, отогенный сепсис.
  3. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
  4. Джерела, фактори та рушійні сили розвитку особистості.
  5. Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.
  6. Етапи розвитку видавничої справи
  7. Етапи розвитку економічної науки
  8. Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова, Беринга, Ерліха. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет класифікація. Активний та пасивний імунітет
  9. Європейський банк реконструкції та розвитку, його призначення, організація та діяльність в Україні.
  10. З якою схемою культурно-історичного розвитку співвідноситься формаційний підхід?

Механізми:

1адсорбція віріона на поверхні клітини

2проникнення віріона або його нуклеїнової кислоти в клітину

3вивільнення вірусного геному депротеїнізація

4синтез ранніх вірусних білків

5біосинтез компонентів віріона нуклеїнова к-та і структурні білки

6формування само складання віріонів

7вихід віріонів із клітини

Періоди інфекційної хвороби:

1інкубаційний з моменту проникнення патогенного агента до появи перших ознак захворювання

2продромальний розвиваються неспецифічні, спільні для багатьох хвороб ознаки

3період основних проявів захворювання пік інфекційного процесу

4період згасання захворювання

5видужання реконвалесценція

 

Бактеріємія — наявність бактерій в крові. Бактеріємія буває при черевному тифі, паратифах, бруцельозі.

Для виявлення бактеріємії найбільше значення має бактеріологічне дослідження, рідше бактеріоскопія крові.

Токсинемія — стан , зумовлений токсигенними бактеріями збудники дифтерії, правця, ботулізму, стафілококистан, при якому бактеріальний екзотоксин чи інший токсин циркулює в кровоносній системі і доставляється нею до клітин мішенях.

Бактеріємія може викликати кілька серйозних наслідків. Імунна відповідь на бактерії може викликати сепсис зараження крові і септичний шок, з високою ймовірністю смерті.

СЕПСИС генералізована гнійна інфекція — загальна важке інфекційне захворювання, що виникає внаслідок поширення інфекції з первинного вогнища у звязку з порушенням механізмів місцевого та загального імунітету.

 

Бактеріємія — наявність бактерій в крові. Бактеріємія буває при черевному тифі, паратифах, бруцельозі.

Для виявлення бактеріємії найбільше значення має бактеріологічне дослідження, рідше бактеріоскопія крові.

Токсинемія — стан , зумовлений токсигенними бактеріями збудники дифтерії, правця, ботулізму, стафілококистан, при якому бактеріальний екзотоксин чи інший токсин циркулює в кровоносній системі і доставляється нею до клітин мішенях.

Бактеріємія може викликати кілька серйозних наслідків. Імунна відповідь на бактерії може викликати сепсис зараження крові і септичний шок, з високою ймовірністю смерті.

СЕПСИС генералізована гнійна інфекція — загальна важке інфекційне захворювання, що виникає внаслідок поширення інфекції з первинного вогнища у звязку з порушенням механізмів місцевого та загального імунітету.



 

Роль макроорганізму в інфекційному процесі.Імунологічна реактивність організму дитини.Вплив навколишнього середовища і соціальних умов на виникнення і розвиток інфекційного процесу у людини.Персистенція бактерій і вірусів.Рецидив,реінфекція,суперінфекція.

Макроорганізму належить провідна роль у регулюванні і виникненні інфекційного процесу.Резистентність макроорганізму визначається умовами середивища.

 

До факторів,які знижують резистентність належать: голодування,психічні і фізичні травми,перевтома,переохолодження,перенагрівання.

 

Голодування призводить до порушення білкового обміну,зменшення активності фагоцитозу,зменшення синтезу антитіл.При енцефаліті,сказі уражується кора ГМ,при ботулізмі-ядра довгастого мозку.

У виникненні інфекційного прцесу велике значення мають: наднирники,загруднинна залоза,кістковий мозок,тимус,лімфатичні вузли,селезінка.

Діти до 6 місяців мають високу стійкість до інфекційних хвороб через слабкий розвиток ЦНС,а також наявності гуморального імунітету,який передався від матері. Діти більш сприйнятливі до кишкових,стрептококових та стафілококових інфекцій.



Роль оточуючого середовища та соціальних факторів.Інфекційний процес залежить від фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів.

Охолодження та перегрівання знижують резистентність організму до дії патогенних мо,порушують біокаталітичні реакції, послаблюють стійкість до мікробів, знижують активність імунної системи.

Значну роль відіграють УФ-випромінювання та іонізуючі радіації.Вони сприяють активізації умовно-патогенної мікрофлори,розвитку бактеріємій та септицемій.

Особливу небезпечність мають іонізуючі промені,які викликають глибокі зміни в кістковому мозку.

Негативно впливають на людину інтенсивне забруднення навколишнього середовища, незадовільні гігієнічні умови побуту та праці, низький рівень розвитку суспільства.

На сприйнятливість до інфекційних хвороб впливають такі соматичні захворювання: діабет, розлади ендокринних залоз, захворювання нирок, печінки, кровотворної системи.

Персистенція-тривале перебування мікробів в організмі людини,при якому виробляються віруснейтралізуючі антитіла.Персистенція проявляється у формі мікробного носійства, коли мікроб певний час зберігається в організмі, відсутні клінічні симптоми, а мікроб виділяється в оточуюче середовище туберкульоз, проказа, бруцельоз, малярія ,або не виділяється сифіліс, токсоплазмоз.

Реінфекція-повторне зараження тим же видом мо після перенесеного захворювання сифіліс, гонорея.

Суперінфекція-повторне зараження тим же мікробом людини,у якої ще не скінчилось основне захворювання.

Рецидив-повернення симптомів того самого захворюваннямалярія,тиф.



36. Періоди інфекційного захворювання. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Розповсюдження мікроорганізмів у макроорганізмів. Форми інфекційного процесу. Бактеріо — та вірусоносійство.

Періоди інфекційної хвороби:

1інкубаційний з моменту проникнення патогенного агента до появи перших ознак захворювання

2продромальний розвиваються неспецифічні, спільні для багатьох хвороб ознаки

3період основних проявів захворювання пік інфекційного процесу

4період згасання захворювання

5видужання реконвалесценція

Механізми:

1адсорбція віріона на поверхні клітини

2проникнення віріона або його нуклеїнової кислоти в клітину

3вивільнення вірусного геному депротеїнізація

4синтез ранніх вірусних білків

5біосинтез компонентів віріона нуклеїнова к-та і структурні білки

6формування само складання віріонів

7вихід віріонів із клітини

Розповсюдження:

Бактеріємія — стан, при якому бактерії у ході розвитку інфекційного процесу можуть надходити в кров і розноситись по всьому організму.

Вірусемія — при вірусних захворюваннях.

Септицемія — заселення бактеріями багатьох органів і тканин організму.

Токсинемія — стан, при якому бактеріальний екзотоксин чи інший токсин циркулює в кровоносній системі і доставляється нею до клітин мішенях.

Форми інфекційного процесу:

-гострі гри, кір, скарлатина і хронічні малярія, туберкульоз, сифіліс

-явні і прихованілатентні

-інапарантні немає клінічних ознак, однак збудник розмножується

-мішаніінфікування двома і більше збудниками

-вогнищева і генералізована

-екзогенні і аутоінфекції

БАКТЕРІОНОСІЙСТВО- варіант інфекції, що характеризується знаходженням збудника бактерій в організмі людини, його виділенням у зовнішнє середовище, але відсутністю клінічних проявів, притаманних цій інфекції. Б. спостерігається як після перенесеного захворювання, напр. на черевний тиф, так і у здорових людей, які мали контакт із хворими, напр. на скарлатину, дифтерію та інші інфекції.

ВІРУСОНОСІЙСТВО — форма інфекції, при якій паразит-збудник живе на шкірі або слизовій оболонці організму хазяїна, але не викликає патологічних змін структури та функції органів


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 21; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты