Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємства

Розміщення, спеціалізація та концентрація виробництва надзвичайно пов'язані між собою, обумовлюють і доповнюють одне одного. Кожне підприємство, спеціалізуючись на виробництві певного виду продукції, у зв'язку з об'єктивними обставинами намагається укрупнитись, щоб використати переваги такого виробництва.
Концентрація виробництва - процес зосередження засобів виробництва, землі й трудових ресурсів на одному й тому самому підприємстві з метою збільшення обсягів продукції.

Об'єднання дрібних збільшує розміри нового підприємства за площею землі, матеріально-технічними ресурсами, чисельністю працюючих і обсягом виробленої продукції. Однак укрупнення спочатку не призводить до якісних змін, воно лише утворює нову продуктивну силу. Використовуючи об'єднані ресурси, укрупнене підприємство в змозі реалізувати масштабні заходи з поліпшення виробництва, чого не можуть зробити дрібні підприємства.

Концентрація виробництва дає змогу підприємству вживати різних заходів, спрямованих на зростання родючості землі, захист її від водної та вітрової ерозії, впроваджувати прогресивні системи ведення землеробства і тваринництва, енергоощадні технології.

З одного боку, надмірна концентрація виробництва призводить до перенасиченості посівами високоінтенсивних сільськогосподарських культур, що зумовлює деградацію ґрунту, його виснаження, появу хвороб і шкідників сільськогосподарських культур. З іншого - надмірне укрупнення спричиняє нераціональне перевезення вантажів, зростання транспортних витрат, утруднює управління підприємством. Тому природа сільськогосподарського виробництва стримує певною мірою, переваги укрупнення і змушує визначитись у його оптимальності.

Розміри підприємства, окремих його галузей і підрозділів є раціональними, коли за досягнутого рівня механізації виробництва та наявних трудових ресурсів забезпечується найефективніше поєднання і використання всіх чинників виробництва з метою одержання максимальної кількості продукції з одиниці земельної площі за найменших затрат праці й засобів.

Поряд з особливостями сільськогосподарського виробництва, які впливають на рівень його концентрації, серйозного значення надають біологічному чиннику. О. Чаянов вважав, що найменшою мірою підлягають концентрації контроль і створення сприятливих умов для біологічних процесів - росту рослин, лактації корів і нагулу тварин. Ці операції краще організовують дрібні господарства. Вимагають більшої концентрації виробництва механічні процеси, пов'язані з землеробством, - обробіток ґрунту, посів, догляд за рослинами і збирання. І найвигіднішою є організація крупних форм у сфері первинної переробки сировини й торгівлі. Тому всі процеси як складові сільськогосподарського підприємства він поділяв на три розділи:

- біологічні процеси, в яких дрібне виробництво дає кращі результати, ніж крупне;

- процеси, що однаково успішно організовуються і в крупних, і в дрібних формах;

- процеси переважно торгового і механічного характеру, особливо вдалі внаслідок укрупнення господарств.