Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Та їх класифікацію




 

Радіорелейний зв'язок (від радіо- та франц. relais — проміжна станція),

 

здійснюваний за допомогою ланцюжка приймальнопередавальних радіостанцій, як правило, віддалених один від одного на відстані прямої видимості їх антен. Для забезпечення зв'язку між двома пунктами використовуються електромагнітні коливання дуже високої частоти. Кожна така станція приймає сигнал від сусідньої станції, підсилює його і передає далі – наступній станції, (рис. 1.1), [1].. Радіорелейний зв'язок використовують для багатоканальної передачі телефонних, телеграфних і телевізійних сигналів на дециметрових (ДМ) і сантиметрових (СМ) хвилях.

К
К
В

Рисунок 1.1- Умовне зображення варіанта РРЛ

 

Радіорелейні системи передачі служать для створення типових каналів і трактів між мережевими станціями і вузлами зв'язку. Сукупність РРСП або лінійних трактів, що діють на певній трасі і використовують одні і ті ж антенні опори, станційні споруди, первинні джерела електроенергії і допоміжні пристрої, називається радіорелейною лінією зв'язку. На РРЛ діють не тільки системи передачі, але і окремі лінійні тракти, що пов'язані з особливістю передачі телефонних сигналів, для яких перетворювальна апаратура повинна розташовуватися на міжміській телефонній станції. Лінійний тракт може бути чисте радіорелейним, коли він утворений за допомогою телефонного ствола і пасивних сполучених кабельних ліній, або комбінованим, коли окрім радіорелейного тракту включають кабельні лінійні тракти великої протяжності.

На відміну від телефонного ствола, телевізійний ствол у сукупності з

 

пасивними кабельними лініями утворює систему передачі, що включає пере

творювальну апаратуру і лінійний тракт.

Діапазони ДМ і СМ хвиль вибрані тому, що в них одночасно можлива робота великого числа радіопередавачів з шириною спектра сигналів до декількох десятків МГц, низький рівень атмосферних і індустріальних перешкод радіоприйому, можливе застосування гостро направлених антен. Так як. стійке розповсюдження ДМ і СМ хвиль відбувається тільки в межах прямої видимості, то для зв'язку на великих відстанях необхідно споруджувати значну кількість ретрансляційних станцій. Для того, щоб відстань між станціями була якомога більше, їх антени встановлюють на щоглах або баштах заввишки 70—100 м, по можливості — на піднесених місцях. На рівнинній місцевості відстань між станціями зазвичай складає 40—50 км.; застосування (у окремих ланках ланцюжка) станцій тропосферного радіозв'язку дозволяє збільшити цю відстань до 250—300 км, [1, 3].

Радіосистема передачі, в якій сигнали електрозв'язку передаються за допомогою наземних ретрансляційних станцій, називається радіорелейною системою передачі (РРСП). Ланцюжок радіорелейних станцій утворює радіорелейну лінію зв'язку (РРЛЗ). Сигнали від першої станції приймаються другою, посилюються і передаються далі до третьої станції, там знов посилюються і передаються до четвертої станції і так далі

Станції, що встановлюються на кінцевих пунктах РРЛС і призначені для введення і виділення сигналів електрозв'язку, що передаються, називаються кінцевими радіорелейними станціями (КРС), станції ретрансляції називаються проміжними радіорелейними станціями (ПРС). На окремих станціях здійснюється відгалуження частини сигналів для передачі в іншому напрямі або часткове виділення сигналів для передачі споживачам. Такі станції називаються вузловими радіорелейними станціями (ВРС). За допомогою ВРС звичайно розв'язують задачі розгалуження і об'єднання потоків інформації, що передаються за різними РРЛЗ. До ВРС відносять станції РРЛ, де здійс-

 

нюють ввід і вивід телефонних, телевізійних та інших сигналів, за допомогою

яких населений пункт зв'язується з іншими населеними пунктами, що розташовані вздовж цієї лінії.

На КРС здійснюється перетворення повідомлень, що надходять з ліній міжміської телефонної станції (МТС), міжміської телевізійної апаратної (МТА), міжміської апаратної радіомовлення (МРА) в сигнали, що передаються в РРЛ, і зворотне перетворення. На КРС починається і закінчується лінійний тракт РРСП.

На КРС та ВРС завжди є технічний персонал, що обслуговує не тільки ці станції, але й здійснює контроль і управління за допомогою спеціальної системи техобслуговування «близькими» ПРС. Як правило, на ПРС персоналу немає. ПРС має не менш, як дві антени на одній опорі. Антени мають достатньо вузькі діаграми спрямованості з малим рівнем бічних пелюсток і з різним типом поляризації. З метою зменшення взаємного впливу прийому та передачі сигналів на ПРС здійснюється на різних частотах, тобто на ПРС необхідно крім приймання, підсилення та передавання сигналу, здійснювати і перетворення сигналів за частотою. Саме наявність таких РРС, що не «обслуговуються», дозволило будувати не тільки радіорелейні лінії великої протяжності, але і розгалужені радіорелейні мережі

Апаратура РРСП складається з каналоутворюючої апаратури (КУА), радіопередавачів, радіоприймачів і антено-фидерних трактів. Один приймально-передавальний комплекс зазвичай може пропустити декілька сотень, а у ряді випадків і тисяч телефонних сигналів, або один телевізійний. У тих випадках, коли РРСП призначена для передачі більшого числа сигналів, вона утворюється декількома приймально-передавальними комплексами, що працюють в одному напрямку на різних частотах. Кожен з таких комплексів надвисокочастотних приймачів прийнято називати стволом.

На КРС за допомогою КУА формується груповий сигнал з декількох початкових сигналів. Він є таким, що модулює несучу частоту f1. Модульований радіосигнал з виходу радіопередавача через розділюючий-смуговий

 

фільтр (РСФ) підводиться до антени і випромінюється у бік найближчої ПРС. Без РПФ обійтися не можна, оскільки на одну антену, як правило, працюють одночасно декілька радіопередавачів різних стволів.

Радіосигнал, прийнятий антеною ПРС, знов поступає на РСФ, який тепер виконує функцію розподілу сигналів кожного радіопередавача на вхід “свого” радіоприймач. Радіосигнал, пройшовши РСФ, посилюється в радіоприймачі і радіопередавачі. При цьому здійснюється перетворення частоти радіосигналу f1 в частоту f2. Після перетворення радіосигнал випромінюється антеною у напрямі наступної станції. На ВРС між радіоприймачами і радіопередавачами включається КУА, що дозволяє виділити або додатково ввести частину сигналів.

Процес прийому радіосигналів на КРС не відрізняється від розглянутого на ПРС або ВРС. З виходу радіоприймача груповий сигнал поступає на вхід каналоутворюючої апаратури, яка здійснює розділення сигналів для відповідних споживачів (міжміської телефонної станції, телецентру, міжміської мовної апаратної).

За пропускною здатністю розрізняють наступні РРЛЗ: багатоканальні, з числом телефонних каналів понад 300; середньої ємкості – від 60 до 300 телефонних каналів; малоканальні – менше 60 телефонних каналів .

Залежно від місця у первинній мережі єдиної автоматизованої мережі зв'язку (ЄАМЗ) РРЛ поділяють на місцеві, зональні, магістральні та технологічні:магістральні, протяжністю 10...12 тисяч км.(лінії великої ємкості,багатоканальними), зонові – мають республіканське і обласне значення,(середньої ємкості ), малоканальні місцеві — для зв'язку на залізнодорожному транспорті, газопроводах, нафтопроводах, лініях електропередачі і тому подібне, а також малоканальні лінії з рухомими станціями, використовувані у військових цілях, [2].

 

 

Місцеві РРЛ поєднують дві автоматизованих телефонних станцій (АТС) у межах великого міста, райцентру з селищем або селище із селищем. Зональні (внутрішньообласні) РРЛ – лінії середньої ємності. Магістральні РРЛ, поєднують між собою тракти та канали передачі різних зональних мереж, (тисячі телефонних каналів) і використовують до восьми високочастотних радіостволів. Технологічні РРЛ – це службові лінії і використовуються державними установами для організації експлуатації об'єктів господарського призначення.

За способом розділення каналів РРЛЗ можуть бути з частотним і часовим розділенням каналів, а по діапазону використовуваних частот – дециметрового, сантиметрового та міліметрового діапазонів.

Зазвичай на станціях встановлюють декілька комплектів приймальнопередавальної апаратури, що розміщуються загалом у технічній будівлі і що використовують загальні джерела електроживлення, опори антен і самі антени. Таким чином на лінії створюється декілька так званих стволів зв'язку і збільшується її пропускна здатність. Для одночасної передачі сигналів по багатьом телефонним каналам в лініях радіорелейного зв'язку застосовують частотне і часове розділення каналів (див. багатоканальний зв'язок). Частотне розділення каналів забезпечує більше порівняно з часовим розділення каналів число каналів в одному стволі (наприклад, до 2700 замість 100), проте при часовому розділенні каналів апаратура простіше і компактніша, [3,8].

До складу РРСП входить сукупність технічних засобів та середовище поширення для організації радіорелейного зв'язку (РРЗ)..

За виключенням деяких систем, що розраховані на смуги частот
70...80 МГц та 400...470 МГц, решта радіорелейних станцій працюють на частотах вищих за 2 ГГц, [1].

РРС з точки зору забезпечення ними технічних параметрів можна поділити на дві категорії систем:

 

 

– системи, що використовуються у межах прямої видимості;

– тропосферні системи.

Тропосферні системи використовують явища розсіювання та відбиття

електромагнітних хвиль від неоднорідностей тропосфери і здатні забезпечити передачу повідомлень на відстані 600...800 км.

За видами сигналів, що передаються, РРСЗ можна поділити на аналогові та цифрові.

Аналогові радіорелейні системи передачі (АРРСП) використовуються загалом для передачі:

– багатоканальних телефонних сигналів у аналоговій формі (а також для передачі телеграфних сигналів та сигналів даних з малою та середньою швидкостями), пропускна здатність таких систем складає від декількох телефонних каналів до 2700;

– телевізійних сигналів та сигналів звукового супроводження.

Цифрові радіорелейні системи передачі (ЦРРСП) призначені для передачі насамперед:

– багатоканальних телефонних сигналів у цифровій формі зі швидкістю від 2 до 400 Мбіт/с та вище;

– сигналів даних із великою швидкістю; сигнали відеотелефонів та телевізійних сигналів у закодованій формі.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-05-08; просмотров: 67; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты