Фізичне дозрівання та соціалізація в ранній юності.

Досліджуючи розвиток особистості в ранній юності, роз­глядають його натуральний і соціальний ряди.

Натуральний ряд розвитку (процес фізичного дозрі­вання).Ранню юність небезпідставно вважають перехід­ним віком. Біологічним критерієм переходу від дитинства до зрілості є фізичне, зокрема статеве, дозрівання. Проце­си дозрівання відбуваються нерівномірно. Це проявляєть­ся як на міжіндивідуальному рівні, оскільки в 15 років один старшокласник може бути постпубертальним (стате­во дозрілим) юнаком, другий — пубертальним (який стате­во дозріває) підлітком, а третій — допубертальною (в яко­го ще не настав період статевого дозрівання) дитиною, так і на внутрііндивідуальному рівні (різні біологічні системи однієї і тієї людини не дозрівають одночасно).

У ранній юності закінчується формування скелета, швидко розвивається м'язова система. Ріст дівчат припи­няється на 16—17 році (±13 місяців), хлопців — на 17—18 році (±10 місяців).

Відбуваються значні зміни в серцево-судинній системі: збільшується просвіт кровоносних судин, об'єм і продук­тивність серця, що забезпечує нормальний кровообіг за різних, у тому числі й напружених, станів організму. Про­довжується функціональний розвиток нервових клітин го­ловного мозку. До 15 років, як правило, завершуються дозрівання кори великих півкуль та формування нейронного апарату всіх ділянок головного мозку. Повного роз­витку досягає система зв'язків між різними відділами моз­ку, розширюються можливості для виникнення нових зв'язків. Умовні зв'язки в ранньому юнацькому віці ха­рактеризуються вищою стійкістю та більшими можливос­тями переключення.

На цьому віковому етапі у більшості юнаків і дівчат за­вершується статеве дозрівання. У дівчат уже сформовані вторинні статеві ознаки, внутрішні статеві органи продов­жують інтенсивно рости, завершується формування жіно­чого типу статури тіла. У юнаків відбувається інтенсивне формування вторинних статевих ознак, чоловічого типу статури.

Соціальний ряд розвитку.Перехід від дитинства до дорослості в людському суспільстві передбачає залучення дитини до оволодіння системою знань, норм і навичок, зав­дяки яким індивід може створювати матеріальні та духов­ні цінності, виконувати суспільні функції і нести соціальну відповідальність. Тобто ранній юнацький вік пов'язаний із процесом соціалізації.

На соціалізацію юнаків і дівчат впливають умови та пе­ребіг психічного й особистісного розвитку. Залежно від їх­ніх індивідуально-психологічних особливостей виокрем­люють такі типи соціалізації:

· соціалізація, яка супроводжується серйозними проблемами в поведінці, конфліктними ситуаціями, труд­нощами у засвоєнні соціальних ролей тощо;

· плавна, розмірена соціалізація. За такого її перебігу юна особистість включається в доросле життя порівняно легко, не завдаючи клопоту батькам і педагогам;

· соціалізація, яка характеризується швидкими, стрибкоподібними змінами, що ефективно контролюються особистістю. Таким юнакам і дівчатам властивий високий рівень самоконтролю, самодисципліни.

Особливості цих типів соціалізації по-різному виявля­ються у життєдіяльності хлопців і дівчат. Як правило, дів­чата випереджають у соціальному розвитку хлопців. Вони глибше й ефективніше засвоюють соціальні ролі, поклада­ють на себе відповідальність за своє життя. У виборі профе­сії, навчального закладу міжстатеві відмінності не просте­жуються.

Оскільки в ранньому юнацькому віці відбуваються соціалізація, становлення цілісної особистості, школа повинна з однаковою відповідальністю дбати про підго­товку старшокласника до праці, сімейного життя, трудо­вої діяльності, виконання громадянських обов'язків, зао­хочувати його постійно займатися самовдосконаленням. Жодне з цих завдань не може бути розв'язане у відриві від іншого, без взаємодії з іншими соціальними інститу­тами.