Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Визначення та завдання системи екстреної медичної допомоги.




Читайте также:
  1. A. Визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  3. VІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  4. Алгоритм визначення/зміни ключового поля
  5. Алгоритм визначення/зміни ключового поля
  6. Аналіз методичної системи навчання інформатики
  7. Апарати місцевих та апеляційних судів: структура, основні завдання.
  8. Б) Визначення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи
  9. Бази даних та системи управління базами даних
  10. Банківська система. Становлення та розвиток банківської системи України

Реформування медичної допомоги в Україні назріло давно. Підставою цьому стало недостатнє фінансування системи охорони здоров’я, розпорошення коштів від фельдшерсько-акушерських пунктів до лікувально-профілактичних закладів району і саме головне – незадовільне надання медичної допомоги населенню країни. Тому у 2010 році президент України запропонував програму модернізації країни, пріоритетом якої визначено надання якісних медичних послуг. Підготовлений законопроект «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», в який включено багато питань і передбачено створення центральних та обласних територіальних Центрів екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, яким підпорядковуються служби швидкої медичної допомоги, підрозділи медицини катастроф та оперативно-диспетчерські служби. Створюється система екстреної медичної допомоги на відповідних територіях шляхом реорганізації наявних підрозділів служби швидкої медичної допомоги (станцій, підстанцій, відділень) та закладів Державної служби медицини катастроф, шляхом утворення відокремленого структурного підрозділу обласного підпорядкування.

Реформа продовжується, держава виділяє кошти на ремонт приміщень, доріг, закупівлю автотранспорту.

У 2013 році набрав чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу», який передбачає надання двоетапної медичної допомоги: догоспітальної та госпітальної. Догоспітальний етап включає надання домедичної, медичної допомоги біля осередку надзвичайної ситуації, вчасний доїзд «швидкої» до пацієнта, оснащення транспорту, тощо. Революційним моментом догоспітального етапу стало включення до системи надання допомоги немедичного персоналу та його навчання. У Міністерстві юстиції зареєстрований та діє наказ «Про організацію навчання окремих категорій немедичних працівників навичок, надання першої невідкладної медичної допомоги». Кожне міністерство надало перелік фахівців, які мають пройти відповідну підготовку.

Вінницька, Донецька, Дніпропетровська області та м. Київ стали пілотними, де розпочалося трансформування медичної сфери. Реформи у цих регіонах розпочали з безпечних елементів – первинної та екстреної медичної допомоги та наближення їх до кожного мешканця відповідної області. В пілотних областях закінчився перший етап реформування охорони здоров’я, який розмежував первинний рівень від вторинного по наданню допомоги.



В областях створені первинні медико-санітарні Центри (ПМСЦ). Умовою їх створення було проживання 100 тис. населення на певній території, але до уваги брали наявність лікувально-профілактичних закладів (станцій, підстанцій швидкої медичної допомоги) та радіус шляху швидкого доїзду до пацієнта для надання невідкладної допомоги (схема 1, додаток 6).

Відповідно до Закону «Про екстрену медичну допомогу» в пілотних областях діють Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції, підстанції ШМД. Для швидкого доїзду до пацієнта організовані пункти тимчасового та постійного базування ШМД. На базі центральних районних лікарень створені відділення невідкладної медичної допомоги. По можливості відновлена санітарна авіація.

Другий етап – госпітальний, який передбачає створення відділень невідкладної медичної допомоги в багатопрофільних лікарнях та лікарнях швидкої медичної допомоги з цілодобовим режимом роботи. Крім цього створюються формування Центрів медицини катастроф: бригади постійної готовності першої черги, спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, мобільні польові бригади, мобільні медичні загони швидкого реагування, мобільні шпиталі.



Національним Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф України є Український науково-практичний Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який виконує функції наукового, аналітичного, організаційно-методичного забезпечення служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Екстрена медична допомога – це медична допомога, яка здійснюється працівниками системи екстреної медичної допомоги у невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходах, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

До категорії екстрених належать звернення пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що супроводжується: непритомністю, судомами, раптовим розладом дихання, раптовими болями у ділянці серця, блювотою кров’ю, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб; чи зумовлений: усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови), ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах, порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо), а також транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребують обов’язкового медичного сортування та термінової госпіталізації в лікувальний заклад.

До категорії не екстренихналежать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліти, остеохондроз, артрит, артроз), підвищенням артеріального тиску, больовим синдромом у онкологічних хворих, алкогольним, наркотичним, токсичним, абстинентним синдромами, чи зумовлений загостренням хронічним захворюванням у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги – це структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до закладу охорони здоров’я. Виїзд бригад здійснюється після виклику постраждалими через диспетчера СШМД чи Центру екстреної медицини та медицини катастроф.

Виклик екстреної медичної допомоги – це повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Інколи допомогу надають громадяни, біля яких сталась пригода, катастрофа. Така ситуація може виникнути в потязі, автобусі, на дорозі. До приїзду БШМД очевидці зобов’язані зберегти життя людини, надавши домедичну допомогу.

Домедична допомога – це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.

Система екстреної медичної допомоги– це сукупність закладів охорони здоров’я та їх структурних одиниць, які забезпечують організацію та надання екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Виклик екстреної медичної допомоги має право здійснити як громадянин України, так і іноземець або особа без громадянства, а також фізична особа, яка взята під варту, чи позбавлена волі.

Громадянин України або інша особа, яка знаходиться у невідкладному стані, має право звернутися до підприємств, установ та організацій з проханням надати транспортний засіб для перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування, фізичні особи - підприємці, а також водії зобов’язані забезпечити безоплатне перевезення наявним у їх розпорядженні транспортом людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.

Якщо під час перевезення бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, у його стані виникли раптові ускладнення, які не можуть бути усунуті медичними працівниками цієї бригади, такий пацієнт доставляється до найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну медичну допомогу відповідно до його стану. Відмова у наданні медичної допомоги такому пацієнту або створення перешкод у її наданні не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

Медичні працівники відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги зобов’язані надати екстрену медичну допомогу пацієнту, який її потребує, з моменту прибуття такого пацієнта до цього відділення незалежно від того, чи супроводжує його бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги або інші особи. Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

В систему екстреної медичної допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі входять Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги.

Основними завданнями системи екстреної медичної допомоги є:

- організація та забезпечення надання доступної, безоплатної, своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

- медико-санітарний супровід масових заходів;

- взаємодія з аварійно-рятувальними підрозділами міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

В основу функціонування системи екстреної медичної допомоги лягли:

- постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги;

- оперативне та цілодобове реагування на виклики екстреної медичної допомоги;

- доступність та безпечність екстреної медичної допомоги, її своєчасність, якість та пріоритетність;

- послідовність та безперервність надання екстреної медичної допомоги та її відповідність єдиним вимогам;

- регіональна територіальність.

Управління системою екстреної медичної допомоги та медицини катастроф полягає в контролі за виконанням протоколів надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному та госпітальному етапах, затверджених МОЗ України, та забезпечення умов для своєчасності надання цієї допомоги (схема 2).


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 24; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты