Топографо-морфологічні особливості системи кореневих каналів постійних зубів

Устя кореневих каналів розміщуються на дні порожнини зуба в проекції вершин зубних горбків. На поздовжньому зрізі діаметр ка­налів ширший у щічно-оральному напрямку, ніж у мезіо-дистальному. Найвужча частина каналу у верхівковій частині кореня — так зване фізіологічне верхівкове звуження, що розміщене на відстані 0,5-1 мм від анатомічного верхівкового отвору (місця переходу цементу кореня у дентин поверхні стінки кореневого каналу).

Бічні канали розміщені на різних рівнях основного каналу і відга­лужуються від нього під прямим кутом. Додаткові канали — це ма­ленькі канальці, що розміщуються на відстані декількох міліметрів від верхівки кореня зуба, утворюючи верхівкове дельтоподібне роз­галуження. Бічні й додаткові канали формуються внаслідок розрос­тання епітелію піхви Гертвіга навколо кровоносних судин у період розвитку кореня. Якщо в одному корені є два канали, то між ними утворюються анастомози. Існує декілька типів конфігурації каналів в одному корені: І — один прямий канал, що тягнеться від устя до верхівки кореня; II — два устя і два канали, що з'єднуються в один у ділянці верхівкової частини кореня; III — два устя і два канали, що прямують окремо до верхівкової ча­стини кореня; IV — одне устя і один канал, який розділяється на два літературі є суперечливі дані відносно довжини зуба, кількості основних і додаткових кореневих каналів, їх розгалужень у ділянці верхівки кореня.

Центральний різець верхньої щелепи. Довжина зуба в середньо­му становить 23,7 мм. Цей зуб завж­ди має один прямий канал, який зву­жується до верхівки кореня. Є не­значне звуження каналу на рівні шийки зуба. У верхівковій частині канал може бути викривлений у губ­ний або піднебінний бік.

Бічний різець верхньої щеле­пи. Довжина зуба в середньому ста­новить 22,1 мм. Верхівкова частина кореня цього зуба часто викривлена у дистальному напрямку. Канал до­сить вузький, із тонкими стінками. У верхівковій третині канал звуже­ний .

Ікло верхньої щелепи. Це най­довший зуб у людини — 27,3 мм. Його канал має овальну форму і до­сить широкий. Проте на відстані 2-3 мм від верхівки корінь раптом різко звужується, що несе в собі небезпе­ку його розколу під час інструмен­тальної обробки. Виникають пробле­ми у визначенні довжини зуба на рентгенограмі, якщо спостерігається викривлення верхівкової частини кореня в губний бік. Такий зуб виг­лядає коротшим.

Перший премоляр верхньої щелепи. Довжина зуба становить у середньому 22,3 мм. Звичайно цей зуб має два кореня і два канали -піднебінний і щічний, але він може мати і один, і три канали. Корені дуже тонкі і можуть бути викрив­лені в щічному, піднебінному, мезіальному напрямках.

Другий премоляр верхньої щелепи. Довжина зуба становить у середньому 22,3 мм. Звичайно цей зуб має один корінь, в якому раз-міщується один канал, але можуть бути і два окремих канали з двома устями або з одним загальним устям. Верхівкова частина кореня може бути значно викривлена у дистальному напрямку, а інколи і в щічно­му.

Перший моляр верхньої щелепи. Перший моляр має три кореня. Найдовший (у середньому 22 мм) із них піднебінний. Коротші (в середньому 21 мм) мезіально-щічний і дистально-щічний корені. У 51% випадків у мезіально-щічному корені визначають два канали з дво­ма окремими верхівковими отворами. Ці канали дуже вузькі й важкодос-тупні для інструментальної обробки. Дуже важко визначити кривизну каналів, через те що на рентгенограмі два канали в мезіально-щічному ко­рені накладаються один на одного. Піднебінний корінь має тенденцію до викривлення в щічному напрямку, і його довжина на рентгенограмі видаватиметься корот­шою, ніж насправді.

Другий моляр верхньої щелепи. Довжина зуба в середньому ста­новить 22,3 мм. Цей зуб має три кореня, які коротші, ніж у першого моляра. Канали пряміші, з тонкими стінками. У більшості випадків у зубі три канали, а в 40% - чотири. Частіше зустрічається два канали у мезіально-щічному корені.

Центральний і бічний різці нижньої щелепи. Ці два різці морфо­логічно дуже схожі. Довжина центрального різця в середньому стано­вить 21,8 мм, а бічного - 23,3 мм. Ці зуби мають один корінь, але досить часто два канали (за даними різних авторів - від 16,6 до 40% випадків), які на рентгенограмі накладаються один на одного, проте тільки в 1% випадків виявляються два устя кореневих каналів.

Ікло нижньої щелепи. Ікло нижньої щелепи трохи коротше від ікла верхньої щелепи ( в середньому 26 мм). Дуже рідко зустрічають­ся два кореня. Найчастіше цей зуб має один канал (93,3%), інколи -два (6,6%). Канал прямий, сплющений у мезіо-дистальному напрям­ку. В апікальній частині корінь може бути викривлений у дистально­му чи вестибулярному напрямку.

Перший премоляр нижньой щелепи. Довжина цього зуба стано­вить у середньому 22,9 мм. Частіше він має один канал, але інколи все­редині каналу виявляють досить складні його розгалуження.Описано випадки, коли цей зуб мав два канали, але одне устя або два канали і два устя.

Другий премоляр нижньої щелепи. Довжина цього зуба стано­вить у середньому 22,3 мм, він має один корінь і звичайно один ка­нал. Описано випадки, коли виявляли два канали.

Перший моляр нижньої щелепи. Довжина цього зуба становить

у середньому 22 ми. Він має звичайно два кореня і три канали (в 52,5% випадків) - один дистальний і два мезіальних, в 4,5% випадків - один мезіальний і один дистальний. Описано випадки, коли майже в 1/3 цих зубів виявляються чотири канали, зустрічаються зуби з трьо­ма коренями.

Другий моляр нижньої щелепи.Довжина другого моляра ста­новить у середньому 21,7 мм. Він має два кореня і три канали, найча­стіше (в 72,6% випадків) устя мезіальних каналів розміщені близько один до одного. Рідко зустрічаються чотири канали (в 7,4% випадків) і значно частіше (19,9%) два канали.