Створення та діяльність радянської міліції в 1917-1920 роках.

Правовою підставою організації радянської міліції була постанова НКВД "Про робочу міліції" видана 28.10 (10.11). 17 року. У цій постанові не передбачалися організаційні форми міліцейського апарату. Пов'язано це було, перш за все, з поглядами правлячої верхівки на державний устрій. Погляди ці полягали в тому, що зі зламом старої державної машини, насамперед, ліквідувалися армія і поліція, а їх функції переходили до збройного народу. Такий погляд існував якийсь час після Жовтневої революції.

У силу того, що формування робочої міліції не мали постійного штату, вони носили характер масових самодіяльних організацій. Проте реальний стан справ показав нежиттєздатність подібного підходу до організації ОВС.

Вже в березні 1918 року комісар НКВД поставив перед Урядом питання про організацію радянської міліції на штатних засадах. Це питання було розглянуто на засіданні Уряду, і НКВД було запропоновано розробити і внести проект положення про радянську міліцію. 10 травня 1918 колегія НКВД прийняла наступне розпорядження: "Міліція існує як постійний штат осіб, що виконують спеціальні обов'язки, організація міліції повинна здійснюватися незалежно від Червоної Армії, функції їх повинні бути строго розмежовані". 15 травня це розпорядження було розіслано по телеграфу всім губернаторам Росії. 5 червня того ж року, був опублікований проект Положення про народну робочо-селянської охорони (міліції).

З'їзд голів губернський Рад, який проходив з 30.07. по 01.08.18 р. "визнав необхідність створення радянської робочо-селянської міліції". 21.08.1918 року РНК розглянув проект Положення про радянську міліцію. РНК доручив НКВД, спільно з НКЮ, переробити проект в інструкцію, пристосувавши її до виконання прямих обов'язків міліції. І, нарешті, 21.10.1918 року НКВД і НКЮ затвердили Інструкцію про організацію радянської робітничо-селянської міліції.

15.10.1918 р. ця інструкція була розіслана в губернські і повітові управління міліції. Вона встановлювала організаційно-правові форми міліції для всієї Російської Федерації. Центральним органом радянської міліції стало Головне управління міліції. Воно здійснювало: загальне керівництво діяльністю радянської міліції; видання наказів і інструкцій, що визначають технічну і, обов'язково, політичну сторони роботи; і т.п.

Основні ланки апарата міліції складали губернські і повітові управління. Великі міста могли мати свою міську організацію міліції, але з особливого дозволу НКВД. Низова ланка апарата - ділянка на чолі з дільничним начальником, якому підкорялися старші міліціонери і міліціонери. Губернські управління були одночасно органами НКВД і органами губернського Виконкому Рад.

У грудні 1918 року ГУ міліції розробило і затвердило Загальну інструкцію міліціонерам, Інструкцію районним начальникам і їхнім помічникам, Інструкцію старшим і черговим по району міліціонерам, Інструкцію по вживанню зброї. Всі нормативні акти були схвалені Першим Всеросійським з'їздом завідуючих губернськими і міськими управліннями міліції.

У складні роки становлення нової "робітничо-селянської" влади процес становлення міліції продовжувався. 3 квітня 1919 РНК РРФСР видав декрет "Про радянську робітничо-селянської міліції", за яким співробітники міліції не підлягали призову в Червону Армію, залишалися на своїх місцях і вважалися прикомандированими до управлінь виконкомів Рад.

Крім загальної (уездно-міський) міліції для організації правопорядку в країні організується спеціалізовані види міліції. Так, 21 лютого 1919 ВЦИК видає постанову "Про організацію залізничної міліції і залізничної охорони", а ще до цього, 25 липня 1918 року РНК прийняв декрет "Про заснування річкової міліції". Потім у квітні 1919 року вийшов декрет ВЦВК про радянську річковий робітничо-селянської міліції.

Восени 1919 року НКВС, обстеживши стан охорони на підприємствах, прийняв рішення організувати промислову міліцію. На неї покладалися завдання боротьби з розкраданнями гос.собственности і т.п. 3 березня 1920 у складі ГУ міліції РСФСР утворили відділ, у губернський управліннях - відділення промислової міліції, на підприємствах - її підрозділу.

Для активізації боротьби зі злочинністю були здійснені заходи з об'єднання органів ВЧК і міліції. У червні 1919 року 3-я Всеросійська конференція ЧК прийняла резолюцію "Про взаємовідносини між місцевими ЧК і міліцією", схвалену НКВД. Вона встановила: "В колегії місцевих відділів управління вводити в якості членів голів ЧК". Для зміцнення апарата карного розшуку із середовища ЧК призначалися люди на посаді зав. кримінально-розшуковими відділеннями. У липні 1919 року сталося часткове об'єднання апарата карного розшуку і транспортних ЧК. У жовтні 1920 року були створені самостійні органи карного розшуку на транспорті організовані за лінійним принципом.

В органах міліції починаються створюватися науково-технічні підрозділи. У лютому 1919 року колегія НКВД затвердила кошторис на освіту кабінету судової експертизи, реєстраційного та дактилоскопічного бюро і музею. Створений при Центророзиске кабінет судової експертизи був першим науково-технічним підрозділом, і не тільки в ОВС.