Білет №11

Коли використовують методи зале­жного попиту в промисловій сфері (на ви­робництві), вони називаються плануван­ням потреби в матеріалах, деталях і вузлах (МRР).

Під залежним попитом розуміють, що попит на певний виріб впливає на по­пит на інший виріб.

Планування потреби в матеріалах вимагає, щоб операційний мене­джер знав:

1. виробничий графік (що повинно бути зроблено і коли);

2. специфікації або відомість застосовуваних матеріалів (як виготови­ти продукт);

3. наявність матеріалів на складі (що на складі);

4. матеріали в заявці (що замовлено);

5. поточний час (як багато його буде потрібно на отримання компонента).

Перевагами МRР є:

1. збільшення купівельного попиту і його задоволення;

2. поліпшення використання устаткування й праці;

3. поліпшення планування запасів і розкладу їхнього руху;

4. більш швидке виникнення реакції на ринкові зміни й зрушення;

5. зниження рівня запасів без зниження рівня обслуговування споживача.

Білет №12

Об'єктом логістичного сервісу є. з одного боку, сам товар у його фізичній формі, а з іншого - різні споживачі матері­ального потоку.

Предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг.

Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або фір­мою, що спеціалізується в області логістичного сервісу.

Сервісні потоки - потоки послуг, що генеруються логістичною системою в цілому або її підсистемою (ланкою, елеме­нтом) з метою задоволення зовнішніх або внутрішніх споживачів організації бізнесу.

У закордонній практиці з'явився спе­ціальний термін «третя сторона в логістиці» або логістичний посередник.

Основними логістичними посеред­никами (третьою стороною) для фірми-виробника або торговельної компанії є, наприклад, перевізники, експедитори, вантажні термінали. Допоміжні ло­гістичні посередники - це страхові й охоронні підприємства, митні брокери, сюрвейери, банки та інші фінансові установи, що здійснюють розрахунки за логістичні функції/операції, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу та ін.

Класифікація послуг логістичного сервісу

Білет № 13

Дистрибуція - це комплексна логіс­тична активність (логістична функція), що полягає в просуванні ГП від виробників до кінцевих (або проміжних) споживачів, ор­ганізацій продажів, передпродажного й після продажного сервісу.

Дистрибутивним каналом назива­ється впорядкована множина ЛЛС, що включає в себе всі логістичні ланцюги і їх­ні ділянки, що проводять матеріальні пото­ки ГП одного найменування (або асорти­ментів) , а також супутній сервіс від фірми-виробника до кінцевих або проміжних споживачів.

Повна множина дистрибутивних ка­налів утворить дистрибутивну мережу фірми.

Види дистрибутивних каналів і структура мережі залежать від:

1. стратегічних і тактичних цілей і задач фірми на ринку збуту ГП;

2. логістичної стратегії фірми;

3. видів і параметрів матеріальних (сервісних) потоків;

4. продуктових атрибутів і ряду інших факторів.

Структуру дистрибутивних каналів і мереж, взаємини між ЛЛС у них, а також рішення логістичного менеджменту в дистрибуції багато в чому ви­значають дві базисні концепції фірми-виробника ГП: спеціалізація і асортимент.

Спеціалізацію вважають свого роду надбудовою продуктових асор­тиментів. Логіка спеціалізації базується на економії в масштабі й охваті. Коли фірма спеціалізується на здійсненні певної функції в дистрибуції (на­приклад, на вантажопереробці), вона розвиває масштаб й охват специфіч­них активностей для досягнення операційної економії.

Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.

Концентрація (або консолідація) являє собою збір великих кілько­стей одного продукту або декількох різних продуктів таким чином, щоб во­ни негайно могли бути продані (розподілені) групою. Простий приклад — це консолідаційний склад виробника.

Кастомізація - процес сортування й групування продуктів в унікальні комбіна­ції. Результатом кастомізації є такі проду­ктові комбінації, які задовольняють спе­цифічні запити споживачів. Кастомізація часто включає спеціальне пакування для створення унікального у сенсі продажів товару і просування його по ексклюзивним дистрибутивним каналам.

Кінцевим етапом асортиментного процесу є розсіювання , що полягає у відправленні унікальних асортиментних груп ГП споживачам у заданий час і місце.

Білет №14

Транспортна логістика - оптимізація транспортних систем, вибір виду й типу транспортних засобів; визначення різноканальних маршрутів доставки; забезпечення технологічної єдності транспортно-складського про­цесу.

З позицій споживача транспортний сервіс повинен забезпечити до­ставку вантажу (МР, ГП) обумовленої якості в задане місце й час із мініма­льними витратами.

На рівні логістичного менеджменту фірми керування траиспо-ріунанням складається з декількох основних етапів:

вибір способу транспортування;

вибір виду транспорту;

вибір транспортного засобу;

вибір перевізника і логістичних партнерів по транспортуванню;

оптимізація параметрів транспортного процесу.

Існують наступні основні види транспорту:

залізничний;

морський;

внутрішній водний (річковий);

автомобільний;

повітряний;

трубопровідний.

Білет №15

Для покращення роботи під'їзних залізничних колій підприємств і станцій примикання велике значення має організація їх діяльності на основі єдиної технології. З цією метою розробляють Єдині технологічні процеси роботи під'їзних залізничних колій і станцій примикання (ЄТП). Вони мають свої особливості для ко­жного підприємства і станції

До складу Єдиного технологічного процесу роботи входять:

• технічна і експлуатаційна характеристики пристроїв на під'­їзній колії і станції примикання, схеми колій і розташувань пристроїв;

• розміри вантажних і вагонних потоків, розраховані з факти­чного і максимального планового обсягу перевезень ванта­жів (на майбутні три роки) з виділенням основних вантажів;

• організація маневрової роботи і розрахунок норм на виконання технічних операцій;

• порядок кооперативного використання технічних засобі! під'їзної колії і відповідних засобів станції примикання;

• порядок подачі і прибирання навантажених та порожніх вагонів (визначення числа та черги подач і прибирання);

• графік технологічних перевезень;

• добовий план-графік станції і під'їзної колії підприємства;

• нормативи та виконання вантажних операцій;

• порядок зважування і дозування вантажів;

• розрахунок середнього часу знаходження (обороту) вагонів на під'їзній колії;

• порядок оперативного планування, керівництво і організація вантажної і комерційної роботи на станції примикання і на під'їзній колії;

• заходи щодо забезпечення роботою під'їзної колії і станції примикання в зимових умовах.

При розробці ЄТП необхідно встановити місце виконання приймально-здавальних операцій з вагонами. Якщо вони будуть вико­нуватися на промисловій станції під'їзної колії, то час на ці операції включають в інтервал між подачами вагонів на під'їзну колію.

Білет №16

До основних видів транспортування належать:

1. Унімодальне (одновидове) транс­портування здійснюється одним видом транспорту, наприклад, залізничним.

2. Змішане перевезення вантажів (змішане роздільне перевезення) здійснютьсязазвичай двома видами транспорту, наприклад: залізнично-автомобільне, річково-автомобільне, морське-залізничне і т.ін.

3. Комбіноване перевезення відрізняється від змішаного наявністю більш ніж двох видів транспорту.

4. Мультимодальні, інтермодальне та інші - здійснюються одним екс­педитором (оператором) згідно з єдиним транспортним документом.

Ознаками інтермодального (мультимодального) перевезення є:

1. наявність оператора доставки від початкового до кінцевого пункту логістичного ланцюга (каналу);

2. єдина наскрізна ставка фрахту;

3. єдиний транспортний документ;

4. єдина відповідальність за вантаж і виконання договору перевезення.

Основними принципами функціонування інтермодального і мультимодальних систем перевезень є наступні:

1. однаковий комерційно-правовий режим;