Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Білет №11




Читайте также:
  1. Lt;variant> сыртқы ортаның зиянды әсерлеріне ағзаның қарсы тұру қабілетінің төмендеуіне
  2. Білет 11
  3. Білет 12
  4. Білет. Охарактеризувати господарство Австралії
  5. Білет. Охарактеризувати господарство Африки
  6. Білет. Охарактеризувати господарство Канади
  7. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
  8. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 10
  9. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

Коли використовують методи зале­жного попиту в промисловій сфері (на ви­робництві), вони називаються плануван­ням потреби в матеріалах, деталях і вузлах (МRР).

Під залежним попитом розуміють, що попит на певний виріб впливає на по­пит на інший виріб.

Планування потреби в матеріалах вимагає, щоб операційний мене­джер знав:

1. виробничий графік (що повинно бути зроблено і коли);

2. специфікації або відомість застосовуваних матеріалів (як виготови­ти продукт);

3. наявність матеріалів на складі (що на складі);

4. матеріали в заявці (що замовлено);

5. поточний час (як багато його буде потрібно на отримання компонента).

 

Перевагами МRР є:

1. збільшення купівельного попиту і його задоволення;

2. поліпшення використання устаткування й праці;

3. поліпшення планування запасів і розкладу їхнього руху;

4. більш швидке виникнення реакції на ринкові зміни й зрушення;

5. зниження рівня запасів без зниження рівня обслуговування споживача.

 

Білет №12

Об'єктом логістичного сервісу є. з одного боку, сам товар у його фізичній формі, а з іншого - різні споживачі матері­ального потоку.

Предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг.

Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або фір­мою, що спеціалізується в області логістичного сервісу.

Сервісні потоки - потоки послуг, що генеруються логістичною системою в цілому або її підсистемою (ланкою, елеме­нтом) з метою задоволення зовнішніх або внутрішніх споживачів організації бізнесу.

У закордонній практиці з'явився спе­ціальний термін «третя сторона в логістиці» або логістичний посередник.

Основними логістичними посеред­никами (третьою стороною) для фірми-виробника або торговельної компанії є, наприклад, перевізники, експедитори, вантажні термінали. Допоміжні ло­гістичні посередники - це страхові й охоронні підприємства, митні брокери, сюрвейери, банки та інші фінансові установи, що здійснюють розрахунки за логістичні функції/операції, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу та ін.

Класифікація послуг логістичного сервісу

 

 

Білет № 13

Дистрибуція - це комплексна логіс­тична активність (логістична функція), що полягає в просуванні ГП від виробників до кінцевих (або проміжних) споживачів, ор­ганізацій продажів, передпродажного й після продажного сервісу.



Дистрибутивним каналом назива­ється впорядкована множина ЛЛС, що включає в себе всі логістичні ланцюги і їх­ні ділянки, що проводять матеріальні пото­ки ГП одного найменування (або асорти­ментів) , а також супутній сервіс від фірми-виробника до кінцевих або проміжних споживачів.

Повна множина дистрибутивних ка­налів утворить дистрибутивну мережу фірми.

Види дистрибутивних каналів і структура мережі залежать від:

1. стратегічних і тактичних цілей і задач фірми на ринку збуту ГП;

2. логістичної стратегії фірми;

3. видів і параметрів матеріальних (сервісних) потоків;

4. продуктових атрибутів і ряду інших факторів.

Структуру дистрибутивних каналів і мереж, взаємини між ЛЛС у них, а також рішення логістичного менеджменту в дистрибуції багато в чому ви­значають дві базисні концепції фірми-виробника ГП: спеціалізація і асортимент.

Спеціалізацію вважають свого роду надбудовою продуктових асор­тиментів. Логіка спеціалізації базується на економії в масштабі й охваті. Коли фірма спеціалізується на здійсненні певної функції в дистрибуції (на­приклад, на вантажопереробці), вона розвиває масштаб й охват специфіч­них активностей для досягнення операційної економії.



Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.

Концентрація (або консолідація) являє собою збір великих кілько­стей одного продукту або декількох різних продуктів таким чином, щоб во­ни негайно могли бути продані (розподілені) групою. Простий приклад — це консолідаційний склад виробника.

 

Кастомізація - процес сортування й групування продуктів в унікальні комбіна­ції. Результатом кастомізації є такі проду­ктові комбінації, які задовольняють спе­цифічні запити споживачів. Кастомізація часто включає спеціальне пакування для створення унікального у сенсі продажів товару і просування його по ексклюзивним дистрибутивним каналам.

Кінцевим етапом асортиментного процесу є розсіювання , що полягає у відправленні унікальних асортиментних груп ГП споживачам у заданий час і місце.

 

 

Білет №14

Транспортна логістика - оптимізація транспортних систем, вибір виду й типу транспортних засобів; визначення різноканальних маршрутів доставки; забезпечення технологічної єдності транспортно-складського про­цесу.

З позицій споживача транспортний сервіс повинен забезпечити до­ставку вантажу (МР, ГП) обумовленої якості в задане місце й час із мініма­льними витратами.

На рівні логістичного менеджменту фірми керування траиспо-ріунанням складається з декількох основних етапів:

вибір способу транспортування;

вибір виду транспорту;



вибір транспортного засобу;

вибір перевізника і логістичних партнерів по транспортуванню;

оптимізація параметрів транспортного процесу.

Існують наступні основні види транспорту:

залізничний;

морський;

внутрішній водний (річковий);

автомобільний;

повітряний;

трубопровідний.

Вид транс­порту Переваги Недоліки
Заліз­ничний 1. Висока провізна й пропускна здатність. 2. Незалежність від кліматичних умов, пори року й доби. 3. Висока регулярність перевезень. 4. Відносно низькі тарифи; значні знижки для транзитних відправлень. 5. Висока швидкість доставки вантажів на великі відстані. 1. Обмежена кількість перевізників. 2. Великі капітальні вкладення у виробничо-технічну базу. 3. Висока матеріалоємність й енергоємність перевезень. 4. Низька доступність до кінцевих точок продажів (споживання). 5. Недостатньо високий рівень збереження вантажу.
Морсь­кий 1. Можливість міжконтинентальних перевезень. 2. Низька собівартість перевезень на далекі відстані. 3. Висока провізна й пропускна здатність. 4. Низька капіталоємність перевезень. 1. Обмеженість перевезень. 2. Низька швидкість доставки (великий час транзиту). 3. Залежність від географічних, навігаційних і погодних умов. 4. Необхідність створення складної портової інфраструктури.
Внутрі­шній водний (річко­вий) 1. Висока провізна здатність на глибоководних ріках і водоймах. 2. Низька собівартість перевезень. 3. Низька капіталоємність. 1. Обмеженість перевезень. 2. Низька швидкість доставки вантажів. 3. Залежність від нерівномірності глибин рік і водойм, навігаційних умов. 4. Сезонність. 5. Недостатня надійність перевезень і збереження вантажу.
Атомобільний   1. Висока доступність. 2. Можливість доставки вантажу «від дверей до дверей». 3. Висока маневреність, гнучкість, динамічність. 4. Висока швидкість доставки. 5. Можливість використання різних маршрутів і схем доставки. 6. Високе збереження вантажу. 7. Можливість відправлення вантажу маленькими партіями. 8. Широкі можливості вибору найбільш придатного перевізника. 1. Низька продуктивність. 2. Залежність від погодних і дорожніх умов. 3. Відносно висока собівартість перевезень на великі відстані. 4. Недостатня екологічна чистота.
Повітряний 1. Найвища швидкість доставки вантажу. 2. Висока надійність. 3. Найвище збереження вантажу. 4. Найбільш короткі маршрути перевезень. 1. Висока собівартість перевезень, найвищі тарифи серед інших видів транспорту. 2. Висока капіталоємність, мате- ріало- і енергоємність перевезень. 3. Залежність від погодних умов. 4. Недостатня географічна доступність.
Трубопровідний   1. Низька собівартість. 2. Висока продуктивність (пропускна здатність). 3. Високе збереження вантажу. 4. Низька капіталоємність. 1. Обмеженість видів вантажу (газ, нафтопродукти, емульсії сировинних матеріалів). 2. Недостатня доступність малих обсягів вантажів, що транспортують.

 

 

Білет №15

Для покращення роботи під'їзних залізничних колій підприємств і станцій примикання велике значення має організація їх діяльності на основі єдиної технології. З цією метою розробляють Єдині технологічні процеси роботи під'їзних залізничних колій і станцій примикання (ЄТП). Вони мають свої особливості для ко­жного підприємства і станції

До складу Єдиного технологічного процесу роботи входять:

• технічна і експлуатаційна характеристики пристроїв на під'­їзній колії і станції примикання, схеми колій і розташувань пристроїв;

• розміри вантажних і вагонних потоків, розраховані з факти­чного і максимального планового обсягу перевезень ванта­жів (на майбутні три роки) з виділенням основних вантажів;

• організація маневрової роботи і розрахунок норм на виконання технічних операцій;

• порядок кооперативного використання технічних засобі! під'їзної колії і відповідних засобів станції примикання;

• порядок подачі і прибирання навантажених та порожніх вагонів (визначення числа та черги подач і прибирання);

• графік технологічних перевезень;

• добовий план-графік станції і під'їзної колії підприємства;

• нормативи та виконання вантажних операцій;

• порядок зважування і дозування вантажів;

• розрахунок середнього часу знаходження (обороту) вагонів на під'їзній колії;

• порядок оперативного планування, керівництво і організація вантажної і комерційної роботи на станції примикання і на під'їзній колії;

• заходи щодо забезпечення роботою під'їзної колії і станції примикання в зимових умовах.

При розробці ЄТП необхідно встановити місце виконання приймально-здавальних операцій з вагонами. Якщо вони будуть вико­нуватися на промисловій станції під'їзної колії, то час на ці операції включають в інтервал між подачами вагонів на під'їзну колію.

 

Білет №16

До основних видів транспортування належать:

1. Унімодальне (одновидове) транс­портування здійснюється одним видом транспорту, наприклад, залізничним.

2. Змішане перевезення вантажів (змішане роздільне перевезення) здійснютьсязазвичай двома видами транспорту, наприклад: залізнично-автомобільне, річково-автомобільне, морське-залізничне і т.ін.

3. Комбіноване перевезення відрізняється від змішаного наявністю більш ніж двох видів транспорту.

4. Мультимодальні, інтермодальне та інші - здійснюються одним екс­педитором (оператором) згідно з єдиним транспортним документом.

Ознаками інтермодального (мультимодального) перевезення є:

1. наявність оператора доставки від початкового до кінцевого пункту логістичного ланцюга (каналу);

2. єдина наскрізна ставка фрахту;

3. єдиний транспортний документ;

4. єдина відповідальність за вантаж і виконання договору перевезення.

Основними принципами функціонування інтермодального і мультимодальних систем перевезень є наступні:

1. однаковий комерційно-правовий режим;

2. комплексний підхід до розв'язання фінансово-економічних завдань
організації перевезень;

3. максимальне використання телекомунікаційних мереж і систем електронного документообігу;

4. єдиний організаційно-технологічний принцип управління перевезеннями і координація дій всіх логістичних посередників, що беруть участь у транспортуванні;

5. кооперація логістичних посередників;

6. комплексний розвиток інфраструктури перевезень різними видами і транспорту.

 

Білет №17

Під аналізом у широкому сенсі за­звичай розуміють розкладання (декомпозицію) досліджуваного об'єкта або проце­су на частини (елементи) з метою еконо­мічного, фінансового, технічного і т.ін. до­сліджень цих частин.

З позицій логістики насамперед до­слідників цікавить економічний й фінан­совий аналіз-аудит, що дозволяє оцінити прийняті логістичними менеджерами фірм рішення, що позначаються в остаточному підсумку на рівні загальних витрат, прибутку, рентабельності та інших ре­зультуючих показників.

На рівні фірми можна виділити наступні основні завдання стратегічного, тактичного й оперативного логістичного аналізу:

1) аналіз виконання стратегічного (тактичного, оперативного) логіс­тичного плану;

2) аналіз відповідності логістичного стратегічного плану маркетинго­вому і виробничому;

3) аналіз якості продукції і логістичного сервісу;

4) аналіз ступеню задоволення запитів споживачів;

5) аналіз ефективності виконання окремих логістичних активностей і роботи ЛЛС;

6) аналіз ефективності використання в логістичному менеджменті ін­вестицій, основних фондів, оборотного капіталу, МР, живої праці;

7) аналіз продуктивності;

8) аналіз рівня технологічної й технічної бази логістичного менедж-
менту;

9) аналіз ефективності ЛІС і застосовуваних інформаційно-
комп'ютерних технологій (ІКТ);

10)фінансовий аналіз-аудит;

11)аналіз складових логістичних витрат;

12)аналіз впливу логістичної стратегії фірми на її стан на ринку;

13)виділення й аналіз логістичних ризиків і розробка заходів з їхнього зниження;

14)аналіз постачальників, споживачів, посередників з погляду реалі­зації логістичної концепції фірми;

15)аналіз рівня координації, інтеграції й взаємодії ЛЛС і логістичних посередників і т.д.

 

Центральною ланкою логістичного контролю є система моніторингу, що у су­часних умовах використовує інформаційні технології у логістичній інформаційній системі.

Порівняння здійснюється на основі даних періодичної звітності, допо­відей персоналу логістичного менеджменту й аудиту.

Моніторинг у ЛС здійснюється або вручну персоналом менеджмен­ту, консультантами, аудиторами або на основі комп'ютерних програм. За результатами моніторингу приймаються рішення стосовно коригувальних (керуючих) впливів.

Важливу роль у логістичному адмініструванні грають процедури ау­диту, під яким розуміють періодичні перевірки станів окремих елементів ЛС і статусу логістичних активностей.

Основою проведення аудиту є насамперед дані бухгалтерського обліку, фінансової й статистичної звітності фірми.

Для проведення аудиторських перевірок у ЛС застосовуються спеціальні документи, доповіді персоналу логістичного менеджменту, періодичні звіти і т.ін.

До найбільш важливих для про­ведення аудиту регулярних логістич-них звітів відносять:

1) звіт про рівень витрат і сервісу

2)звіт про продуктивність

3) діаграма виконання


 

Білет № 18

Найбільш важливими компонентами (параметрами) виміру якості сервісу є наступні:

відчутність - те фізичне середовище у якій представлений сервіс, зруч­ності, оргтехніка, устаткування, вид пер­соналу й т.п.

надійність - послідовність виконання «точно в строк», тобто, на­приклад, у фізичному розподілі доставка потрібного товару в потрібний час, у необхідне місце, також надійність інформаційних і фінансових процедур, то супроводжують фізичний розподіл;

відповідальність - бажання допомогти покупцю, гарантії виконання сервісу;

закінченість - володіння необхідними навичками й компетентністю, знаннями для виконання сервісу;

доступність - легкість установлення контактів з постачальниками сервісу, зручний для покупця час надання послуг;

безпека - свобода від небезпеки, ризику, недовіри. Схоронність ван­тажу при фізичному розподілі;

увічливість - поводження постачальника сервісу, коректність, лю­б'язність контактного персоналу;

комунікабельність - здатність розмовляти мовою, що зрозуміла по­купцю;

взаєморозуміння з покупцем - щирий інтерес до покупця, можли­вість для контактного персоналу звикнути до ролі покупця і знати його по­треби (вимоги).

Важливим критерієм, що дозволяє оцінити систему логістичного сер­вісу, є рівень сервісу. Він визначає не тільки ймовірність того, що органі­зація збереже своїх клієнтів, але й число потенційних клієнтів, тобто розмі­ри і ємність цільового сегмента ринку логістичних послуг. Тому рівень об­слуговування клієнтів впливає на частку фірми на ринку, величину загаль­них логістичних витрат і в остаточному підсумку - на прибуток фірми.

 

Білет №19

Правило 1

Для найбільш ефективного задоволення споживачів дистрибутивний логістичний ланцюг повинен проникати як найглибше до точок кінцевого збуту, використовуватися частіше і здійснювати транспортування за можливістю на найбільшу відстань шляхом використання вантажних одиниць продукції й вантажних транспортних одиниць, що забезпечують отримання як­найбільших місткостей.

Правило 2

Для найбільш ефективного розв'язання завдання фізичного розподілу в логістичному ланцюзі необхідно використати мінімальну кількість ОДО виміру продукції і мінімальну кількість ОДО транспорту, незалежно від їх­ніх місткостей.

Правило З

Якщо не можна уникнути створення стаціонарного складу, він пови­нен розташовуватися на логістичному ланцюзі в центрі консолідації, що розміщується за можливістю ближче до кінцевих торговельних точок, якщо це стосується фізичного розподілу в плані транспортування, і в центрі кон­солідації, розташованому якнайближче до вихідного виробничого процесу, якщо це стосується сортування.

 

 

Білет№20

Сучасний стан логістики багато в чому сформувався завдяки бурхливому розвитку і впровадженню в усі сфери біз­несу інформаційно-комп'ютерних техно­логій.

Реалізація більшості логістичних концепцій (систем), неможлива без вико­ристання швидкодіючих комп'ютерів, ло­кальних обчислювальних мереж, телеко­мунікаційних систем й інформаційно-програмного забезпечення.

Інформаційний потік- це потік повідомлень у мовній, документар­ній (паперовій й електронній) та іншій формі, що генерується вихідним ма­теріальним потоком у розглянутій ЛС, між ЛЛС або ЛС і зовнішнім середо­вищем, і призначений для реалізації функцій управління.

 

Показниками й характеристиками інформаційних потоків:

1. номенклатурою переданих повід­омлень, типами даних, документами, ма­сивами;

2. інтенсивністю й швидкістю пере­дачі даних;

3. спеціальними характеристиками (пропускною здатністю інформаційних ка­налів, захистом від несанкціонованого до­ступу, перешкодозахищеністю та ін.).

Причини зростання ролі інфор­маційних потоків у сучасній логістиці:

По-перше, для споживача інформація про статус замовлення, наявності товару, термінах поставки, відвантажувальних до­кументах і т.ін. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу.

По-друге, з позицій управління запа­сами в логістичному ланцюзі наявність повної й достовірної інформації до­зволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок змен­шення невизначеності в попиті.

По-третє, інформація збільшує гнучкість ЛС із погляду того, як, де й коли можна використати ресурси для досягнення конкурентних переваг.

 


 


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 17; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.031 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты