Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Функції держави. Основні функції — найзагальніші та найважливіші комплексні напрямки діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей




 

Основні функції — найзагальніші та найважливіші комплексні напрямки діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони; підтримання зовнішніх відносин; охорони правопорядку; інформаційну; економічну; екологічну; соціальну; культурно-виховну та ін. Неосновні функції — напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом; матеріально-технічне забезпечення та управління майном; забезпечення реалізації бюджетної справи та бухгалтерського обліку; правосуддя і юридичні функції. Внутрішні функції — такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика. До внутрішніх відносять економічну; культурно-виховну; охорони й захисту всіх форм власності; соціального обслуговування населення; екологічну; охорони правопорядку, прав і свобод людини і громадянина та ін. Зовнішні функції — основні напрямки діяльності Держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами. І світовим товариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб'єктами міжнародних відносин; захист державного суверенітету; підтримка миру в регіоні та боротьба за мирне співіснування держав різної орієнтації. Постійні функції — напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Тимчасові функції — напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Гуманітарні функції — напрямки діяльності держави та її органів із забезпечення кожній людині належних умов життя. Економічні функції — напрямки діяльності держави на перехід від планової до ринкової економіки. Політичні функції — напрямки діяльності держави зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії.

Форма держави

Форма держави - це спосіб організації і здійснення державної влади.

 

Форма держави складається з трьох елементів:

 

1) форми правління;

2) форми державного устрою;

3) форми державного (політичного) режиму.

 

Держави світу мають різні форми залежно від територіальних розмірів країни, національного складу населення, історичних традицій та інших чинників.

Всі держави за цією формою можна розподілити на монархії та республіки.

Монархія характеризується тим, що державна влада зосереджена повністю чи частково в руках монарха (князя, короля, царя), передається в спадщину, не залежить від населення країни.

Розрізняють:

 

а) абсолютну монархію, в якій вся повнота влади зосереджена в руках монарха, хоча в державі може мати місце і конституція і парламент, але монарх здійснює законодавчу діяльність і керує урядом сам. На сьогодні така форма правління має місце в Бахрейні, Кувейті, Омані, Саудівській Аравії.

 

б) конституційну монархію (обмежену), в якій влада монарха обмежується конституцією чи конституційним законом держави (Бельгія, Нідерланди, Норвегія);

 

в) парламентську монархію (обмежену), в якій влада монарха є символічною, так як монарх лише формально зберігає статус глави держави, підписує законодавчі акти і виконує представницькі повноваження (Іспанія, Швеція, Японія);

 

г) дуалістичну монархію, в якій монарх не має законодавчої влади, яка належить парламенту, але він формує уряд і здійснює керування виконавчою владою. На сьогодні ця форма правління збереглася в Йорданії, Марокко.

 

д) теократичну монархію, в якій глава держави одночасно є релігійним лідером, він наділений верховною духовною і політичною владою і здійснює функції вождя нації. В Європі теократичною монархією є Ватикан.

 

Республіка - це форма правління, за якої верховну владу

в державі здійснює представницький орган, який відповідно до виборчих законів обирають громадяни країни на визначений строк.

Розрізняють:

 

а) президентську республіку, головними ознаками якої є:

 

- обрання президента громадянами держави,;

- поєднання президентом повноважень глави держави і глави виконавчої влади;

- формування уряду президентом з незначною участю у цьому процесі парламенту;

- відсутність відповідальності уряду перед парламентом;

- відповідальність уряду перед президентом; - відсутність права президента на розпуск парламенту.

Президентськими республіками є Аргентина, Бразилія,Еквадор, США та ін.

 

б) парламентську республіку, головними ознаками якої є:

- обрання президента держави парламентом;

- формування уряду парламентом, при цьому, участь у формуванні уряду глави держави може мати місце, але вона номінальна;

- здійснення повноважень глави держави і глави уряду різними особами;

- обмеженість владних повноважень глави держави і їх збільшення у прем'єр-міністра і уряду;

- відповідальність уряду перед парламентом.

Парламентськими республіками є Австрія, Індія, Ісландія, Швейцарія;

 

в) змішані республіки (напівпрезидентські чи напівпарламентські), які характеризуються сполученням рис президентської і парламентської республік. Для визначення такої форми правління слід проаналізувати співвідношення конституційних і реальних повноважень у сфері виконавчої влади.

 

На сьогодні президентсько-парламентськими республіками є Болгарія, Індонезія, Чехія, Франція та інші. Парламентсько-президентськими - Греція, Ізраїль, Італія, Німеччина та інші. До 01.01. 2006 р. Україна була президентсько-парламентською республікою, але з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 р. перетворилась у парламентсько-президентську.

Форма державного устрою

Розрізняють унітарні (прості) і федеративні та конфедеративні (складні) держави.

Унітарна (єдина) держава не має одну:

- конституції;

- системи права;

- однієї системи державних владних органів;

- єдиним громадянством та ін.

Можуть бути автономії (АР Крим, Фарерські острови)

Федерація - це держава, територія якої складається з територій її членів, що мають ознаки суверенності. Суб'єкти федерації можуть бути у вигляді:

- земель (Австрія, Німеччина);

- кантонів (Швейцарія);

- провінцій (Аргентина, Канада);

- республік (Росія);

- штатів (Австралія, Індія, США).

 

Суб'єкти федерації не є державами, а лише державними утвореннями, які наділені багатьма відповідними ознаками, крім державного суверенітету. Федерації характеризуються тим, що вони: мають все те саме але ВЛАСНЕ а не єдине.

Конфедерація - це тимчасовий союз держав, що утворюється для досягнення визначених в установчому акті цілей

На сьогодні ознаки конфедерації мають Євросоюз та Союз Незалежних Держав (СНД).

Імперії теж є.

Державні режими розрізняють:

1) демократичний режим, який базується на демократичних засадах, закріплених в конституцій державна влада здійснюється з дотриманням прав і свобод людини, формуванням представницьких органів держави шляхом вільних виборів, забезпечення інтересів всього чи більшої частини населення, можливості громадян контролювати діяльність органів державної влади і впливати на них;

Конституція України в ст. 1 визначає її як демократичну державу, в якій існує республіканська форма правління, громадяни мають право через вільні вибори формувати представницькі органи, вирішувати питання місцевого самоврядування та інші. Закріплені в Конституції права і свободи людини свідчать про встановлення демократичного режиму в Україні, при цьому даний режим є демократично-ліберальним.

 

2) недемократичний (антидемократичний) режим, який характеризується зосередженням державної влади в одних руках (однієї особи чи партії), відсутністю розподілу влади на гілки, обмеженням чи скасуванням основних прав і свобод людини, наявністю політичних репресій, забороною діяльності інших політичних партій і рухів, забороною опозиційної діяльності, безконтрольності влади з боку народу.

Недемократичний режим може бути:

 

а) тоталітарним, при якому держава здійснює повний контроль над усіма сферами життя суспільства і над громадянами, як індивідами. Такий режим був характерний для Радянського Союзу в період, коли керував країною Й. Сталін, що супроводжувалось культом його особи, вождізмом і репресіями;

 

б) авторитарним, при якому влада зосереджується в руках однієї особи чи певної групи людей, порушуються основні права і свободи людини, забороняється діяльність опозиційних партій, суттєво обмежується демократія;

Фашистським, расистським та ін


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 148; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты