Розділ IV. Стаття 16. Загальні положення єдиної системи обліку показників дорожнього руху і його безпеки

ПЛАНУВАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 16. Загальні положення єдиної системи обліку показників дорожнього руху і його безпеки

В Україні існує єдина система статистичних спостережень в галузі дорожнього руху та його безпеки, яка визначається Законом України "Про статистику" та узгоджується з міжнародними стандартами і методологією.

Забезпечення статистичних спостережень в галузі дорожнього руху та його безпеки здійснюють спеціально уповноважені державні органи, які щорічно готують і оприлюднюють Національну доповідь про стан безпеки дорожнього руху в Україні.

Основними статистичними показниками в галузі дорожнього руху та його безпеки є:

кількість зареєстрованих транспортних засобів на 100 тис. населення;

кількість дорожньо-транспортних пригод, скоєних за певний період в розрахунку на 100 тис. населення;

кількість дорожньо-транспортних пригод, скоєних за певний період в розрахунку на 100 км автомобільних доріг;

кількість осіб, які загинули в дорожньо-транспортних пригодах за певний період в розрахунку на 100 тис. населення;

кількість осіб, які отримали травми в дорожньо-транспортних пригодах в розрахунку на 100 тис. населення;

розподіл випадків смертності і травматизму в ДТП за основними групами учасників дорожнього руху;

розмір щорічних фінансових збитків від дорожньо-транспортних пригод.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації можуть розширити перелік статистичних показників, якщо це необхідно для прийняття рішень в межах компетенції, наданої цим Законом.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання не вправі запроваджувати звітність, не передбачену єдиною системою державного обліку показників дорожнього руху і його безпеки.

Стаття 17. Планування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

Органи держаної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції здійснюють підготовку, затвердження і реалізацію відповідних програм забезпечення безпеки дорожнього руху. Їх розробка здійснюється на основі програмно-цільового підходу, раціонального поєднання територіального та галузевого планування, формування взаємопов'язаних збалансованих показників з урахуванням соціально-економічних і екологічних умов конкретного регіону, рівня розвитку дорожньої мережі, стану аварійності та інших показників єдиної системи державного обліку дорожнього руху та його безпеки.

Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна включати:

аналіз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний період;

конкретні обґрунтовані цілі;

шляхи вирішення проблеми;

перелік заходів, реалізація яких дозволить досягти намічених цілей;

вартість заходів програми та джерела її фінансування;

форми і періодичність контролю за виконанням програми;

механізми корегування програми на етапі виконання.

Стаття 18. Фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

Фінансування заходів, передбачених програмами, а також інших заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, відрахувань міністерств і відомств, позабюджетних коштів і фондів та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

При розробленні та затвердженні Державного та місцевого бюджетів органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані передбачати цільові кошти на фінансування заходів і програм з безпеки дорожнього руху.

Розділ V

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 19. Охорона навколишнього природного середовища

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання, що здійснюють проектування, виробництво та експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та зменшення викидів вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації.

Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.Відповідність викидів забруднюючих речовин визначається відповідно до нормативів, які діяли на момент виготовлення транспортного засобу.

Керівники транспортних організацій, власники автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та транспортних засобів несуть персональну відповідальність за додержання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин і гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище, встановлених для відповідного типу транспорту.

Підприємства, що виготовляють пальне, повинні дотримувати державних стандартів щодо якості палива і мастильних матеріалів.

У разі виготовлення неякісного палива підприємство притягається до відповідальності у вигляді штрафу.

З метою запобігання забрудненню ґрунту відпрацьованими нафтопродуктами автопідприємства повинні бути забезпечені спеціальними місткостями для їх зберігання.

З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації рух транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежано або заборонено в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Стаття 20. Проектні та наукові розробки

Підприємства, установи і організації, що розробляють перспективні програми, комплексні схеми та проекти організації дорожнього руху, а також здійснюють ці розробки, повинні передбачати в них заходи, спрямовані на запобігання та зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також шуму і вібрації.