Умовні позначення та скорочення

Прийняті скорочення

ПГФ – парогазова фаза;

РФ – рідка фаза;

АРБ – аварійна розгерметизація блока.

Позначення

Позначення параметра-символу одним штрихом відповідає парогазовим станам середовища, двома штрихами – рідким середовищам, наприклад і – відповідно маса ПГФ і РФ.

	– загальний енергетичний потенціал вибухонебезпечності (повна енергія згоряння ПГФ, що надійшла в навколишнє середовище при АРБ);
	– повна енергія, що виділяється при згорянні маси РФ, яка не випарувалося при АРБ;
	– енергія згоряння при АРБ ПГФ, наявної безпосередньо у блоці й тієї, що поступає в нього від суміжних апаратів і трубопроводів;
	– енергія згоряння ПГФ, що утвориться при АРБ із РФ, наявної у блоці й тієї, що поступає в нього від суміжних апаратів і трубопроводів;
	– енергія стиснутої ПГФ, що втримується безпосередньо у блоці й надходить від суміжних блоків, розглянута як робота її адіабатичного розширення при АРБ;
	– відповідно геометричні об'єми ПГФ і РФ у системі, блоці;
	– об'єм ПГФ, приведений до нормальних умов ( = 293 К, = 0,1 МПа);
	– відповідно регламентований абсолютний та атмосферний (0,1 МПа) тиск у блоці;
	– питомий об'єм ПГФ (у реальних умовах);
	– маса ПГФ і РФ, наявних безпосередньо у блоці й поступаючих у нього при АРБ від суміжних об'єктів;
	– маса РФ, що випарувалася за рахунок енергії перегріву й надійшла в навколишнє середовище при АРБ;
	– питома теплота згоряння відповідно ПГФ і РФ;
	– сумарний тепловий ефект хімічної реакції;
	– абсолютна температура середовища: ПГФ або РФ;
	– абсолютна нормальна й регламентована температури ПГФ або РФ блока, К ( = 293 К);
	– регламентована й нормальна температури ПГФ і РФ блока ( =20ºС);
	– температура кипіння горючої рідини (К або ºС);
	– швидкість витікання ПГФ і РФ у розглянутий блок із суміжних блоків;
	– площа перерізу, через який можливе витікання ПГФ або РФ при АРБ;
	– швидкість теплопритоку до ГР (горючої рідини) за рахунок сумарного теплового ефекту екзотермічної реакції;
	– швидкість теплопритоку до РФ від зовнішніх теплоносіїв;
	– коефіцієнт теплопередачі від теплоносія до горючої рідини;
	– площа поверхні теплообміну;
	– різниця температур теплоносіїв у процесі теплопередачі (через стінку);
	– питома теплота паротворення горючої рідини;
	– питома теплоємність рідкої фази;
	– безрозмірні коефіцієнти, що враховують тиск (Р) і показник адіабати (k) ПГФ блока;
	– безрозмірний коефіцієнт, що враховує гідродинаміку потоку;
	– густина ПГФ або РФ за нормальних умов ( = 0,1 МПа та = 20°С) у середньому по блоку та по i-их поступаючих у нього при АРБ потоках;
	– час із моменту АРБ до повного спрацьовування арматури, що відключає аварійний блок;
	– час із моменту АРБ до повного припинення екзотермічних процесів;
	– час із моменту АРБ до повного припинення подачі теплоносія до аварійного блока (припинення теплообмінного процесу);
	– різниця температур РФ при регламентованому режимі та її кипінні за атмосферного тиску;
	– маса РФ, що випарувалася за рахунок теплопритоку від твердої поверхні (підлоги, піддона, обвалування й т.п.);
	– маса РФ, що випарувалася за рахунок теплопередачі від навколишнього повітря до пролитої рідини (по дзеркалу випару);
	– сумарна маса РФ, що випарувалася за рахунок теплопритоку з навколишнього середовища;
	– площа поверхні дзеркала рідини;
	– площа контакту рідини із твердою поверхнею розливу (площа теплообміну між пролитою рідиною і твердою поверхнею);
	– коефіцієнт теплової активності поверхні (піддона);
	– коефіцієнт теплопровідності матеріалу твердої поверхні (підлоги, піддона, землі й т.п.);
	– питома теплоємність матеріалу твердої поверхні;
	– густина матеріалу твердої поверхні;
	– інтенсивність випаровування;
	– молекулярна маса;
	– газова стала ПГФ;
	– безрозмірний коефіцієнт;
	– тиск насиченої пари за розрахункової температури;
	– час контакту рідини з поверхнею розливу, що приймається до розрахунку.