Розглянемо механізм утворення супутніх небезпечних і шкідливих факторів.

План

Класифікація лазерів і лазерних установок

2. Джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів при використанні лазерів та лазерних установок

Механізми дії лазерного випромінювання

4. Вплив лазерного випромінювання на очі

Вплив лазерного випромінювання на шкіряний покрив

І внутрішні органи

Класифікація лазерів і лазерних установок

У науковій, технічній і нормативній літературі наводиться кілька варіантів класифікації лазерів і лазерних установок. З позиції забезпечення лазерної безпеки (ЛБ) вони класифікуються за основними фізико-технічними параметрами і ступенем небезпеки генерованого випромінювання [1; 3].

В основу класифікації лазерів (ЛР) і лазерних установок (ЛУ) за фізико-технічними параметрами покладені наступні ознаки.

Активний елемент, у якому енергія накачування перетворюється у випромінювання: твердотільні ЛР (рубін, активоване неодимом скло, алю-моіттрієвий гранат, пластмаси); напівпровідникові (ZnS, ZnO, CaSe, Тe, PbS і ін.); рідинні (з рідкоземельними активаторами чи органічними барвниками); газові (газостатичні, газодинамічні, електроаеродинамічні, електроіонізацій-ні та хімічні у залежності від способу накачування: Не – Ne, аргон, криптон, ксенон, неон, Не – Cb, CO₂ і ін.).

Спосіб накачування: пропущення постійного, імпульсного чи висо-кочастотного струмів через газ; вплив світлом неперервним чи імпульсним (зокрема, світловим спалахом імпульсної лампи, використовуваної у твердотільних і рідинних ЛР), пучками електронів, протонів, зарядженими осколками ядерних реакцій; рентгенівським випромінюванням; хімічним збудженням.

Довжина хвилі генеруємого випромінювання: субміліметрові, інф-рачервоні, видимого діапазону, ультрафіолетові, рентгенівські і гамма-випромінювання.

Режим роботи: ЛР, що працюють у неперервному режимі, простому імпульсному чи імпульсному з модульованою добротністю (моноімпульсне й імпульсне періодичне).

Вплив лазерного випромінювання (ЛВ) на обслуговуючий персонал у залежності від виду установки: установки закриті і відкриті. Технологічні ЛУ в більшості випадків закритого типу; унікальні і дослідницькі – в основному відкриті, можуть бути закриті.

Умови експлуатації: стаціонарні і пересувні, у виробничих примі-щеннях, лабораторіях, клініках і польових умовах.

Спосіб відводу тепла: із природним і примусовим охолодженням, повітряним чи рідинним (вода чи рідина, що містить як правило токсичні речовини).

Призначення: унікальні, дослідницькі, спеціальні, технологічні, медичні.

Потужність випромінювання: надпотужні, потужні, середньої потужності, малої потужності.

У відповідності із СНіП 2392-81 і ГОСТ 12.1.040-83 ЛР і ЛУ за ступенем небезпеки генерованого випромінювання підрозділяються на чотири класи.

До лазерів I класу відносяться ЛР, вихідне випромінювання яких не становить небезпеки для очей і шкіри. При експлуатації ЛР і ЛУ даного класу не потрібно дозиметричного контролю ЛВ у робочій зоні і медичного об-слуговування навіть при максимальній тривалості опромінення протягом усього робочого дня (8 год чи 3∙10⁴ с). Однак ЛР даного класу, випромінювання яких знаходиться у видимому діапазоні спектра, можуть призвести до зорового дискомфорту, у зв’язку, з чим бажане вживання заходів, що змен-шують засвітку очей [3].

До лазерів II класу відносяться такі ЛР, вихідне випромінювання яких становить небезпеку при опроміненні очей прямим чи дзеркально відбитим випромінюванням.

До лазерів III класу відносяться такі ЛР, вихідне випромінювання яких становить небезпеку при опроміненні очей прямим, дзеркально відби-тим, а також дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10см від ди-фузно відбиваючої поверхні і при опроміненні шкіри прямим і, дзеркально відбитим випромінюванням.

До лазерів IV класу відносяться такі ЛР, вихідне випромінювання яких становить небезпеку при опроміненні шкіри диффузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні.

Клас небезпеки ЛР і ЛУ встановлюється підприємством-виготівником

2. Джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів при використанні лазерів та лазерних установок

При експлуатації ЛУ персонал може піддаватися впливу комплексу небезпечних і шкідливих факторів, кількість і інтенсивність яких залежать від просторово-енергетичних характеристик ЛВ, лазерних технологій (ЛТ), умов експлуатації і конструктивних особливостей ЛР. Характерно, що практично кожному типу ЛР і ЛУ, кожному технологічному процесу відповідає певний комплекс небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Деякі ЛТ вимагають подачі в робочу зону технологічного середовища (наприклад, при зварюванні подають інертні гази) чи введення додаткової енергії (механіч-ної, електромагнітної і т.д.). Прикладами комбінованих методів можуть служити газолазерне різання, лазерно-електрична обробка отворів і т. д. Тому необхідно в кожнім конкретному випадку розглядати окремо особливості роботи кожного типу ЛР і ЛУ стосовно до умов їхньої експлуатації.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори розділяють на основні і супутні [4]. До основних небезпечних і шкідливих факторів відносяться власне монохроматичне, когерентне ЛВ і паразитне випромінювання (відбите і розсіяне), а до супутніх – фактори, що виникають у робочій зоні (на лазерних ділянках) при експлуатації ЛР і інших установок.

Розглянемо механізм утворення супутніх небезпечних і шкідливих факторів.

Монохроматичність, когерентність і мала розходимість лазерного променя дозволяють сфокусувати його на надзвичайно малій площі, що прагне до точки, діаметр якої відповідає порядку довжини хвилі, що дає можливість одержати на поверхні оброблюваного матеріалу енергію при густи-нах потужності до 10¹⁷ Вт/см². Однак час існування зазначеної потужності у фокусі імпульсного лазерного променя мізерно малий: 10 ^{- 3} – 10 ^{- 9} с. Проте в подібних умовах дія даного променя на різні матеріали приводить до їхнього руйнування і випару (метали випаровуються при щільності потужності вип-ромінювання порядку 10¹⁰ Вт/см²). Пари, що утворилися, розширюються зі швидкістю, порівнянною зі швидкістю звуку (v = 103 м/с), що приводить до механічного ефекту – тілу надається імпульс віддачі.

При проходженні через середовище ЛВ з діелектричною ε і магнітною μ проникністю утвориться інтенсивне електричне поле, напруженість якого (В/м) для плоскої хвилі визначається за формулою [5]

. (9.1)

Наприклад, пікове значення електричного поля у вакуумі при W = 1 МВт/см² складе 2,74∙10⁶ В/м.

При фокусуванні ЛВ у газі в режимі модульованої добротності виникає так званий лавинний пробій: у фокусі лінзи утвориться згусток високоіонізованної високотемпературної плазми, що є джерелом м’якого рентгенівського випромінювання з довжиною хвилі порядку 1,0 нм.

При нагріванні речовини ЛР до температури 10⁷ - 10⁸ К можливе збудження ядерних реакцій. При нагріванні дейтрієвої плазми утвориться нейтронне і жорстке рентгенівське випромінювання.

Турбулентність атмосфери викликає блукання променя, його розсі-ювання і сцинтиляцію. При проходженні променя через ділянки з різною температурою, за рахунок зміни показника заломлення, він відхиляється від початкового напрямку. При великому діаметрі променя різні його ділянки потрапляють у різні турбулентні області і промінь починає розділятися і роз-ходитися. Блукання і розбіжність променя зменшуються при збільшенні його діаметра або при великих відстанях від джерела, де, в основному, спостерігається ефект сцинтиляції, тобто перерозподіл енергії усередині променя. Було виявлено, що на відстані 1 км від джерела рівень опромінення перевищував рівень на осі променя поблизу джерела в 4-5 разів, в інших ділянках перетину рівні опромінення були нижче. Таким чином, небезпека ЛВ, імовірно, найбільша в таких «гарячих» точках.

З наведеного вище можна зробити висновок, що при використанні ЛР у залежності від класу їхньої небезпеки, застосовуваної технології й умов експлуатації можуть існувати групи фізичних, хімічних і психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Висока напруга є на зарядних пристроях, що живлять батарею конден-саторів великої ємності, Після розряду конденсаторів на лампи (спалахи) вони можуть зберігати залишкову напругу високого потенціалу, є напруга також у ланцюгах управління. Напруги дотиків і струми, що протікають через тіло людини при нормальному (неаварійному) і аварійному режимах роботи лазерних установок, не повинні перевищувати допустимих значень, зазначе-них у ГОСТ 12.1.038 – 82.

У результаті радіолізу повітря утворююься озон, оксиди азоту й інших газів, що викликають загазованість повітря робочої зони. Розряди імпульсних ламп накачування супроводжуються утворенням озону, концентрація якого швидко зменшується по припиненню розряду ламп у зв’язку з його розпадом. Озон і оксиди азоту утворяться також у результаті іонізації повітря іонізуючими випромінюваннями утвореними при експлуатації високовольтних джерел живлення ЛР [2-4]. У результаті випару матеріалу мішені при зварюванні, паянні, свердлінні й інших технологічних процесах утворяться оксид вуглецю, шкідливі газові домішки і пари летучих органічних сполук, використовуваних у технологічних процесах (нітробензол, нітротолуол, чотирьоххлористий вуглець і т.д.). У результаті термоокислювального розкладання матеріалу мішені і реакції в ЛР утворюється ціаністий водень. Гранично припустимі концентрації (ГДК) зазначених газів і парів наведені в ГОСТ 12.1.005 – 76.

Оксиди елементів, що входять до складу матеріалу, що руйнується чи випаровується під впливом лазерного випромінювання (оксиди свинцю, олова, вісмуту, алюмінію і т.д.), виділяються в повітря і створюють аерозоль дезинтеграцї і конденсації, вміст якого в повітрі робочої зони не повинен перевищувати встановлених ГДК згідно ГОСТ 12.1.005 – 76.

Змінюється іонний склад повітря. Як правило, збільшується вміст негативних іонів у безпосередній близькості (20-40 см) від імпульсних ламп. Джерелом іонізації повітря є сфокусоване ЛВ, ультрафіолетове й іонізуюче випромінювання. Припустимий вміст легких іонів у повітрі виробничих і суспільних приміщень з кондиціонуванням повітря наведений в табл. 9.1 [20].

Таблиця 9.1