Одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) акти органів держави; 4) акти органів місцевого самоврядування.

872. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за суб’єктним складом:

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) акти органів держави; 4) акти органів місцевого самоврядування.

873. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за способом виразу:

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) акти-документи; 4) акти-дії.

874. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за галузевою належністю

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) конституційні; 4) цивільні.

875. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за характером нормативно-правового припису

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) матеріальні; 4) процесуальні.

876. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за юридичною формою виразу

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) рішення; 4) розпорядження.

877. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за юридичною формою виразу

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) вироки; 4) укази.

878. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за юридичною формою виразу

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) договори; 4) постанови.

879. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правозастосовчих актів за юридичною формою виразу

1) одноособові акти; 2) акти колегіальних органів; 3) протести; 4) протоколи.

880.Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об’єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права з метою правильного їх застосування та реалізації:

1) інкорпорація нормативно-правових приписів; 2) створення нормативно-правових приписів; 3) тлумачення нормативно-правових приписів; 4) облік нормативно-правових приписів.

881.Діяльність щодо встановлення змісту норми права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора:

1) тлумачення-роз’яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) цільове тлумачення; 4) тлумачення-з’ясування.

882.Діяльність щодо пояснення та зовнішнього виразу змісту норми права з метою його доведення до суб’єктів правозастосування та правореалізації:

1) тлумачення-роз’яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) цільове тлумачення; 4) тлумачення-з’ясування.

883.Сукупність мовних засобів, що використовуються для класичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису з метою встановлення змісту об’єктивованої у ньому норми права:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

884.Сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об’єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

885.Сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв’язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), їх місця та ролі у системі права (системі джерел права):

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

886.Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерела права з метою встановлення змісту відповідних норм права, що об’єктивовані у них:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

887.Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерела права з метою встановлення змісту норм права, що об’єктивовані у них:

1) спосіб телеологічного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

888.Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов в яких діє нормативно-правовий припис, а також оціночних, альтернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права з метою встановлення змісту норм права, що об’єктивовані у них:

1) спосіб функційного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

889.Сукупність прийомів та засобів юридичної техніки, які використовуються для аналізу юридичних термінів, понять, конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права з метою встановлення змісту норм права, що об’єктивовані у них.

1) спеціально-юридичний спосіб тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

890.У відповідях під якими номерами правильно вказані етапи тлумачення нормативно-правових приписів:

1) створення нормативно-правових приписів; 2) тлумачення-з’ясування; 3) тлумачення-роз’яснення;4) облік нормативно-правового припису

891. У відповідях під якими номерами правильно вказана мета тлумачення нормативно-правових приписів:

1)виховна; 2) уподібнене розуміння змісту норми права;3) охоронна; 4) правильне застосування нормативно-правових приписів.

892. У відповідях під якими номерами правильно вказаний об’єкт правотлумачення:

1) гіпотеза; 2) нормативно-правовий припис; 3) наука; 4) юридична практика.

893. У відповідях під якими номерами правильно вказаний предмет правотлумачення:

1) диспозиція; 2) зміст норми права;3) нормативно-правовий акт; 4) гіпотеза.

894. У відповідях під якими номерами правильно вказано значення правотлумачення:

1) забезпечує правильне правозастосування; 2) встановлює юридичний факт; 3) дозволяє виявити правотворчі помилки; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.

895. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:

1) є передумовою ефективної правореалізації; 2) встановлює юридичний факт; 3) є засобом забезпечення законності правозастосування;4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.

896. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:

1) дозволяє виявити нормативно-правові прогалини; 2) встановлює юридичний факт; 3) сприяє подоланню нормативно-правових прогалин; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.

897. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:

1) дозволяє наповнити змістом абстрактні нормативно-правові приписи; 2) встановлює юридичний факт; 3) забезпечує уподібнене правозастосування; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.

898. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

Фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) загальний абстрактний характер нормативно-правових приписів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) наявність у нормативно-правових приписах оціночних понять.

899. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

Фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) фіксація у нормативно-правових приписах спеціальних юридичних термінів;3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) недосконалість правотворчої техніки.

900. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) дефектність правотворчої діяльності; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) неспівпадіння норми права і тексту джерела права.

901. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

Фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) зміни, що викликані розвитком суспільних відносин; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин.

902. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:

1) філологічний; 2) систематичний; 3) політичний; 4) моральний.

903. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:

1) історичний; 2) логічний; 3) політичний; 4) моральний.

904. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:

1) функційний; 2) цільовий; 3) політичний; 4) моральний.

905. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:

1) телеологічний; 2) спеціально-юридичний; 3) політичний; 4) моральний.

906. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення за обсягом:

1) цільове; 2) буквальне; 3) обмежувальне;4) казуальне.

907. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення за обсягом:

1) цільове; 2) поширювальне; 3) буквальне; 4) казуальне.

908. Вкажіть як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права повністю співпадає з нормативно-правовим приписом джерела права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

909. Вкажіть як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права визначений від нормативно-правового припису джерела права: