Передумови утворення Ізраїлю

Семіти — група народів, що населяють або населяли Північну та Східну Африку і частину Азії, до яких належать стародавні вавилоняни, ассирійці, фінікійці та ін., а також сучасні народи: араби, євреї, ассирійці, друзи.

Антисеміти́зм — одна з форм національної та релігійної нетолерантності та дискримінації, що виражається у ворожому ставленні до семітів; ідеологія та політика, спрямовані на обмеження або позбавлення семітських народів^[1] громадських та інших прав. У вузькому значенні терміну — неприязне ставлення до євреїв.

У 1882 році побачила світ праця одного з ідеологів політичного сіонізму російського єврея Л. Пінскера «Самоемансипація», а в 1896-му – відоміша праця австро-угорського єврея Теодора Герцля «Єврейська держава», в якій була сформульована ідея створення єврейської держави – місця, де євреї зможуть позбутись антисемітизму.

У 1897 р. відбувається І Світовий сіоністський конгрес у Базелі і розпочинаються переговори керівництва Всесвітньої сіоністської організації з Османською імперією, до складу якої на той час входила Палестина, щодо переселення євреїв, а з другого – їхнє стихійне переселення на територію Палестини. Цьому сприяла і так звана «Декларація Бальфура» – документ, направлений міністром закордонних справ Великої Британії Артуром Джеймсом Бальфуром лорду Лайонелю Уолтеру Ротшильду 2 листопада 1917 р. для передачі в Сіоністську федерацію і оприлюднений через тиждень. У декларації уряд підтримує створення національного осередку для єврейського народу в Палестині за умови, що це не порушить прав інших громад. Великобританія була єдиною з великих держав, яка ще до Першої СВ підтримала сіоністський рух. Сіоністи в Англії заручилися підтримкою сера Марка Сайкса, одного із найвпливовіших політиків британського уряду по справам Сходу. М. Сайка вважав, що Великобританії необхідно утвердитися у Палестині, а співробітництво із сіоністами сприятиме укріпленню її позиції як учасника англо-французького кондомініума в Палестині , передбаченого угодою Сайкса-Піко 1916 р. (розподіл території Ерец – Ізраель між Англією, Францією і Росією).

У період кризи Версальського порядку (1933 − 1939 рр. ) лідери сіоністського руху вимушено співпрацювали з німецьким фашизмом, який обіцяв створити умови для переселення євреїв до Палестини, одночасно перетворивши антисемітизм на державну політику і практичний шлях розв’язання єврейського питання, наслідком чого стало знищення майже шести мільйонів євреїв.