Моделі аналізу фінансових потоків

Важливим припущенням моделей аналізу фінансових потоків є розмежування грошових надходжень залежно від умов діяльності. В звичайних умовах господарювання, коли дотримується платіжна дисципліна, залучення позикових коштів є заздалегідь запланованим і економічно обґрунтованим (рентабельність активів перевищує ставку плати за кредити. Запозичення здійснюються для розвитку діяльності. В таких умовах чистий грошовий потік є додатним або нульовим. Ймовірність банкрутства є незначною.

При невідповідності грошових припливів їх відпливам за часом виникнення та обсягами має місце вірогідність настання стану неплатоспроможності. При настанні таких умов необхідно провести оцінку можливості санації грошових потоків, яка передбачає виявлення можливостей для збільшення припливів грошових коштів і скорочення відпливів грошових коштів. Якщо додаткових грошових припливів не вистачає для покриття дефіциту коштів то ймовірність банкрутства є високою, а потенціал запобігання банкрутству є недостанім.

Потенціал запобігання банкрутству оцінюється за допомогою якості потенціалу запобігання банкрутству підприємства.

Ознаки, що свідчать про вірогідність настання фінансової неспроможності можна виявити проаналізувавши баланс підприємства. Аналізують явні хворі статті та одиничні ознаки, які свідчать про недоліки діяльності.

1. Явні хворі статті, які свідчать про незадовільну роботу підприємства:

1.1.Збитки – перевищення витрат над доходами. Наявність сталої тенденції.

1.2. Кредити та позики не погашені в установлений термін – наявність простроченої кредиторської заборгованості, невиконання боргових зобов’язань.

1.3. 1.3. Зростання обсягів боргових зобов’язань.

1.4. Наявність простроченої дебіторської заборгованості – необґрунтована кредитна політика підприємства.

1.5. Зростання обсягів простроченої дебіторської заборгованості.

1.6. Наявність простроченої кредиторської заборгованості постачальників та підрядників.

1.7. Зростання обсягів заборгованості.

1.8. Невиконання постачальниками боргових зобов’язань.

2. Одиничні ознаки, які свідчать про недоліки діяльності підприємства:

3.1. Скорочення вартості нематеріальних активів.

3.2. Скорочення обсягу основних засобів – старіння матеріально-технічної бази.

3.3. Зростання обсягів незавершеного будівництва – великі терміни введення в дію потужностей, завищення амортизації.

3.4. Зростання обсягів запасів: сировини, матеріалів, витрат в незавершеному виробництві, готової продукції – затоварювання, складності зі збутом, слабкий маркетинг.

3.5. Скорочення обсягів товарів відвантажених – скорочення збуту.

3.6. Зростання витрат майбутніх періодів – завищені обсяги авансованих витрат.

3.7. Наявність та зростання дебіторської заборгованості виплата якої очікується через 12 місяців і більше після звітної дати (навіть дебіторської заборгованості більше 90 днів) – незважена кредитна політика, загроза заморожування капіталу.

3.8. Скорочення обсягів нерозподіленого прибутку – проїдання капіталу, недоліки товарної, цінової, збутової політики.

3.9. Зростання кредиторської заборгованості – недоліки в політиці позичання коштів.

3.10. Зростання короткострокової заборгованості – несвоєчасні розрахунки з покупцями по поточним зобов’язанням.

3.11. Надмірне зростання частки власних коштів – недостатнє використання позикових коштів.

3.12. Скорочення обсягів працюючого капіталу ( оборотні кошти за вирахуванням поточної заборгованості) – скорочення рівня ліквідності.

3.13. Скорочення живого працюючого капіталу (валюта балансу за вирахуванням запасів) – скорочення забезпеченості власними оборотними коштами.

3.14. Скорочення оборотності матеріальних запасів – перевищення фактичного рівня запасів, падіння попиту на продукцію, звуження ринків збуту, накопичення застарілих та неконкурентоспроможних товарів, товарів для продажу.

Індикатори економічної небезпеки:

Виробничі індикатори:

Спад темпів зростання виробництва;

Незначна частка в собівартості витрат на НДіКР;

Недостатній темп оновлення основних фондів;

Порушеня рітмичності виробничого процесу;

Нерівномірне завантаження обладнання протягом робочого часу;

Низькій рівень конкурентоспроможності продукції;

Старіння парку мащин і обладнання.

Фінансові індикатори:

Обсяг портфелю замовлень

Співвідношення фактичного і необхідного обсягу інвестицій;

Інноваційна активність;

Рентабельність;

Фондовіддача;

прострочення кредиторської і дебіторської заборгованості;

забезпеченість власними джерелами фінансування;

Соціальні індикатори:

Рівень оплати праці по відношенню до середньої в промисловості, економіці в цілому,

Рівень заборгованості по зарплаті;

Втрати робочого часу;

Структура кадрового потенціалу.

Плани санації та реструктуризації боржника

Виявлення негативних ознак здійснення господарської діяльності потребує розробки заходів щодо їх подолання. Наявність ознак, що загрожують економічній безпеці підприємства потребує розробки цілої системи таких заходів.

Наявність ознак банкрутства потребує розробки комплексу заходів щодо санації підприємства. Згідно з вимогами Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийняте рішення про приватизацію, затвердженого наказом Фонду державного майна України, план санації, є складним документом, який містить детальний аналіз, пропозиції щодо санації, прогнози їх здійснення. План санації містить звичайно такі розділи:

1. Попередня історія.

2. Матеріали руху готівки за попередні 12 місяців роботи.

3. Аналіз ліквідації (сума грошей, яку можна отримати від продажу активів з метою сплати боргів).

4. Структура боргу та черговість кредиторів.

5. Заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація, перепрофіліювання, закриття нерентабельних виробництв, передача майна в оренду, скорочення чисельності працюючих тощо) та терміни їх здійснення.

6. Пропозиції щодо операційної реструктуризації та розрахунок необхідних коштів.

7. Пропозиції щодо заходів фінансової реструктуризації.

8. Прогноз фінансових результатів.

9. Розрахунок необхідних для реструктуризації коштів.

10. Очікувані наслідки.

У разі відкриття судової справи про банкрутство господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків, план реструктуризації є основним документом, який погоджується судом, і, згідно з яким будуть в подальшому проводитись заходи щодо відновлення платоспроможності підприємства-банкрута.

Такий план містить: Загальні положення.

Аналіз фінансового стану товариства.

Аналіз організаційної структури товариства.

Аналіз ринку збуту товарів.

Заходи з реструктуризації товариства.

Прогноз соціально-економічних наслідків реструктуризації.

Таблица 1

Группировка предприятий по критериям оценки финансового состояния