АСПЕКТИ

УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ БІЗНЕСУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ

Забезпечення належного рівня безпеки бізнесу є однією із фундаментальних засад підтримання його життєздатності в умовах динамічного економічного середовища.

Безпека бізнесу – це основа збереження стійких конкурентних позицій, передумова ефективного функціонування та стабільного розвитку суб’єкта господарювання. Отож, управління безпекою є невід’ємним елементом культури ведення бізнесу, а згідно сучасним поглядам – якості бізнесу в цілому.

Якість бізнесу визначається такими основними елементами як:

- економічна ефективність;

- соціальне спрямування;

- безпека.

Щодо безпеки як складової «якості» вітчизняного бізнесу, то, на думку експертів, основними негативним чинниками є:

- відсутність повноцінного ринкового середовища;

- незавершеність формування інституційної бази економічної політики;

- незбалансованість державної регуляторної політики;

- недосконалість бюджетної політики;

- зловживання монопольним становищем цінового характеру;

- збільшення кількості кримінальних посягань, так званого «рейдерства», корупційних та дискримінаційних дій щодо підприємців;

- недосконалість судової системи, корумпованість органів влади та відсутність державних інститутів, які б ефективно захищали права власника;

- низький рівень конкурентоспроможності підприємств та їх інноваційної активності;

- незадовільні показники фінансового стану та ефективності функціонування підприємств і використання ними ресурсного забезпечення тощо.

Безпека підприємства — формується як складна система, в складі якої виділяються дві основні підсистеми: загрози безпеки бізнесу та захисту від них. Загрози спрямовані проти інтересів суб’єкта підприємництва, і високий рівень захищеності одного інтересу при низькому рівні іншого не забезпечує необхідний рівень безпеки бізнесу в цілому.

У більшості випадків безпека розглядається як захист від небезпеки. Однак число джерел небезпек бізнесу зростає, вони якісно змінюються, тому одне лише блокування загроз у принципі завжди вразливе. Кардинальне вирішення проблем слід шукати в комплексі, що включає не тільки запобігання загроз, а й у підході до забезпечення безпеки бізнесу як до об’єкта управління.

Забезпечення безпеки бізнесу з точки зору управління, є цілеспрямованою спільною діяльністю, як самих суб’єктів підприємницької діяльності, так і органів виконавчої та муніципальної влади.

Безпека підприємства — поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня безпека підприємства — це система заходів, яка спрямована на виявлення та усунення загроз бізнесу, що пов’язані із взаємодією підприємства з іншими суб’єктами (фізичними особами, організаціями) та органами виконавчої влади, а також захист від інших зовнішніх негативних факторів.

Внутрішня безпека підприємства — це система заходів спрямована на виявлення та усунення загроз пов’язаних з внутрішніми бізнес процесами і кадрами підприємства.

Концепція безпеки підприємства — являє собою офіційно затверджений документ, в якому відображена система поглядів, вимог та умов щодо організації заходів забезпечення безпеки персоналу і власності підприємства.

Політика безпеки — документ, що містить принципи діяльності підприємства щодо забезпечення безпеки. Даний документ містить ранжируваний перелік загроз, які приймаються до уваги, класифікацію ресурсів, що підлягають захисту, визначає бажаний рівень захищеності, описує організаційні рішення, необхідні для вирішення завдань.

Стратегія безпеки — документ, що визначає основні способи забезпечення безпеки.

Принципи забезпечення безпеки — до принципів забезпечення безпеки відносяться:

Ø законність,

Ø пріоритет заходів попередження,

Ø комплексне використання сил і засобів,

Ø координація і взаємодія всередині і поза підприємством,

Ø поєднання гласності з секретністю,

Ø компетентність,

Ø економічна доцільність,

Ø планова основа діяльності,

Ø системність.

Мета забезпечення безпеки — вплив на потенційні і реальні загрози діяльності підприємства.

Завдання забезпечення безпеки — конкретні дії, які необхідно виконати, для досягнення поставленої мети при забезпеченні безпеки підприємства.

Критерії і показники безпеки — кількісні та якісні показники, на підставі яких можна визначити рівень забезпечення безпеки на підприємстві.

Об’єкти безпеки — все, що використовують для побудови і розвитку власного бізнесу, і що може бути джерелом небезпеки для його існування.

Об’єкти захисту — все, що використовують для побудови і розвитку власного бізнесу, і що, на думку підприємця, необхідно захищати.

Загалом безпека бізнесу – це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам.

Основними функціональними елементами безпеки бізнесу є: фінансова, інтелектуальна та кадрова, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна, майнова.

Варто зауважити, що наукові погляди щодо теоретичних засад управління безпекою бізнесу поступово змінюються. Так, у другій половині ХХ-століття в основу парадигми було закладено ідею антикризового менеджменту. Суть антикризового управління полягає у таких положеннях: кризи можна передбачати, очікувати і викликати; кризи, у визначеній мірі, можна прискорювати, випереджати, відсувати; до криз можна і необхідно готуватися; кризи можна пом'якшувати; управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва; кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими; управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.

У практиці західних корпорацій управління безпекою здійснюється на платформі концепції забезпечення стійкості та неперервності бізнесу. Поняття «аналіз дії на бізнес» (Business Impact Analysis, BIA), «планування безперервності бізнесу» (Business Continuity Planning, BCP) і «планування відновлення» (Disaster Recovery Planning, DRP) сформувалися порівняно недавно. Приблизно з 2000 року у ряді високотехнологічних країн, головним чином в США, Великобританії, Німеччині та Канаді, проводяться щорічні слухання спеціально створених комітетів і комісій із питань стабільності та стійкості корпоративних інформаційних систем та бізнесу в цілому. Підготовлено більше десятка різних стандартів та специфікацій управління безпекою, які детально регламентують процедури планування та підтримки безперервності бізнесу, серед яких найбільшу популярності набули міжнародні та національні специфікації і стандарти ISO 17799-2002 (BS 7799), ISO 17799-2002 (BS 7799), NIST, COOP, HIPAA Gramm-Leach-Bliley, The Expedited Funds Availability, SAS 78/94.

Методи та засоби забезпечення безперервності бізнесу (Business Continuity Planning — BCP) і відновлення діяльності після лих — надзвичайних ситуацій (Business Disaster Recovery — BDR) широко відомі та апробовані на Заході. Технологія забезпечення безперервності бізнесу при надзвичайних ситуаціях є невід'ємною частиною діяльності крупних компаній та державних організацій, що дозволяє їм здійснювати практично безперебійне функціонування у разі надзвичайних подій малого і середнього масштабу і відновлювати свою діяльність з мінімальними, наперед прорахованими, збитками у разі широкомасштабних лих.

Подальший розвиток методологія забезпечення безпеки отримала після подій терористичного нападу на Світовий торгівельний центр у Нью-Йорку (США), коли стало зрозумілим, що наявність плану, навіть найкращого, не є єдиною передумовою для захисту від надзвичайних ситуацій та їх наслідків. Саме тоді було закладено підвалини нової концепції – концепції управління стійкістю та безперервністю діяльності.

У даний час методологія управління безпекою бізнесу будується на платформі інтеграції теорій антикризового управління, управління у надзвичайних ситуаціях та відновлення діяльності. Практичне застосування описаної теорії реалізується через застосування певних економічних механізмів управління безпекою та дотримання відповідних організаційних процедур.

У практиці діяльності вітчизняних підприємств, на жаль, вирішенню питань безпеки бізнесу приділяється надто мало уваги: у більшості випадків проблеми усвідомлюються лише тоді, коли кризові явища набувають суттєвих масштабів або, що значно гірше – незворотного характеру. Отож, чи не найважливішим першочерговим завданням підвищення безпеки бізнесу в Україні є формування відповідного «культурного середовища», що передбачатиме: підвищення рівня захищеності підприємництва через посилення відповідальності держави (правової, судової, інституційної тощо) перед суб'єктами господарської діяльності; дієвість політики підтримки бізнесу; впровадження адаптивних систем управління безпекою; забезпечення внутрішньої збалансованості основних фінансово-економічних параметрів бізнесу; стратегічну орієнтацію на довгостроковий та раціональний розвиток.