Надання першої домедичної допомоги у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У більшості випадків дорожньо-транспортні пригоди відбуваються далеко від медичних установ і пунктів зв'язку, за допомогою яких можна викликати "швидку допомогу". Саме ця обставина, а також і те, що водії раніше інших можуть бути корисні постраждалим, зобов'язує їх вміти надавати першу медичну допомогу, тобто проводити найпростіші невідкладні заходи для порятунку життя постраждалих. Водії автомобілів та інших транспортних засобів, які причетні, так і непричетні до дорожньо-транспортної пригоди, але знаходяться поблизу, зобов'язані негайно зупинитися і надати допомогу нужденним у ній. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, карається за законом. Послідовність дій при наданні допомоги потерпілим повинна бути наступною.

1. Організація виклику "швидкої допомоги"

Одного з присутніх потрібно послати до найближчого телефону з завданням повідомити в лікувальний заклад і відділення міліції про характер і місці дорожньо-транспортної пригоди, кількість потерпілих.

2. Витяг постраждалих з розбитого автомобіля

Дорожньо-транспортні пригоди на дорогах часто супроводжуються складними переломами, черепно-мозковими травмами, пошкодженнями хребта. У потерпілого може бути відразу кілька травм. Тому виносити його з автомобіля слід дуже обережно. Не можна смикати і згинати йому тулуб, руки або ноги, витягати їх силою. Необхідно, передусім усунути все, що утримує потерпілого. Якщо людина втратила свідомість і перебувати в неприродному положенні, виносити його з автомобіля потрібно вдвох чи втрьох, намагаючись не змінювати цього положення. З

особливою увагою слід поставитися до постраждалих при підозрі на перелом хребта, не переміщати їх без крайньої необхідності, бо це може викликати параліч. Таку людину потрібно покласти на спину або живіт з таким розрахунком, щоб місце пошкодження не обмежувалося.

3. Надання першої медичної допомоги

У витягнутого з автомобіля потрібно послабити краватку, розстебнути комір, пояс, щоб не утруднялося дихання.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно у всіх випадках накладати шини, а за їх відсутності робити фіксацію підручними предметами (дошками, палицями); якщо у потерпілого виникла кровотеча, слід вжити заходів до тимчасової зупинки його. Надання першої допомоги має здійснюватися швидко і не завдавати потерпілому зайвої болі.

4.Транспортування потерпілих до лікувальної установи

Коли все можливе для порятунку постраждалих на місці події зроблено, а "швидку допомогу" викликати не можна або ясно, що вона прибуде пізно, потрібно подбати про доставку потерпілих до найближчої лікувальної установи. Діяти треба з такою ж обережністю і увагою, як і під час вилучення їх з аварійного автомобіля. Коли виникає необхідність підняти потерпілого, слід користуватися такими способами: встати на коліно збоку від потерпілого, підвести руки під лопатку, голову, шию і підняти його; встати на коліна біля узголів'я потерпілого, підвести руки під плечі і підняти його. Ні за яких умов не дозволяється самостійне пересування потерпілого у разі пошкодження

нижніх кінцівок, черепа, органів грудної та черевної порожнини. Якщо необхідно перенести потерпілого на ношах, його укладають обережно, без струсу і в зручному для нього положенні. Носилки ставлять поруч з потерпілим з боку ушкодження. Дві людини стають поруч з хворим на одне коліно, один з них підводить руки під голову, шию і

спину, інший - під крижі і гомілки. Третя людина посуває під постраждалого носилки. Піднімати носилки потрібно обережно і одночасно, йти обов'язково в ногу, короткими кроками, злегка згинаючи ноги в колінах. Той, хто йде попереду зобов'язаний попереджати заднього про всі перешкоди на дорозі. При підйомі в гору потерпілого переносять головою вперед, при спуску з гори - ногами вперед, за винятком випадків пошкодження нижніх

кінцівок. Завжди потрібно прагнути зберегти потерпілому горизонтальне положення. У тих випадках, коли постраждалого необхідно перенести на руках, необхідно скористатися наступними прийомами: якщо переносить одна людина, він підводить одну руку під сідниці, іншу - під спину, обережно піднімає потерпілого і несе;

якщо переносять двоє людей, вони стають по обидва боки потерпілого на одне коліно - на те, що ближче до голови потерпілого, підводять одну руку під спину, а іншу під сідниці, піднімають і несуть не в ногу: при несвідомому стані найбільш зручний спосіб перенесення " один за одним "; якщо потерпілого можна за станом здоров'я переносити в сидячому, то легше це зробити на "сидіння з двох рук", - переносять з трьох рук створюють сидіння, а четвертою рукою підпирають спину або на "замку" з чотирьох рук. Транспортування в залежності від характеру пошкодження здійснюють за такими правилами: при переломах кісток черепа, пошкодженнях голови і головного мозку, при переломах хребта та кісток тазу потерпілого транспортують тільки в горизонтальному положенні; при переломах ребер, ключиць найбільш безболісна транспортування в положенні сидячи, але коли потерпілий не може сидіти, транспортування здійснюють на ношах з наданням йому напівсидячому положенні; при пораненнях грудної клітки потерпілого укладають на поранений бік або на спину в напівсидячому положенні; при пораненні шиї спереду потерпілому надають напівсидячому положенні з нахилом голови до грудей у бік поранення; при пораненнях живота і при внутрішніх кровотечах потерпілого укладають на спину, під коліна і крижі підкладають подушку або інший замінюючий її предмет; при непритомних станах потерпілого укладають так, щоб голова його була нижче ніг.

Слід передбачити всі особливості майбутньої транспортування: її дальність і якість дороги, мороз і негоду, характер отриманих травм, стан потерпілого; подбати про те, щоб воно не погіршувався в результаті перевезення. У всіх випадках вжити заходів щодо попередження та боротьби з травматичним шоком. Якщо відносно недалеко знаходиться велика лікарня або клініка, краще доставити потерпілого прямо туди, минаючи навіть ближній медпункт. Якщо до великого лікувального закладу далеко, пораненого потрібно везти до найближчого

медичного закладу. Після прибуття не виносите його з автомобіля, а попросіть медичних працівників підійти до потерпілого, оглянути його і вирішити питання про подальші дії. Ніколи не можна залишати поранених без допомоги і відправляти їх без супроводжуючого, який може знадобитися, щоб надати необхідну допомогу в дорозі. Крім того, своєю поведінкою, розмовами він має зміцнювати у постраждалому впевненість в успішному

результаті того, що сталося.