Причини погіршення стану здоров’я населення України.

Стан здоров'я населення залежить від багатьох чинників, найважливішими з яких є економічні, екологічні та генетичні. Погіршення економічного стану в країні та зростаюче забруднення довкілля призводять до підвищення рівня захворюваності населення, а це впливає на демографічні процеси.

У структурі загальної захворюваності населення щораз помітнішими стають хвороби, у виникненні яких провідна роль належить екологічним чинникам, пов'язаним з порушенням та небезпечним забрудненням природного середовища. Ця тенденція, характерна для промислових регіонів, останнім часом поширюється і на сільську місцевість.

Особливої шкоди природному середовищу завдано розвитком екологічно шкідливих виробництв в умовах залишкового принципу матеріального і фінансового забезпечення будівництва та введення вдію природоохоронних об'єктів.

Основним джерелом забруднюючих речовин на сучасному етапі є підприємства енергетики, металургійної, гірничої, хімічної промисловості та машинобудування, а також промисловості будівельних матеріалів. Так, викиди тільки підприємств чорної металургії, які потрапляють в атмосферне повітря, становлять 15%, а в районах розміщення великих металургійних комбінатів — понад 50%. Дуже забруднюється повітря викидами різних видів транспорту, особливо автомобільного.

Тенденція зростання антропогенного впливу на навколишнє природне середовище особливо небезпечна -у регіонах з високою густотою населення. Найбільші обсяги шкідливих викидів промислових підприємств припадають на міста Донбасу і Придніпров'я — понад 70% усіх викидів в Україні, зокрема на населені пункти Донецької області — близько 30%. Особливо забруднені міста (тис. т за 1996 р.): Кривий Ріг — 368; Маріуполь — 338, Донецьк — 276: Єнакієве — 120; Дніпропетровськ — 140; Запоріжжя — 144.

Небезпечна екологічна ситуація склалася також у Києві, Одесі, Черкасах та деяких інших містах.' Несприятливого впливу атмосферного забруднення зазнають близько'17 млн чоловік, або 34% усього населення нашої держави.

Одним з основних джерел забруднення навколишнього середовища, збудником інфекційних хвороб є стічні води, об'єм яких в Україні щороку зростає. У водойми країни скидається близько 7,3 млн тонн різних забруднених речовин, у складі яких 5 млн тонн солей, 5 тис. тонн нафтопродуктів. 7.8 тис. тонн фосфору, 130 тис. тонн органічних сполук і май-'же 150 тонн металів. Воду річок та морів у багатьох акваторіях забруднюють скиди неочишених або недостатньо очищених стічних вод міських каналізацій, промислових підприємств, тваринницьких комплексів, а також пестициди й нітрати (Дніпро від Києва до Запоріжжя; р.Сіверський Донець у районі міст Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного; Чорне море біля Одеси: Азовське море в районі Маріуполя тощо). Особливо небезпечним є те, шо майже 40% усіх стічних вод очищають лише частково або й зовсім не очищають. Це призводить до забруднення водойм та інших джерел водопостачання населення, погіршення якості питної води, до захворюваності населення на інфекційні хвороби.

Особливу тривогу викликає радіоекологічна ситуація, яка склалася внаслідок національної трагедії — катастрофи на Чорнобильській ЛЕС. Нині найбільший вміст радіонуклідів реєструється в КИЇВСЬКОМУ водосховищі. Радіаційно забруднено 1 млн 272 тис. гектарів лісів, у тому числі в Житомирській області — 403 тис. гектарів. Київській — 381. Рівненській — 291. Чернігівській — 198 тис. гектарів.

З кожним роком посилюються процеси деградації земельних ресурсів внаслідок ерозії, дефляції, засолення та інших несприятливих чинників катастрофічна погіршується якість орних земель. Лише після Чорнобильської катастрофи виведено з користування 123 тис. гектарів сільгоспугідь та 136 тис. гектарів лісу.

Поряд з промисловим забрудненням грунтів відбувається інтенсивне накопичення в них залишків мінеральних добрив і пестицидів. Результатом цього є незадовільна якість сільськогосподарської продукції. Внаслідок недостатньої наукової обгрунтованості ведення сільського господарства середньорічні втрати гумусу в Україні становлять 42 млн тонн. Деградація орних земель зростає.

Досить гострою є проблема боротьби з міським шумом. Найвищий рівень шуму в тих містах, де через житлову зону проходять міжміські автотраси. залізниці, а також там, де житлова зона міститься близько від аеропортів.

Високі рівні забруднення навколишнього середовища негативно впливають на здоров'я населення. Найвищий рівень захворюваності спостерігається у промислових районах країни. Так, у районі розміщення металургійних центрів, підприємств хімічної промисловості, а також великих міст з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря. зростає загальна захворюваність населення. Поширюються хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету, хвороби нервової системи, ішемічна хвороба серця, гострі респіраторні захворювання органів дихання, алергійні захворювання, хвороби органів травлення, спонтанні аборти, вроджені вади розвитку. Погіршуються показники фізичного розвитку дітей, підлітків. У промислових районах частота випадків патології крові, органів дихання, ангін, алергозів у 3—4 рази більша, ніж на порівняно чистих територіях.

Найбільше людей хворіє на онкологічні і шлунково-кишкові захворювання в тих сільських районах, де інтенсивно застосовуються індустріальні технології сільськогосподарського виробництва. До таких належать окремі райони Вінницької, Запорізької, Кіровоградської, Одеської. Полтавської областей та Автономної Республіки Крим.

Проявом екологічної біди є зростання дитячої смертності.

У дітей почастішало захворювання органів дихання, а кількість хвороб системи кровообігу в населених пунктах з високим ступенем забруднення навколишнього середовища за останні 10 років зросла у 2—8 разів.

Значні зміни у стані здоров'я населення зумовлені дією радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Результати медичних оглядів потерпілого населення свідчать про те. що кількість здорових після 1986 р. зменшилася з 64 до 32% серед дорослих і з 53 до 30% серед дітей.

За даними Міністерства охорони здоров'я України під диспансерним наглядом у 1993 р. перебувало 1.5 млн чоловік, зокрема 349,8 тис. дітей.

Серед них 180.1 тис. ліквідаторів, 60,7 тис. евакуйованих, 1.2 млн тих. шо проживають на забруднених територіях.

У структурі захворюваності чорнобильців (дорослих і підлітків) на першому місці хвороби органів дихання, нервової системи і органів ЧУТТЯ. травми і отруєння, ураження сечостатевої системи, травлення, а у дпеи, крім цього, інфекційні хвороби, захворювання шкіри і підшкірної клітковини, крові та кровотворних тканин.

Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості захворювань на рак щитовидної залози у дітей. Привертає увагу збільшення спонтанних абортів у жінок, кровотеч, інших ускладнень вагітності.

Радіаційне забруднення впливає не тільки на тих людей, що знаходяться у забрудненій зоні. Накопичення радіонуклідів у сільськогосподарській продукції призводить до надходження їх з продуктами харчування в організм людей, що проживають далеко від небезпечних зон і навіть за межами країни. Радіоактивні елементи, шо потрапляють і накопичуються таким шляхом у людському організмі, завдають шкоди здоров'ю людини.

Причини змін у стані здоров'я зумовлені, звичайно, не тільки дією радіації, а й погіршенням умов життя, харчування, постійним емоційно-психологічним напруженням. Однак безпосередня кількісна залежність частоти негативних порушень здоров'я населення від ступеня вияву тих чи інших антропогенних чинників навколишнього середовища незаперечна.

Аналіз екологічної і соціально-економічної ситуації в Україні дає підстави для висновку, що в найближчі роки стан навколишнього природного середовища практично у всіх регіонах республіки не поліпшиться. Це зумовлюється як економічною, так і екологічною кризами. Значною мірою становище ускладнюється відсутністю необхідних державних капіталовкладень, зростанням цін. хаосом в економіці. Немає відповідних фондів і у місцевих органів влади, на які лягає основна робота з організації охорони природи і впровадження в життя екологічної політики.

Для розв'язання екологічних проблем у регіонах і в цілому в державі Верховна Рада України затвердила Концепцію Національної програми охорони навколишнього середовища (1993 р.). У цьому документі сформульовано засади нової державної екологічної політики на тривалий період — 10—15 років. Зокрема подано перелік завдань природоохоронної діяльності, спрямованої на боротьбу з наслідками негативного впливу довкілля на стан здоров'я населення.