Стаття 2. Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру базується на Конституції України та складається з цього Закону, Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" і інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

· здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

· забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Стаття 4. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

¨ пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

¨ безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

¨ вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

¨ особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

¨ відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

¨ обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобі­гання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

¨ урахування економічних, природних та інших особливостей тери­торій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

¨ максимально можливого, ефективного і комплексного викорис­тання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання надзви­чайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.