ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ. 3.1. При перевезенні метанолу автотранспортом відповідальний перевіряє придатність автотранспорту для перевезення метанолу і наявність на ньому протипожежного

3.1. При перевезенні метанолу автотранспортом відповідальний перевіряє придатність автотранспорту для перевезення метанолу і наявність на ньому протипожежного інвентарю. Шляховий лист водія повинен мати напис: «Автомобіль перевірений, придатний для перевезення метанолу».

3.2. На підприємстві метанол приймається за актом (додаток № 2) відповідальним за зберігання. Акт оформлюється у 3-х примірниках. Один примірник залишається у відповідального за зберігання, другий — у відповідального за приймання і перевезення, третій — передається у бухгалтерію.

3.3. Транспортування метанолу повинно здійснюватись засобом, який виключає можливість попадання його у виробниче та навколишнє середовище, із застосуванням трубопроводів, контейнерів, підйомників та інших видів механізованого транспортування.

3.4. Метанол повинен зберігатись у спеціальній залізній тарі (банки цистерни, бочки), а хімічно чистий — у скляній посуді. Тара після заповнення повинна бути герметично закрита й опломбована.

3.5. Транспортування метанолу, який находиться в скляній тарі, повинно виконуватись в спеціально обладнаних для цього носилках, візках з гніздами за розміром тари, що перевозиться.

3.6. Ручне перенесення бутлів з метанолом допускається тільки вдвох із дотриманням необхідних заходів проти розбризкування.

3.7. Метанол необхідно зберігати у спеціальних приміщеннях з підлогами, що непроникненні для метанолу та легко змиваються водою, з ухилами до трапів. Приміщення повинно бути обладнане загальнообмінною припливно-витяжною місцевою та аварійною вентиляцією.

3.8. Тара для зберігання і перевезення метанолу повинна бути відградуйована і мати напис незмивною фарбою: «Метанол — отрута!», «Вогненебезпечно!» і знак, встановлений для отруйних речовин відповідно до ГОСТ 19433-81.

На тарі вказується вага брутто й нетто.

3.9. Відпуск метанолу зі складу у ВТК або центральну лабораторію або з центральної лабораторії у ВТК та назад повинен здійснюватись за вимогою, підтвердженою підписом власником підприємства.

3.10. Прийом та видавання метанолу здійснюється за оформленими прибутково-видатковим документами, як продукт суворої звітності, з занесенням даних приходу та видатку у журнал. Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований і скріплений сургучною печаткою.

3.11. Облік метанолу, що використовується на об'єкті (центральної лабораторії, лабораторії ВТК, на виробничій дільниці тощо) ведеться у журналі обліку метанолу (додаток № 3).

3.12. Облік метанолу у лабораторії ведеться в журналі обліку метанолу у лабораторії (додаток №4).

3.13. Для роботи у заводських цехових лабораторіях повинно виписуватись не більш добової потреби метанолу.

3.14. Перед заповненням метанолом тара повинна бути промита водою, очищена від іржі і висушена.

3.15. Заповнення тари необхідно здійснювати насосами, призна­ченими для роботи тільки з метанолом або сифонами. Переливання відрами та сифонами з засмоктуванням ротом забороняється. Ручний налив метанолу допускається тільки для малої кількості (не більш 3,0 кг).

3.16. Злив метанолу з тари повинен здійснюватись повністю без залишку продукту.

3.17. Запірна арматура на зливних лініях метанолу повинна мати замки і пломбу.

3.18. Порожня тара з-під метанолу повинна бути промита водою (не менше ніж двократним заповненням).

3.19. Лабораторні роботи із застосуванням метанолу проводити тільки у витяжній шафі при працюючій вентиляції.

3.20. При розливі метанолу треба відразу ж засипати залите місце піском або тирсою, просочувальний метанолом пісок або тирсу усунути, а залиту дільницю промити струмом води.

3.21. Відпрацьований метанол і речовини, які його містять треба збирати у герметичну тару, що закривається і передавати на знищення у санлабораторію.

3.22. Забороняється:

- застосовувати метанол при розпалюванні нагрівальних приладів;

- застосовувати метанол у якості розчинника;

- залишати тару з-під метанолу без нагляду;

- зберігати сумісно (в одному складі) метанол з етиловим спиртом, так як це може призвести до отруєння виробничого персоналу.

3.23. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

3.24. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.25. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок

3.25.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безносе­реднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.25.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.