Забезпечення безпеки і охорона життя людей на водоймищах

З метою забезпечення безпеки та охорони життя людей на пляжах необхідно здійснювати контроль за всіма організаціями, незалежно від форм власності і відомчої приналежності, що мають на своїх територіях водоймища з береговими зонами, підтримання їх у належному стані і суворій відповідності з Правилами охорони життя людей на воді і не допускати їх експлуатації без дозволу органів Держсанепіднагляду, МНС і МВС.

Необхідно організувати інформаційно-роз'яснювальну і профілактичну роботу щодо дотримання правил і заходів безпеки на воді серед туристів. Мають бути розвернуті рятувальні пости і розроблені маршрути берегового патрулювання для забезпечення безпеки населення в районах масового відпочинку біля води, в необладнаних місцях купання, а також у районах розташування пляжів, човново-прокатних станцій, водно-моторних клубів.

Слід організовувати водолазне обстеження і очищення дна водоймищ в районі пляжів.

Для рятувальних постів, розташованих у зоні прокатних станцій, виділяється необхідна кількість плавзасобів, устаткування, спорядження і забезпечується чергування рятувальників для запобігання нещасним випадкам з людьми і надання допомоги тим, хто тоне.

Залежно від оперативної обстановки в місті і погодних умов потрібно виділяти наряди міліції в місця масового відпочинку громадян; організовувати роботу дільничних інспекторів, на території обслуговування яких є водоймища для купання.

Треба здійснювати профілактичну роботу з запобігання нещасним випадкам з людьми на воді в зонах оперативної дії рятувальних станцій, забезпечувати їх роботу на водних об'єктах, укомплектувавши необхідною кількістю матросів-рятувальників, рятувальними засобами та інвентарем.

Потрібно проводити інструктаж і здійснювати контроль за діяльністю активістів (дружинників) по забезпеченню безпеки на воді, що виділяються для чергування на рятувальних постах.

Необхідно забезпечувати готовність до роботи з охорони життя людей на воді і своєчасне прибуття пошуково-водолазного загону до місця події під час надходження повідомлень про нещасні випадки.

Перед початком купального сезону слід провести технічний огляд пляжів з видачею висновку про їх придатність до експлуатації.

У період купального сезону здійснюється постійний контроль за дотриманням Правил охорони життя людей на воді. Забороняти відкриття і експлуатацію пляжів без позитивних актів органів санепідемслужби, а також актів водолазного обстеження і очищення дна акваторії.

На пляжах і в місцях масового відпочинку населення на водоймищах необхідно розвернути тимчасові медичні пункти, укомплектувавши їх медичним персоналом; у вихідні і святкові дні забезпечити на них додатково чергування бригад швидкої медичної допомоги.

При організації зимового плавання і гартування слід забезпечити безпеку і охорону життя людей на воді.

У ЗМІ необхідно систематично давати інформацію про стан безпеки і охорони життя людей на водоймищах і інші профілактичні матеріали.

Регіональні громадські організації профілактики і порятунку на водах мають постійно вести агітаційно-пропагандистську роботу із роз'яснення правил поведінки і заходів безпеки на воді, використовуючи ЗМІ, систематично інформувати населення про стан водоймищ, обставини і причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, виховувати культуру поведінки туристів біля води і на воді.

Вимоги до пляжів. Перед початком купального сезону кожен пляж має бути оглянутий державним органом санітарно-епідеміологічного нагляду з видачею письмового висновку про санітарний стан території пляжу і придатності поверхневих вод для купання, а також повинні бути проведені водолазне обстеження, очищення дна акваторії пляжу на глибинах до 2 метрів у межах запливу і його щорічний технічний огляд на придатність до експлуатації.

Відкриття і експлуатація пляжу без позитивного висновку про його придатність до купання, виданого уповноваженим посадовцем, забороняється.

На період купального сезону власники пляжів мають організувати розгортання на пляжах рятувальних постів. Рятувальники цих постів повинні мати допуск до рятувальних робіт на пляжах, що видаються органами МНС та МОЗ за результатами перевірки виконання нормативів і прийомів надання допомоги людям, що потерпають лихо на воді під час купання. Розклад роботи рятувального поста та чергування рятувальників встановлюється власником пляжу за узгодженням з органом місцевого самоврядування. Контроль за роботою рятувальних постів покладається на власників пляжів, органи місцевого самоврядування і органи МНС і МОЗ.

Пляжі розташовуються на відстані не менше 500 метрів вище за течією від місць спуску стічних вод, не ближче 250 метрів вище і 1000 метрів нижче за портові, гідротехнічні споруди, пристані, причали, пірси, дебаркадери, нафтоналивні пристрої. У місцях, відведених для купання, і вище них за течією до 500 метрів забороняється прання білизни і купання тварин.

Берегова територія пляжу повинна мати огорожу і стоки для дощових вод, а дно його акваторії — поступовий скат без уступів до глибини 2 метрів при ширині смуги від берега не менше 15 метрів і очищено від водних рослин, корчів, скла, каменів та інших предметів.

Площа водного дзеркала в місці купання на проточному водоймищі повинна забезпечувати не менше 5 м² на одну людину, що купається, а на непроточному водоймищі в 2—3 рази більше. На кожну людину має припадати не менше 2 м² берегової частини пляжу, в купальнях — не менше 3 м².

У місцях, відведених для купання, не повинно бути виходу ґрунтових вод, водоверті, вирв і течії, що перевищує 0,5 м/с. Купальні мають з'єднуватися з берегом містками або трапами, бути надійно закріпленими, сходи до води повинні бути зручними і мати поручні.

Межі плавання в місцях купання повинні позначатися буйками оранжевого кольору, розташованими на відстані 20—30 м один від одного і до 25 м від місця з глибиною 1,3 м. Межі запливу не мають входити у зону суднового руху.

На пляжах повинні відводитися ділянки акваторії для купання дітей і для осіб, які не вміють плавати, з глибинами не більше 1,2 м. Ці ділянки позначаються лінією поплавців або захищаються штахетною огорожею. Обладнані на пляжах місця для стрибків у воду, як правило, повинні знаходитися в природних ділянках акваторії з приглубними берегами. За відсутності таких ділянок встановлюються дерев'яні містки або плоти до місць з глибинами, що забезпечують безпеку при пірнанні. Можуть також встановлюватися вежі для стрибків у воду в місцях з глибинами, що забезпечують безпеку виконання стрибків.

Містки, трапи, плоти і вежі повинні мати суцільний настил і бути випробувані на робоче навантаження.

Пляжі повинні обладнуватися стендами з витягами з правил, матеріалами щодо профілактики нещасних випадків з людьми на воді, даними про температуру води і повітря, забезпечуватися в достатній кількості лежаками, шезлонгами, тентами, парасольками для захисту від сонячних променів, душами з природним підігрівом води, баками з кип'яченою водою, а за наявності водопроводів — фонтанчиками з питною водою.

На виступаючій за берегову межу у бік суднового руху частині купальні з настанням темряви має запалюватися білий вогонь кругового освітлення на висоті не менше 2 метрів, ясно видимий з боку суднового руху.

На береговій частині пляжу не далі 5 метрів від води мають виставлятися через кожні 50 метрів стійки (щити) з рятівними кругами. На кругах повинно бути нанесено назву пляжу і напис «Кидай потопаючому». На пляжі слід встановлювати щогли блакитного кольору заввишки 8—10 м для підняття сигналів: жовтий прапор 70 х 100 см (або 50 х 70 см), що значить — «купання дозволено» і чорна куля діаметром 1 м, що значить — «купання заборонено».

Пляжі, як правило, повинні бути радіофіковані, мати телефонний зв'язок і приміщення для надання потерпілим першої медичної допомоги.

Продаж спиртних напоїв на пляжах забороняється.

Навчання людей плаванню має проводитися в спеціально відведених місцях пляжу. Відповідальність за безпеку тих, що навчаються, несе викладач (інструктор, тренер, вихователь), яким проводить навчання або тренування.

Дорослі зобов'язані не допускати купання дітей у невстановлених місцях, їх витівок на воді, плавання на не пристосованих для цього засобах (предметах) і інших порушень на воді.

Пляжі таборів для відпочинку дітей та інших дитячих оздоровчих установ, окрім відповідності загальним вимогам до пляжів, мають бути захищені штахетною огорожею з боку суші. На цих пляжах рятівні круги і кінці навішуються на стійках (щитах), встановлених на відстані 3 метрів від кромки води через кожні 25 метрів, обладнуються ділянки для купання і навчання плаванню дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з глибинами не більше 0,7 метра, а також для дітей старшого віку з глибинами не більше 1,2 метра. У місцях з глибинами до 2 метрів дозволяється купатися дітям у віці 12 років і більше, які добре вміють плавати.

Експлуатація пляжів у таборах відпочинку дітей забороняється без інструкторів з плавання, на яких покладається відповідальність за безпеку дітей і методичне керівництво.

Для проведення уроків з плавання обладнується майданчик, що примикає до води, на якому повинні бути плавальні дошки, гумові круги, жердини для підтримки тих, хто не вміє плавати, пояси, що підтримують у воді, електромегафони та інші навчальні засоби. Контроль за правильною організацією і проведенням купання дітей у таборах відпочинку здійснюють керівники цих таборів.

Для купання дітей під час походів, прогулянок і екскурсій вибирається неглибоке місце на водоймищі з пологим дном без паль, корчів, гострих каменів, скла, водоростей і мула. Обстеження місця купання проводиться дорослими, які вміють добре плавати і пірнати. Купання дітей проводиться під контролем дорослих.

Знаки безпеки на воді. Знаки безпеки на воді встановлюються власниками пляжів, переправ, баз (споруд) для стоянок судів і іншими водокористувачами з метою запобігання нещасним випадкам з людьми на воді.

Знаки безпеки мають форму прямокутника з розмірами сторін не менше 50x60 см і виготовляються на дошках товстої фанери, металевих листів або іншого міцного матеріалу. Знаки встановлюються на видних місцях за розпорядженнями уповноважених органів державного нагляду і укріплюються на стовпах (дерев'яних, металевих, залізобетонних тощо) заввишки не менше 2,5 м.