КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Класифікація. 1.1. За рівнем артеріального тиску (ВООЗ-МТГ*, 1999) Артеріальна гіпертензія Систолічний АТ1.1. За рівнем артеріального тиску (ВООЗ-МТГ*, 1999)
* МТГ – Міжнародне товариство гіпертензії 1.2. За ураженням органів-мішеней (ВООЗ, 1996 з корективами Українського товариства кардіологів, 1999)
2. Діагностику хронічної гіпертензії під час вагітності проводять на підставі: – анамнестичних даних щодо підвищення АТ³140/90 мм рт.ст. до вагітності та/або – визначення АТ³140/90 мм рт.ст. у стані спокою двічі з інтервалом не менше 4 год. чи ³160/110 мм рт.ст. одноразово у терміні до 20 тижнів вагітності. 3. Вагітні з хронічною гіпертензією складають групу ризику щодо розвитку прееклампсії, передчасного відшарування плаценти, затримки росту плода, а також інших материнських та перинатальних ускладнень. 4. Питання щодо можливості виношування вагітності вирішується спільно акушером-гінекологом та терапевтом (кардіологом) з урахуванням даних обстеження та інформації про попередній перебіг основного захворювання. 4.1. Об’єм обстеження – див. п. 8.2. 4.2. Інформацію про основне захворювання отримують з медичної документації територіальних (відомчих) закладів охорони здоров’я. 4.3. Протипоказання до виношування вагітності (до 12 тижнів): – тяжка артеріальна гіпертензія (гіпертензія 3 ступеня за ВООЗ) – АТ³180/110 мм рт.ст.; – спричинені артеріальною гіпертензією тяжкі ураження органів-мішеней: - серця (перенесений інфаркт міокарда, серцева недостатність), - сітківки ока (геморагії та ексудати, набряк диска зорового нерва); - нирок (ниркова недостатність); - судин (розшаровуюча аневризма аорти); – злоякісний перебіг гіпертензії (діастолічний АТ>130 мм рт.ст., зміни очного дна за типом нейроретинопатії). 4.4. Показання до переривання вагітності у пізньому терміні – див. п.11.1. 5. Головною метою медичної допомоги вагітним із хронічною гіперетензією є попередження виникнення поєднаної прееклампсії або якомога раннє встановлення цього діагнозу.
|