Принципи реалізації методу квазипаралельного перегляду подій у багатокомпонентній системі.

Якби на ЕОМ імітувалося проходження тільки однієї компоненти по системі, то виконання її активностей у ІМ можна було б здійснити строго послідовно. Процедура моделювання у цьому випадку звелася б до нарощування часової координати після чергової реалізації алгоритму та виконання .

Але у дійсності, функціонування СС носить більш складний характер. У СС, як правило, одночасно знаходиться на різних етапах деяка множина компонент. До того ж імітація може здійснюватися для СС, які мають декілька технологічних каналів, які працюють паралельно. Події у таких системах відбуваються над різними компонентами, у різні моменти часу функціонування системи, на різних етапах процесу. При імітації СС постає задача однозначного відстеження та моделювання подій, які відбуваються з багатьма компонентами на різних етапах процесу. Розв’язок такої задачі є актуальним для моделювання СС на ЕОМ, оскільки навіть їх сучасні моделі у кожен момент часу своєї роботи можуть реалізувати обслуговування алгоритму тільки для однієї з багатьох компонент моделі.

Щоб забезпечити імітацію подій, які відбуваються у реальній системі паралельно у часі, при її ІМД вводять деяку глобальну часову змінну , яку називають модельним (системним) часом. За допомогою цієї змінної організується синхронізація всіх подій у моделі, тобто виконання алгоритмів для компонент , які знаходяться одночасно у системі.

За допомогою введення у процедуру імітації модельного часу реалізується так званий квазипаралельнийпринцип відстеження появи подій на різних етапах процесу з різними компонентами ІМ. Приставка “квази” у даному випадку відбиває послідовний характер обслуговування ЕОМ подій, які можуть одночасно відбуватися з різними компонентами системи.

Загальний принцип квазипаралельного обслуговування подій, які відбуваються у багатокомпонентній системі, реалізується за рахунок коректування часових координат локального часу для кожної компоненти та системної часової координати модельного часу у такий спосіб.

Припустимо, що у деякий довільний момент часу над компонентою у системі відбувається дія . Ця дія обумовлена виконанням умов алгоритму . Якщо умови цього алгоритму повністю задовільнено (цю процедуру виконує спеціальна підпрограма моделювання), то вважаємо, що відбулася відповідна подія . Період виконання було згенеровано підпрограмою імітації як випадкове значення і присвоєне цій події. Після цього оператор модифікації відповідної локальної часової осі виконує корекцію значення часу на цій осі у виді стандартної обчислювальної операції нарощування, тобто:

.

Тим самим компонента як би „просувається” по своїй локальній осі на відрізок . Нове значення часової координати запам'ятовується програмою моделювання і використовується надалі для визначення моменту наступної активізації в ІМ компоненти . Під активізацією компоненти будемо розуміти початок виконання наступної її активності (виконання нового алгоритму і задіювання оператора для коректування часової координати ).

Після виконання вказаних операцій над компонентою програма моделювання переходить до обслуговування іншої компоненти і алгоритму виконання дії , яка має відбуватися над цією компонентою згідно з виконанням обумовленої технології на її -му етапі. Цикл активізації та обслуговування активності цієї компоненти повторюється таким же чином, як це було вказано вище для компоненти . У ході процесу імітації не виключені випадки, коли у ході циклічної перевірки програмою можливості активізацій компонент моделі для деяких з них не будуть реалізовані умови алгоритмів виконання ФД. Невиконання такого алгоритму хоча б за однією умовою робить неможливим перехід відповідної компоненти на наступний етап технологічного процесу. У такому випадку програма моделювання переходить до обслуговування наступної компоненти з таким розрахунком, щоб повернутися до перевірки умов виконання алгоритму попередньої на новому циклі огляду подій у системі.

Коли імітація подій , які відбулися у системі, завершена (тобто виконані відповідні алгоритми активностей і проведені коректування часових координат ) проводиться корекція значень на осі модельного часу . Існують два способи зміни :за допомогою фіксованих або змінних інтервалів зміни модельного часу. Їх називають способом фіксованого кроку і способом кроку до наступної події.