Теплотехнічний розрахунок установки

Таблиця 6. – Вихідні дані для розрахунку щільної камери непереривної дії з паро нагрівом:

Режим теплової обробки беру з технологічної карти:

(43)

- час нагріву виробу – 3 години;

- час ізотермічної обробки виробу – 6 годин;

- час охолодження виробу – 2 години.

Технологічний розрахунок камери.

Підбираю форму – вагонетку з заводських даних:

l _{ф. в.} – довжина = 3,3 м;

b _{ф. в.} – ширина = 2,605 м;

h _{ф. в.} – висота = 0,477 м;

m _{ф. в.} – маса = 2690 кг.

l _зч. – довжина форми – вагонетки з урахуванням зчеплення

(44)

Встановлюю річний фонд робочого часу:

(45)

Т _роб. – кількість робочої доби в році;

n – кількість змін на добу;

t – тривалість робочої зміни;

К _вик. – коефіцієнт використання часу.

Кількість конвеєрних ліній згідно завдання:

П _{к. л.} = 1шт

Визначаю кількість форм, які знаходяться в камері.

Кількість бетону в камері дорівнює:

(46)

Кількість форм – вагонеток в камері дорівнює:

(47)

Довжина камери дорівнює:

(48)

Висота камери дорівнює:

(49)

h ₁ – відстань від полу камери до рейкового шляху = 0,2 м;

h ₂ – відстань від поверхні виробу до стелі камери = 0,15 м.

Ширина камери дорівнює:

(50)

b ₁ – відстань між стіною камери та формою - вагонеткою = 0,15 м.

Визначаю зовнішні розміри камери.

Висота камери дорівнює:

(51)

б _{б. п.} – стельова бетонна плита = 0,34 м;

б _{ш. з.} – стельова шлакова засипка = 0,25 м;

б _{с. с.} – цементна стяжка стелі = 0,01 м;

б _{п. б.} – підлога бетонна = 0,1 м;

Ширина камери дорівнює:

(52)

б _{с. к.} – товщина залізобетонних стін камери = 0,5 м.

Визначаю довжину зон камери.

Зона підігріву дорівнює:

(53)

Зона ізотермічної витримки дорівнює:

(54)

Зона охолодження дорівнює:

(55)

Визначаю прибуток матеріалів.

Прибуток цементу дорівнює:

(56)

V_б– об’єм бетону усіх виробів, які знаходяться у камері.

(57)

Прибуток води дорівнює:

(58)

Прибуток заповнювачів дорівнює:

(59)

Прибуток арматури дорівнює:

(60)

Прибуток форми – вагонетки дорівнює:

(61)

Визначаю витрату матеріалів

Витрата води дорівнює:

Випарювання води приймаємо 0,5% від маси бетону.

(62)

Залишена вода дорівнює:

(63)

Тепловий баланс камери.

Визначаю прибуток тепла з паром:

(63)

Дц – витрата пару, кг/г – іскома величина;

і. п. – ентальпія пару.

Визначаю прибуток тепла від екзотерії цементу, без урахування виробів, які знаходяться у зоні охолодження:

(64)

(65)

В/Ц – водо цементне відношення = 0,9.

Визначаю прибуток тепла з сухими матеріалами:

(66)

Визначаю прибуток тепла з арматурою та формами – вагонетками:

(67)

Визначаю прибуток тепла води затворення:

(68)

Визначаю сумарний прибуток тепла:

(69)

Визначаю витрату тепла з сухими матеріалами:

(70)

Визначаю витрату тепла на нагрівання арматури та форм – вагонеток:

(71)

Визначаю витрату тепла на випарювання води

(72)

2493 – приховане тепло паро виникнення, кДж/г;

1,97 – теплоємкість пару, кДж/г.

Визначаю витрату тепла з винесенням залишеної у бетоні води:

(73)

Визначаю витрату тепла через огородження камери:

(74)

К – коефіцієнт теплопередачі від внутрішнього оточення камери в зовнішнє оточення = 1,64 Вт/м²С;

F_о.к.– поверхня огородження камери зон нагріву і ізотермічної витримки.

(75)

Визначаю витрату тепла із пароповітряною сумішшю, яка вибивається через загрузочний торець камери:

(76)

F_тор.– площа січення торця камери.

(77)

Визначаю сумарну витрату тепла:

(78)

Визначаю невраховані витрати тепла:

Невраховані витрати приймаємо за 10% від сумарної витрати тепла.

Виконую рівняння теплового балансу:

(79)

Таблиця 7. – Тепловий баланс.

Продовження таблиці 7

Годинна продуктивність камери у виробах дорівнює:

(80)

Годинна продуктивність камери в м³ бетону дорівнює:

(81)

Питома витрата пару на 1 м³ бетону дорівнює:

(82)

Питома витрата пару для щілинних камер з паро нагрівом згідно таблиці:

Питома витрата нормального пару дорівнює:

(83)

i_п– ентальпія пару;

i_{п. в}– ентальпія води;

i_{п. в} = 4,18 ∙ 50 = 209;

2680 – ентальпія нормального пару.

(84)

(85)