![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Теплотехнічний розрахунок установкиТаблиця 6. – Вихідні дані для розрахунку щільної камери непереривної дії з паро нагрівом:
Режим теплової обробки беру з технологічної карти: Технологічний розрахунок камери. Підбираю форму – вагонетку з заводських даних: l ф. в. – довжина = 3,3 м; b ф. в. – ширина = 2,605 м; h ф. в. – висота = 0,477 м; m ф. в. – маса = 2690 кг. l зч. – довжина форми – вагонетки з урахуванням зчеплення
Встановлюю річний фонд робочого часу: Т роб. – кількість робочої доби в році; n – кількість змін на добу; t – тривалість робочої зміни; К вик. – коефіцієнт використання часу. Кількість конвеєрних ліній згідно завдання: П к. л. = 1шт Визначаю кількість форм, які знаходяться в камері. Кількість бетону в камері дорівнює: Кількість форм – вагонеток в камері дорівнює:
Довжина камери дорівнює: Висота камери дорівнює: h 1 – відстань від полу камери до рейкового шляху = 0,2 м; h 2 – відстань від поверхні виробу до стелі камери = 0,15 м. Ширина камери дорівнює: b 1 – відстань між стіною камери та формою - вагонеткою = 0,15 м. Визначаю зовнішні розміри камери. Висота камери дорівнює: б б. п. – стельова бетонна плита = 0,34 м; б ш. з. – стельова шлакова засипка = 0,25 м; б с. с. – цементна стяжка стелі = 0,01 м; б п. б. – підлога бетонна = 0,1 м;
Ширина камери дорівнює: б с. к. – товщина залізобетонних стін камери = 0,5 м. Визначаю довжину зон камери. Зона підігріву дорівнює: Зона ізотермічної витримки дорівнює: Зона охолодження дорівнює:
Визначаю прибуток матеріалів. Прибуток цементу дорівнює: Vб– об’єм бетону усіх виробів, які знаходяться у камері. Прибуток води дорівнює: Прибуток заповнювачів дорівнює: Прибуток арматури дорівнює: Прибуток форми – вагонетки дорівнює: Визначаю витрату матеріалів
Витрата води дорівнює: Випарювання води приймаємо 0,5% від маси бетону. Залишена вода дорівнює: Тепловий баланс камери. Визначаю прибуток тепла з паром: Дц – витрата пару, кг/г – іскома величина; і. п. – ентальпія пару. Визначаю прибуток тепла від екзотерії цементу, без урахування виробів, які знаходяться у зоні охолодження:
В/Ц – водо цементне відношення = 0,9. Визначаю прибуток тепла з сухими матеріалами: Визначаю прибуток тепла з арматурою та формами – вагонетками: Визначаю прибуток тепла води затворення: Визначаю сумарний прибуток тепла: Визначаю витрату тепла з сухими матеріалами: Визначаю витрату тепла на нагрівання арматури та форм – вагонеток: Визначаю витрату тепла на випарювання води
2493 – приховане тепло паро виникнення, кДж/г; 1,97 – теплоємкість пару, кДж/г. Визначаю витрату тепла з винесенням залишеної у бетоні води: Визначаю витрату тепла через огородження камери: К – коефіцієнт теплопередачі від внутрішнього оточення камери в зовнішнє оточення = 1,64 Вт/м2С; Fо.к.– поверхня огородження камери зон нагріву і ізотермічної витримки. Визначаю витрату тепла із пароповітряною сумішшю, яка вибивається через загрузочний торець камери:
Fтор.– площа січення торця камери. Визначаю сумарну витрату тепла: Визначаю невраховані витрати тепла: Невраховані витрати приймаємо за 10% від сумарної витрати тепла. Виконую рівняння теплового балансу:
Таблиця 7. – Тепловий баланс.
Продовження таблиці 7
Годинна продуктивність камери у виробах дорівнює: Годинна продуктивність камери в м3 бетону дорівнює: Питома витрата пару на 1 м3 бетону дорівнює: Питома витрата пару для щілинних камер з паро нагрівом згідно таблиці: Питома витрата нормального пару дорівнює: iп– ентальпія пару; iп. в– ентальпія води; iп. в = 4,18 ∙ 50 = 209; 2680 – ентальпія нормального пару.
|