КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Продовження додатку З.
Просторово-економічний потенціал
| 1. Вигідне економіко-географічне положення та значний транзитний потенціал.
2. Наявність міста Львова з чітко вираженими метрополійними ознаками, яке є головним містом для всієї Західної України та формує потужну зону притягання інвестицій, капіталу, людей, інновацій та інформації.
3. Значний поселенський потенціал, щільна мережа міських та сільських поселень, розвинуте комунікаційне сполучення.
4. Розташування обласного центру (регіональної метрополії) поблизу геометричного центру Львівської області, середні міста сформовані на осі північ-південь (Червоноград-Дрогобич і Стрий), яка є головною у соціально-економічному розвитку.
5. Прикордонне позиціонування області та її інфраструктурних мереж, розбудова транскордонної інфраструктури, активізація прикордонної торгівлі, яка сприяє зростанню економіки прикордонних населених пунктів.
6. Високий транспортний інфраструктурний потенціал (наявність розгалуженої мережі залізничної, автотранспортної інфраструктури, системи телекомунікацій), значна вантажо- та пасажиропропускна спроможність транспортної інфраструктури.
7. Наявність спеціалізованих господарських територій (СЕЗ «Яворів», «Курортополіс Трускавець» тощо).
| 1. Значна диференціація районів за рівнем ділової активності.
2. Суттєві територіальні диспропорції (соціально-економічна асиметрія між сільськими й міськими поселеннями.
3. Недостатній рівень розвитку комунальної та соціальної інфраструктури загального призначення.
4. Невідповідність світовим (європейським) стандартам щодо якості доріг та придорожнього сервісу (незадовільний стан окремих ділянок транспортної інфраструктури, непридатність мережі доріг загального користування для забезпечення високої якості міжнародних транспортних зв’язків).
5. Низька якість надання послуг автодорожньої, залізничної, авіаційної інфраструктури, проблеми розвитку та обслуговування митно-прикордонної і логістичної інфраструктури, організації мультимодальних (комбінованих) та контейнерних перевезень.
6. Слабка інтенсивність дифузії інновацій з центру на периферію через недорозвиненість інноваційної інфраструктури (технополісів та технопарків), які є одними з ключових рушіїв конкурентоспроможної економіки.
7. Обмеження просторового розвитку міст через відсутність вільних земельних ресурсів для їх розширення, обмеження прав міських рад межами забудови міст, що унеможливлює їхній розвиток не тільки для цілей житлового будівництва, а й для створення індустріальних парків та промислових зон.
8. Неврегульованість розселенських процесів, значна депопуляція у всіх поселеннях області, що призводить до трансформації регіональної та локальної систем розселення: здрібнення населених пунктів (сіл), зникнення окремих сіл або їх укрупнення з іншими населеними пунктами через міграційні та депопуляційні процеси.
| Людський потенціал
| 1. Менші обсяги депопуляції в регіоні на тлі України, що в перспективі може спричинити невеликий приріст населення.
2. Поступове вирівнювання гендерного розподілу, зростання частки молоді.
3. Деяке зростання народжуваності (яка до того ж є вищою порівняно з іншими регіонами) і поступове зниження смертності, в тому числі дитячої.
4. Зниження в перспективі різних видів зовнішньої міграції з досягненням позитивного значення сальдо міграції.
5. Кращий рівень здоров’я порівняно з іншими регіонами, тенденції до ведення здорового способу життя, а також до зростання очікуваної його тривалості
6. Вищий порівняно з іншими регіонами рівень шлюбності та нижчий – розлучуваності.
7. Вища роль церкви, молодіжних громадських організацій, притаманних регіону родинних цінностей та традицій в зміцненні статусу сім’ї.
| 1. Збереження певного рівня депопуляції.
2. Продовження старіння населення з синхронним зменшенням частки населення працездатного віку.
3. Продовження збереження народжуваності на рівні, що не забезпечує наразі навіть нульового приросту.
4. Фіксація смертності населення у працездатному віці на рівні, що ще не досягає точки перетину зміни існуючої тенденції.
5. Поступове зростання кількості іммігрантів. Значна зовнішня міграція населення (міждержавна та міжрегіональна), насамперед молоді та працеактивного населення, носіїв високого рівня кваліфікації.
6. Все ще низька середня очікувана тривалість життя порівняно з економічно розвиненими країнами. Суттєве відставання тривалості життя у чоловічої частини населення. Зростання захворюваності особливо небезпечними хворобами, що мають соціальну природу виникнення.
7. Збереження, у тому числі під впливом засобів масової культури значної кількості розлучень, поширення ризиків абортів та наявність позашлюбних дітей, міграційне соціальне сирітство.
| Розвиток інфраструктури
| 1. Розташування на території області існуючих та планованих трансконтинентальних транспортних коридорів (дороги та залізниці), які поєднують Західну Європу з Азією.
2. Відносно добре розвинуті телекомунікаційні мережі міст обласного значення.
3. Розвинута енергетична інфраструктура, наявність стратегічних документів з енергозбереження та енергоефективності.
4. Реалізація низки регіональних програм, орієнтованих на розвиток інженерної інфраструктури.
| 1. Відсутність надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міських та сільських територій області, зношеність систем транспортування водних та енергетичних ресурсів, їх недосконалий облік.
2. Використання інженерних та територіальних ресурсів за застарілими й неактуальними методиками, з недостатнім застосуванням ресурсозберігаючих технологій.
3. Мінімальний спектр телекомунікаційних послуг в основній масі сільських населених пунктів.
4. Функціонування виробництва теплової та електричної енергії на 94% потужності джерел (фактична відсутність резерву потужності).
5. Технологічно застарілі технології використання природних ресурсів, та мінімізації впливу виробництва на навколишнє середовище (більшість джерел енергії функціонують як правило за принципом спалювання вуглеводнів).
|
|