Сутність валютного ринку

Тема 7 Фінансові послуги на валютному ринку

Мета заняття:

Навчальна: вивчити сутність валютного ринку.

Розвиваюча:дізнатися про місце валютного ринку у системі світової валютної системи;

Виховна:мати уяву про сутність валютних клірингових розрахунків

Зміст

1. Сутність валютного ринку;

2. Місце валютного ринку у системі світової валютної системи;

3. Особливості організації міжнародних розрахунків;

4. Основні форми міжнародних розрахунків (самостійна робота);

5. Сутність валютних клірингових розрахунків (самостійна робота);

Література

1. Маслова О.С. Опалов О.А. Ринок фінансових послуг. – К. 2006. – с 40-64

2. Маслова О.С. Опалов О.А.Фінансовий ринок . – К. 2003. – с. . 48-64

3. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок. – К. 2005. – с. 142-172

4. Ходаківська В.П. Бєляєва В.В. Ринок фінансових послуг. – К. 2002. – с. 243-261

Сутність валютного ринку

Валютний ринок – це сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн, до його складу як системи можна віднести підсистеми валютного механізму (правові форми і інститути, що демонструють їх на національному та міжнародному рівнях) і валютних відносин, під якими слід розуміти зв’язки в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

Валютний ринок виконує такі функції:

ü Своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

ü Регулювання валютних курсів;

ü Диверсифікацію валютних резервів;

ü Страхування валютних ризиків;

ü Отримання прибутку учасниками валютного ринку у вигляді різниці курсів валют;

ü Проведення валютної політики, що грунтується на державному регулюванні національної економіки і реалізації погодженої політики в межах світового господарства.

Функціонування валютного ринку пов’язано з використанням деяких економічних категорій та понять:

Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

На основі валютного курсу зіставляються цінові структури окремих країн. Розвиток їхніх продуктивних сил. Темпів економічного зростання, а також торговельного і платіжного балансів. Валютний курс чутливий до чинників, що визначають політичну й соціальну стабільність країни, її міжнародний авторитет. На валютний курс впливають фактори, як зміни обсягів ВВП, стан платіжного балансу, рівень інфляції, співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку, відсоткові ставки. Усі ці обставини ускладнюють визначення і вибір режиму валютного курсу.

Котирування – це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.

У світовій практиці існує два методи котирування:

1. Пряме котирування – коли одиниця іноземної валюти прирівнюється до певної кількості національної валюти;

2. Не пряме котирування – коли одиниця національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти.

Конвертованість – це здатність валюти обмінюватися на інші валюти.

За ступенем конвертованості валюта буває:

¨ Вільно конвертована – валюта, що вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн і застосовується у всіх видах міжнародного обігу. Деякі вільно конвертовані валюти є резервними.

¨ Резервна валюта – це валюти які використовуються для міжнародних розрахунків і зберігаються центральними банками інших країн. До них відносять – долар США, фунт стерлінгів, швейцарський франк, японську ієну, євро. Ці п’ять валют становлять практично 100% світових валютних резервів.

¨ Частково конвертована валюта – обмінюється на обмежену кількість іноземних валют, у міжнародних розрахунках застосовується з обмеженнями. Наявність обмежень зумовлюється нестабільністю економічного стану країни. Обмеження вводяться урядом або центральним банком.

¨ Неконвертована (замкнена) валюта – не обмінюється на інші іноземні валюти і застосовується лише на території країни.

¨ Клірингова валюта – розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за взаємними поставками товарів та наданням послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків. Всі валютні операції здійснюються уповноваженими банками, тобто банками що мають ліцензію Центрального банку. Ліцензії, отримувані комерційними банками, поділяються на генеральні, внутрішні та розширені внутрішні.