Частотна характеристика залишкового загасання.

Частотною характеристикоюзалишкового загасання каналу ТЧ називається залежність залишкового загасання від частоти при постійному рівні передачі на вході каналу. Цей параметр визначає амплітудно-частотні викривленнясигналу переданого по каналу. Амплітудно-частотні викривлення в каналі негативно позначаються на якості передачі сигналів будь-якого виду зв'язку, але особливо істотно впливають на передачу дискретної інформації (сигналів передачі даних, тонального телеграфування й т.п.). Нелінійні викривленняв каналах ТЧ виникають через наявність у його складі нелінійних пристроїв. Вони проявляються в викривленні форми переданого сигналу, а зі спектральної точки зору в появі нових частотних складових, відсутніх у вихідному сигналі. АЧВ обумовлені головним чином кількістю і якістю смугових фільтрів в апаратурі канального викривлення кінцевих пунктів і пунктів транзиту по ТЧ. Оскільки кожний транзит по ТЧ збільшує кількість каскадно-включенних в канал смугових канальних фільтрів, мабуть, що зі збільшенням числа транзитів по ТЧ погіршується частотна характеристика залишкового загасання (збільшуються амплітудно-частотні викривлення сигналу, особливо на краях ЕПСЧ каналу). Для коректування частотної характеристики залишкового загасання каналу ТЧ в апаратурах є амплітудно-частотні коректори (у підсилювачах ТЧ прийомної частини апаратури канального перетворення), які дозволяють із необхідною точністю усувати амплітудно-частотні викривлення. Якщо АЧХ в ЕПСЧ буде постійної, то в каналі будуть відсутні АЧВ. Виконувати в смузі частот каналу ТЧ частотно незалежну характеристику неможливо. Цьому заважають багато факторів і в першу чергу реальні АЧХ підсилювачів, трансформаторів, фільтрів (особливо канальних) і т.д. Тому величина залишкового загасання на різних частотах різна. Отже, є необхідність задати що рекомендує АЧХ каналу ТЧ для того, щоб АЧВ в ньому були не більше припустимих. АЧВ окремих простих каналів у складеному каналі складуються. Частотна характеристика залишкового загасання нормується в ефективно переданій смузі частот каналу (ЕПСЧ), одночасно ця характеристика й визначає її. Норми на частотну характеристику каналу задаються у вигляді відхилення між залишковим загасанням на даній частоті й залишковому загасанні на частоті 800 Гц:

Аr = Аrf - Аr0,

Таблиці настроюванних норм для конкретних стаціонарних і польових систем передачі приводяться у відповідних технічних описах, а експлуатаційні норми приводяться в спеціальному збірнику для польових систем передачі або розробляються й затверджуються для конкретних систем передачі й вузлів зв'язку у встановленому порядку. Для зручності користування на вузлах зв'язку по таблицях будуються графіки-шаблони для різної структури каналу (кількості простих каналів). Якщо обмірювана характеристика не виходить за межі заштрихованої частини, то канал по даному параметру перебуває в нормі. Нижня границя обрана з умови, щоб при організації двостороннього каналу на жодній з переданих частот не могла виникнути генерація. Східчаста верхня границя отримана в результаті досліджень припустимих АЧВ при передачі по каналі телефонних сигналів.

3. Амплітудна характеристика

Амплітудною характеристикоюназивається залежність залишкового загасання від рівня на вході каналу при подачі сигналу 800 Гц. АХ якісно характеризує нелінійні викривлення сигналів у каналі ТЧ; виникає за рахунок перевантаження групового й лінійного обладнання систем передачі. Нелінійні викривлення в каналі ТЧ незначно впливають на передачу мови, але помітно позначаються на якості роботи апаратури тонального телеграфування. Апаратура передачі даних менш критична до викривлень амплітудної характеристики. Щоб уникнути перевантаження каналу ТЧ і групових пристроїв в сучасній апаратурі багатоканального електрозв'язку із частотним поділом каналів на вході кожного каналу ТЧ включають спеціальні пристрої обмежувачі амплітуди. У більшості станційної й польової апаратури колишніх випусків, обмежувач амплітуд включається тільки в 2-провідному режимі каналу ТЧ, а при 4-провідному закінченні каналу ОА відсутній або вимикається. У цьому випадку лінійність каналу повинна зберігатися при великому діапазоні зміни вхідного рівня сигналу. ОА реалізовані таким чином, що при рівнях на вході каналу вище на 3,5 дБ від номінального внесене ними загасання було малим, а вище – значно більшим. Рівень, починаючи з якого ОА вносить у тракт передачі велике загасання, називається граничним. До порога обмеження АХ повинна бути лінійною, тобто залишкове загасання не повинне змінюватись при збільшенні рівня на вході каналу. Відхилення АХ від постійного значення на цій ділянці пояснюється головним чином порушенням режимів у вузлах апаратури канального перетворення (модулятори, підсилювачі тональної частоти) і порушенням режимів роботи групових пристроїв (групових модуляторів, групові і лінійні підсилювачі). Це приводить до росту нелінійних викривлень у даному каналі або у всіх каналах при порушенні режимів у групових пристроях. При подальшому збільшенню рівня на вході позначається обмежуюча дія обмежувача амплітуд і нелінійність АХ різко зростає.

Норми на амплітудну характеристику задаються для простого каналу:

• при підвищенні рівня на вході каналу від номінального на 3,5 дБ (0,4 Нп) залишкове загасання може збільшитися (а посилення зменшитися) не більше ніж на 0,3 дБ (0,035 Нп);
• при підвищенні рівня на вході каналу стосовно номінального на 10 дБ (1,15 Нп) і 20дБ (2,3 Нп) залишкове загасання повинне збільшитися не менш чим на 2 дБ (0,23 Нп) і 8 дБ (0,9 Нп) відповідно. Всі три нормовані точки зміни залишкового загасання показані на графіках. Для каналу ТЧ без ОА нормується тільки одна точка: при підвищенні рівня на вході каналу щодо номінального на 7дБ (0,8 Нп) залишкове загасання може збільшитися (посилення зменшитися) не більше ніж на 0,3 дБ (0,035 Нп).

Перша точка всіх графіків АХ оцінює лінійність каналу, а останні дві точки графіка характеризують якість роботи ОА.