Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Особливості організації радіозв’язку на понаддовгих, довгих, середніх коротких та метрових радіохвилях




Читайте также:
  1. II. Розрахунок коротких трубопроводів
  2. Адмін.юстиція: поняття, види та особливості її становлення вУ
  3. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
  4. Аналіз процесу організації надання послуг споживачам в готелі
  5. Антитерористичні дії та порядок роботи командира підрозділу, частини при організації виконання завдань щодо боротьби з незаконно створеними збройними формуваннями
  6. Б) Показники маршу. Особливості здійснення маршу зимою, в горах, зміст бойового наказу
  7. Безпека туристичних подорожей як умова їх організації та здійснення
  8. Біографія як жанр PR-тексту: основні види, особливості структури.
  9. Великі розміри організації.
  10. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату

Піддіапазон понаддовгих (ПДХ) та довгих хвиль (ДХ)– має найменше поглинання земною поверхнею в порівнянні з іншими піддіапазонами, слабо поглинається та добре відображається шарами Д, Є. Тому в піддіапазоні ПДХ та ДХ радіозв’язок можливий земними (до 100 км) та іоносферними (понад 300 км) хвилями на досить великі відстані. Недоліки: громіздкі антенні пристрої при великих потужностях передавача; мала частотна ємність, яка визначається кількістю одночасно працюючих радіостанцій без утворення взаємних перешкод. Практичне застосування: магістральні лінії радіозв’язку великої довжини; зв’язок з об’єктами під землею та під водою (підводні човни).

Піддіапазон середніх хвиль (СХ)– має більшу ступінь поглинання земною поверхнею в порівнянні з піддіапазонами ПДХ та ДХ. В день, коли існує шар Д, спостерігається сильне поглинання ним СХ, тому в цей час доби радіозв’язок можливий тільки земними хвилями на обмежені відстані. В ночі, коли шар Д зникає, поглинання в ньому різко зменшується, СХ відображаються від шару Є, при цьому відстань радіозв’язку суттєво збільшується в порівнянні з днем. Антенні пристрої менш громіздкі і більш ефективні, що дозволяє використовувати передавачі з меншими потужностями. Частотна ємність піддіапазона СХ в 10 разів більше ніж в піддіапазонах ПДХ, ДХ. Практичне застосування: мережа радіомовлення, надводний та підводний флот, радіозв’язок на високих широтах.

Піддіапазон коротких хвиль (КХ)– має слабе поглинання шарами Д та Є і добре відображення від шару Ф, оскільки висота цих слоїв значно вища за інші – дальність радіозв’язку значно збільшується. КХ використовуються для радіозв’язку на великі відстані, використовуючи при цьому малі потужності передавачів. Антенні пристрої більш ефективні і мають невеликі розміри, що дозволяє встановлювати їх на рухомих об’єктах. Частотна ємність КХ в 10 разів більша ніж в піддіапазоні СХ. Недоліки: широке застосування КХ призводить до значного завантаження цього піддіапазону, що призводить до високого рівня взаємних перешкод; сильна залежність умов розповсюдження радіохвиль від стану іоносфери. Вказані причини можуть різко змінити умови розповсюдження радіохвиль різних ділянок піддіапазону. В день для радіозв’язку застосовуються більш високі КХ ніж в ночі, також суттєвий вплив на розповсюдження КХ має стан шару Ф2.



Піддіапазон метрових хвиль (МХ або УКХ)– по умовам розповсюдження суттєво відрізняється від попередніх піддіапазонів: УКХ сильно поглинаються земною поверхнею і практично не відображаються від іоносфери ( за виключенням випадків іоносферного або тропосферного розсіювання). Однак, для радіозв’язку застосовуються виключно земні хвилі, тому що збільшення втрат в земній поверхні компенсується застосуванням високоефективних, малогабаритних антенних пристроїв. Дальність зв’язку в піддіапазоні УКХ досить невелика, трохи перебільшує дальність прямої видимості між передавальними та приймальними антенами, що пояснюється слабою дифракцією (здатність огинати земну поверхню) УКХ. Для збільшення дальності зв’язку необхідно застосовувати більш ефективні антени, вище підняті над землею. Збільшення потужності передавача практично не призводить до збільшення дальності зв’язку, тому найбільш широко застосовуються малопотужні УКХ радіозасоби (за виключенням радіпередавачів, які використовують іоносферне або тропосферне розсіювання). Переваги УКХ: умови розповсюдження УКХ не залежать від пори року, часу доби та сонячної активності; велика частотна ємність піддіапазону дозволяє забезпечити одночасну роботу великої кількості ліній радіозв’язку; обмежена дальність радіозв’язку УКХ призводить до різкого зменшення взаємних перешкод, навіть при роботі радіоліній на одній частоті.



Розглянуті вище умови розповсюдження радіохвиль різних піддіапазонів не являються дуже чіткими, особливо на границях піддіапазонів, де властивості радіохвиль даного піддіапазона властиві також властивостям сусіднього піддіапазона. Від піддіапазона радіохвиль залежить конструкція та геометричні розміри антен, а також конструкція передавачів та приймачів. Необхідно враховувати також, що при проведенні висотних ядерних вибухів відбувається різка іонізація, що приводить до збільшення дальності зв’язку в УКХ діапазоні і його зменшення в КХ діапазоні.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты