РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ стратегічного управління підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод”

АНАЛІЗ стратегічного управління підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод”

2.1 Загальна характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”

Відкрите акціонерне товариство “Самбірський молокозавод” знаходиться за адресою: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Мазепи, 14. ВАТ “Самбірський молокозавод” спеціалізується на переробці молока та виготовленні молочної продукції. Форма власності – колективна.

ВАТ “Самбірський молокозавод” заснований 20 липня 1995 р. З свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності №00424415 з статутним фондом 188350 грн. Завод розміщений на території розміром в один гектар земельної площі. На території заводу знаходяться такі споруди як: будинок апарат, маслоцех, сироварноцільномолочна дільниця, котельня, склади матеріальних ресурсів, готової продукції, лозеїновий цех, автомобільний парк.

ВАТ “Самбірський молокозавод” здійснює свою діяльність згідно з Конституцією України та у відповідності до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України “Про власність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність” та іншого законодавства, що регламентує порядок створення та діяльності підприємства. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп та інші реквізити.

Місією ВАТ “Самбірський молокозавод” є задоволення харчових, потреб споживачів молочної продукції, пропонуючи якісний та відносно недорогий асортимент твердих сирів, молока, сметани та вершкового масла.

Завод є виробничо-торговим підприємством, являється підприємством маслоробної, сироробної і молочної промисловості.

Товариство здійснює такі види діяльності:

1. Переробка молока та виготовлення молочної продукції.

2. Торговельна діяльність (оптова, роздрібна, комісійна).

3. Надання орендних послуг.

4. Надання послуг у сфері громадського харчування.

5. Надання транспортних послуг, в тому числі під час перевезення транзитних вантажів, внутрішні та міжнародні перевезення вантажів.

6. Товарообмінні операції.

7. Будівництво промислових об’єктів і об’єктів соціальної сфери.

8. Надання агентських, дилерських, консультаційних послуг.

9. Інші види діяльності не заборонені законодавством.

Найвищим органом управління на ВАТ “Самбірський молокозавод” являється загальні збори акціонерів. До складу правління входить: директор, заступник директора, головний бухгалтер. Директор веде керівництво, організовує роботу і несе відповідальність за діяльність підприємства в межах наданих йому прав.

Підрозділи підприємства очолюються їх керівниками, яких призначає директор.

Відділ кадрів на підприємстві виконує функції обліку особового складу заводу, веде документацію по кадрах, оформлює прийом, перевід і звільнення працівників у відповідності з трудовим законодавством.

Відділ збуту виконує роботу по забезпеченню замовлень на продукцію, укладає договори на їх поставку тощо.

Відділ постачання здійснює розробку проектів перспективних і річних планів матеріально-технічного забезпечення підприємства, складає баланси матеріально технічного забезпечення тощо.

Фінансовий відділ організовує фінансову діяльність, яка направлено на забезпечення фінансовими ресурсами завдань плану збереження і ефективного використання основних фондів, оборотних засобів, трудових і фінансових ресурсів підприємства тощо.

Планово-економічний відділ здійснює роботу по економічному плануванні на підприємстві, яке направлене на організацію раціональної господарської роботи, виявленню і використанню резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності.

Виробничий відділ займається безпосередньо виробничою діяльністю, тобто переробкою молока та виготовленням молочної продукції.

До складу ВАТ “Самбірський молокозавод” входять:

- сироварно-цільномолочна дільниця, маслоробна дільниця;

- сироробна дільниця, маслоробна дільниця.

На даний час підприємство випускає такі види продукції:

Самбірський основний підрозділ: молоко пастеризоване 2,5% в плівці 1 кг.; сметана вагова 15%; вершки пастеризовані 35% вагові; масло “Селянське” поточне.

На дільницях виробництва сирів збережено класичну, традиційну технологію виробництва сирів твердих: сир “Ярославський” твердий (45%); сир “Костромський” твердий (45%); сир “Естонський” твердий (45%).

Сир “Естонський” користується великим попитом у покупців.

Полюбилися споживачам і такі елітні види сирів, як; сир “Сметанковий” (50%); сир “Едам” (45%); сир “Маасдамер” (45%); сир “Мисливський” (45%); сир “Мармуровий” (50%). а підприємстві при сприянні голландських фахівців розпочали виробництво сиру “Гауда” (50%). Для збереження характерних специфічних смакових якостей сиру “Гауда” голландські молочні промисловці постачають спеціальні бактеріальні культури.

Продукцію підприємства включено до Національного реєстру кращих товарів України.

Сировину для виробництва на підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” поставляють із сільської місцевості. Мережа молокозаводу налічує 68 молокозливних пунктів, через які щоденно заготовляють 20 тонн молока. Найбільший обсяг виробництва на підприємстві у весняно-осінній період, за рахунок того, що населення доставляє більше сировини. Сировину доставляють не лише із сіл Самбірського району, а й наближених до Львівської області районів. В зимовий період населення не може постачати великої кількості сировини, в зв’язку з чим підприємство наперед закуповує сировину і зберігає її в спеціальних холодильних камерах. Це в свою чергу забезпечує необхідний обсяг виготовлення продукції і в зимовий період.

ВАТ “Самбірський молокозавод” реалізує свою продукцію у Львівській, Київській, Харківській, Донецькій областях, а також експортує у Москву і Санкт- Петербург.

Розробка плану матеріально-технічного забезпечення грунтується на основі аналізу і оцінки ефективності існуючої системи забезпечення в цілому, її окремих каналів і суб’єктів, аналізу та оцінки відповідностей політики, що проводиться підприємством щодо задоволення конкретних вимог виробництва і збуту з однієї сторони та відповідальностей їх ринковим умовам з іншої.

План МТЗ направлений на забезпечення ресурсами структурних підрозділів підприємства, формування внутрішньої системи забезпечення в першу чергу виробничих дільниць підприємства, аж до окремих робочих місць. План повинен містити систему складових і транспортних структур, систему визначених методів організації зберігання запасів і руху потоків виробничих ресурсів.

На ВАТ “Самбірський молокозавод” роботу по економічному плануванні здійснює планово-економічний відділ. Безпосередньою розробкою проектів перспективного та річного планів матеріально-технічного забезпечення займається відділ постачання.

Потреба в ресурсах на молокозаводі визначається на основі залишків матеріалів за попередній період, тому відділом відповідальним за МТЗ ведеться складський облік запасів.

На ВАТ “Самбірський молокозавод” заготівельні відділення розміщенні сумісно зі складом матеріалів та виробничими дільницями, що дає можливість економити на внутрішньому транспорті.

Організація МТЗ на даному підприємстві починається із забезпечення виробництва молочною сировиною. Поставка молока здійснюється кожного дня. Даний процес містять декілька етапів:

1. Заключення угоди на закупівлю сировини. Угода складається, як і з приватними секторами (населення), так і з іншими постачальниками (фермерські господарства) у двох екземплярах. Один договір віддають постачальникові, другий залишається на молокозаводі. В договорі зазначається дата укладання угоди, назва постачальника сировини, предмет угоди, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, положення про термін дії, назва, як постачальника так і товаровиробника, всі їх банківські реквізити, адреса. Договір завіряється печаткою і підписом керівників обох сторін.

2. Забезпечення необхідним обладнанням зливного пункту. Після укладання угоди на закупівлю сировини, молокозавод зобов’язаний повністю за свій рахунок забезпечити всімнеобхідним інвентарем зливний пункт, який буде приймати молоко від населення. А саме: холодильними обладнаннями, центрафугою, жиромірами, бідонами, мірниками та ін.

3. Доставка молока на завод. Щоденно зранку молоковози підприємства доставляють молоко на завод. Як супровідний документ злевщик виписує товарно-транспортну накладну в двох екземплярах, що підвтверджує відгрузку молока. В даній накладні вказується дата доставки молока, назва зливного пункту, прізвище зливщика та водія, приймальника та лаборанта і обов’язково кількість молока, % жиру, кислотність, вміст білка, температура молока та гатунок.

4. Складання реєстру поступлення молока. Коли молоко поступає на молокозавод його приймають і записують в реєстр поступлення молока від населення. В кінці робочого дня всі дані передаються в сировинний відділ. Реєстр містить такі дані, як перелік постачальників, фактичну кількість поступленого молока, базові кілограми по жиру, середню ціну. Із даного документа видно, що постачальниками сировини є Дрогобицький, Самбірський, Старосамбірський та Турківський райони.

5. Сировинний відділ щодення фіксує дані про поступлення сировини, і в кінці місяця згідно реєстра і накладних нараховує здатчикам молока згідно активів звірки, % жиру, густини гроші за здане молоко. Гроші виплачують регулярно до десятого числа наступного місяця.

Процес забезпечення підприємства матеріальними ресурсами також проходить декілька етапів. Спочатку обчислюють їх потребу. Згідно отриманих результатів роблять необхідні замовлення. Розрахунок за отримані матеріальні ресурси проводиться готівковим і безготівковим шляхом. Якщо закупівлю здійснюють за готівку, то покупець по прибутковому касовому ордеру вносить певну суму готівки в касу після чого отримує корінець прибуткового ордеру, повертається в торговий відділ де отримує накладну і податкову накладну.

Постачання матеріальних ресурсів відбувається як сукупність двох процесів: транспортування і доставка на підприємство заготовлених ресурсів на підставі первинної документації ВАТ “Самбірський молокозавод” самостійно контролює доставку вантажу, організовує його прийняття і вивантаження.

На ВАТ “Самбірський молокозавод” складають загальний план по цілому підприємству, а також цільові плани (це заготівля, переробка та випуск готової продукції).

План МТЗ молокозаводу складається із таких пунктів:

1. Визначення потреби в МТР.

2. Встановлення раціональних господарських зв’язків з постачальниками.

3. Планування і організація МТЗ виробництва.

4. Організація закупівлі і заводу МТР.

5. Організація зберігання матеріалів і підготовка їх до виробничого споживання.

6. Організація МТЗ цехів і інших підрозділів підприємства.

7. Управління виробничими запасами на складах підприємства.

8. Розробка програми економії МТР і контролю за їх використанням.

9. Контроль за кредиторською заборгованістю постачальниками і прийняття заходів по їх скороченню.

10. Розробка і виконання узгоджених з іншими підрозділами планів-графіків руху матеріальних ресурсів.

Отже, забезпечення виробництва всіма необхідними ресурсами проводиться згідно даного плану, враховуючи найекономніший варіант.

Шляхами покращення МТЗ на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” є забезпечення вчасних поставок сировини, а також було рівномірне регулювання запасів.

Розрахунок потреби в сировині, матеріальних ресурсах є першим проектом плану матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.

Спочатку розраховують вартість необхідних для виробництва продукції допоміжних матеріалів.

Визначають потребу на молокозаводі нормативним методом. Тобто розрахунок проводять на основі норм витрат допоміжних матеріалів на 1 т готової продукції, що планується виготовити. Такі розрахунки проводяться по кожному виду допоміжних матеріалів із наступними сумуванням по кожному виду продукції.

Для прикладу проводимо розрахунок потреби в допоміжних матеріалах по сироварній дільниці для виготовлення сиру «Естонський» (табл 2.1).

Таблиця 2.1.

Розрахунок допоміжних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»

Вартість допоміжних матеріалів визначається в загальному за рік по кожному виду продукції, з розбивкою по кварталах.

Аналологічно, за нормативним методом розраховують потребу в основних матеріалах, окремо по кожному виду ВАТ Молокозавод «Самбірський» має потребу в таких основних матеріалах: тригніцерни, емульгатор, сіль харчова, хлористий кальцій, селітра, закваска, харчові добавки та ін.

Розрахунок основних матеріалів продовжимо по сировинній дільниці для виготовлення сиру «Естонського». Обчислення проведемо в таблиці 2.2.

Крім основних та допоміжних матеріалів на ВАТ “Самбірський молокозавод” розраховують потребу і вартість електроенергії, палива та складають план потреби води на 2011рік. Всі розрахунки проводять аналогічно, за допомогою нормативного методу.

Таблиця 2.2.

Розрахунок потреби основних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»

Досліджуємо загальну потребу та вартість електроенергії необхідної для виготовлення сиру «Естонського».

Розрахунок проведемо в таблиці 2.3. із розбивкою по кварталах.

Таблиця 2.3.

Розрахунок потреби і вартості електроенергії для виготовлення сиру

«Естонського»

Ціна за 1 кВт = 0,3614 грн.

Вартість електроенергії розраховують окремо по кожному виду продукції.

Аналогічно відбувається розприділення води на виробничу програму.

Провівши дані розрахунки можна зробити певні узагальнення, щодо виготовлення окремого виду продукції та молочної продукції в загальному, згідно документів в додатках.

Вартість основних і допоміжних матеріалів необхідних для виготовлення окремого виду продукції визначається як сума вартостей окремих необхідних для виготовлення даного виду продукції матеріалів.

Загальна вартість визначається як сума вартостей кожного виду продукції.

Щоб забезпечити виконання виробничої програми на 2011 рік виробництво має бути забезпечено необхідними ресурсами таблиця 2.4.

Таблиця 2.4.

Необхідна вартість ресурсів для забезпечення виробничої програми ВАТ “Самбірський молокозавод” на 2011 рік

Із даної таблиці видно, що затрати на матеріальні ресурси для забезпечення виробництва у ІІ, ІІІ кварталах є набагато вищими, ніж у І та ІV кварталах. Це пов’язано із сезонністю поставок молочної сировини на підприємство. У зимовий період прогнозовані обсяги виробництва продукції є меншими ніж у літній період. Відповідно потреба у сировині в І та ІV кварталах є меншою, ніж в ІІ та ІІІ кварталах.

У зв’язку із сезонністю поставок у зимовий період підприємство закуповує сировину і зберігає її у спеціальних холодильних камерах. Це дає можливість забезпечити безперервність виробничого процесу та передбачити необхідний запас молочної сировини.

Для забезпечення безперервності виробництва на молокозаводі забезпечують запас основних і допоміжних матеріалів. Запаси в матеріалах розраховують по кожному найменуванні допоміжних чи основних матеріалів.

Аналізуємо стан запасів марлі у вартісному виразі для виробництва 370 т. сиру «Естонського» в першому кварталі цього року. Обсяг виготовлення сиру «естонського» в І кварталі 40т.

Знаходимо скільки це відсотків від річного обсягу виробництва.

Складемо пропорцію:

370 т. = 100%;

40 т. = х%;

значить х = 40*100 / 370 = 10,8%

Знаючи обсяг виготовлення сиру в І кварталі у відсотках, можна порахувати витрати марлі для виготовлення цього сиру в І-му кварталі:

Загальні річні витрати становлять 1480,7 грн., тоді

1480,7 грн = 100%;

х грн = 10,8%;

значить х = 1480,7*10,8 / 100 = 160 грн.

Вартість марлі для виготовлення 40 т. сиру становить 160 грн в І кварталі.

Розраховую максимальний поточний запас марлі в натуральному виразі. Згідно додатка норма витрат марлі на 1 т. становить 4 м.п., що відповідно на 370 т – 1480 м.п. Складемо пропорцію:

370 т. – 1480 м.п.

40 т. – х м.п.

Х = 40 т*1480 м.п. / 370 т = 160 м.п.

160 м.п. – потрібно марлі для виготовлення 40 т сиру в І кварталі.

Запаси для інших видів допоміжних та основних матеріалів на ВАТ “Самбірський молокозавод” розраховуються аналогічно.

Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства ВАТ“Самбірський молокозавод” може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:

а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;

б) скорочення числа непотрібних функцій;

в) зниження незмірних запасів міцності виробів.

В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:

- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;

- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;

- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;

- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів;

- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту – збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.

Для аналізу ефективності використання основних фондів проведемо оцінку їх наявності, стану, структури і динаміку у звітному році (табл. 2.5).

Проведені розрахунки в таблиці, свідчать про те, що основні виробничі фонди підприємства за звітний рік зросли на 212,2 тис.грн., найбільший приріст мають машини та обладнання, що зросли за рік відповідно на 147,2 тис.грн.

У структурі основних виробничих фондів стуттєвих змін не відбулося. Негативним явищем є зменшення питомої ваги будівель і споруд на -4,38%. А питома вага активної частини основних фондів зросла на 2,51%, що позитивно впливатиме на рівень виробництва.

Таблиця 2.5.

Наявність, структура і динаміка основних фондів основного виду діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”

Для характеристики стану динаміки основних фондів використовуються коефіцієнти оновлення основних фондів, вибуття і зносу, придатності. Ці показники аналізують у динаміці. Розрахунок вказаних коефіцієнтів наведено у таблиці 2.6. Для їх розрахунку використовуємо дані форми №1. З бухгалтерської звітності або форми №11 статистичної звітності.

Таблиця 2.6.

Стан і динаміка основних фондів основного виду діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”

Дані таблиці свідчать: технічний стан основних виробничих фондів порівняно з минулим роком дещо поліпшився. Про це говорить зниження коефіцінту зносу. Коефіцієнт оновлення основних фондів зріс на 0,14 або на 14%, коефіцієнт вибуття – на 0,01 або 1%.

Для характеристики технічного рівня підприємства у процесі аналізу використовують також показники фондовіддачі та фондомісткості (табл.2.7). Останніми роками спостерігається тенденція зниження фондовіддачі у багатьох галузях народного господарства у тому числі і промисловості.

Покупцями продукції є населення України, незалежно від статі та віку. Продукція підприємства входить до споживчого кошика будь-якої сім’ї, але коливається за кількістю споживаної маси, якістю та ціною придбання. Основною підставою придбання сирів є його споживання як корисного продукту харчування з унікальними смаковими характеристиками. Покупці чітко усвідомлюють зв’язок ціни сиру та його якості, а тому прагнуть купувати або невелику кількість більш дорогого сиру, або значну - дешевшого.

Таблиця 2.7.

Зміна фондовіддачі виробничих основних фондів підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання.

Ефективність функціонування та соціальний розвиток суб’єктів господарювання забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Наступним етапом буде аналіз оплати праці.

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Аналізуючи витрати на оплату праці на підприємстві слід приділяти увагу таким двом напрямкам:

· Аналіз фонду оплати праці, як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми;

· Аналіз оплати праці за окремими статтями калькулювання.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Засновники (керівники) державних підприємств та установ мають право самостійно вибрати форми й системи оплати праці, установити працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, премій, винагород, надбавок і доплат. За нових економічних умов господарювання значно зростає роль доплат і надбавок спеціалістам за високі досягнення в праці, а також за виконання особливо важливих і відповідальних робіт..