Директорія valeus/ для інших різних XML-файлів, що містять колекції ресурсів, таких як рядки та визначення кольорів.

Коли програма буде написана і запущена (buildandrun), дефолтний Activity-клас стартує і завантажує layout-файл, що покаже додаток. Після того як розроблений додаток буде повність розроблений і відлагоджений, то його можна завантажити на Android смартфон версії не нижче 4.0 і тестувати в реальних умовах.

4. РОЗРОБКА ПРИСТРОЮ

Існує багато різноманітних пристроїв, і окремих розробок які можуть замінювати пульт дистанційного керування. Але кожна із них має свої недоліки і переваги. Деякі з цих додатків і технічних приладів достатньо складні і їх не можна виробити вдома, а для цього потрібні спеціальні інструменти. Також на спеціально вироблені пристрої з ІЧ портом ціна була також високою, хоча їх собівартість мізерна. Проаналізувавши багато таких приладів було вирушено розробити аналогічний, але набагато простіший і дешевший.

4.1. Апаратна частина

Пристрій буде реалізований для роз’єма JACK 3,5 дюйма. При вставленні пристрою спочатку було перехоплено сигнал пульта управління і вивчення його осцилограми. Для прийому сигналу використовується звичайний ІЧ-діод.

Рисунок 4.1 – Готовий пристрій

Модуляція необхідна для того, щоб наш сигнал виділявся на тлі шуму. Модульований сигнал ІЧ блимає з певною частотою. ІЧ-приймач буде налаштований на цю частоту, тому він може ігнорувати все інше.

На картинці ви можете бачити зліва передавач модулюючий сигнал за допомогою ІЧ-світлодіоди. Сигнал реєструється в приймачі на іншій стороні.

Рисунок 4.2 – Отриманий Сигнал

У послідовної комунікації ми зазвичай говоримо про «маркерах» і «просторі». «Простір» - період при відсутності сигналів від передавача. Ніякої світло не випромінюється в цей час. Після простою «маркери» ІЧ імпульсів йдуть в певному частотному діапазоні. Частоти між 30 кГц до 60 кГц зазвичай використовуються в побутовій електроніці. На виході приймача «простір» представлено високим логічним рівнем. «Маркер» представляє низький рівень.

Щоб отримати потрібний сигнал з пульту, потрібно його ще прийняти за допомогою ІЧ приймача.

Після того як пристрій був зібраний і отриманий сигнал с пульта. І для аналізу сигналу використовувалася програма Audacity.

Рисунок 4.3 – Отриманий Сигнал

Отриманий сигнал не містить ніяких лишніх шумів. Діод працює як демодулятор, але було невідомо, на якій несучій частоті передається сигнал.

Для вирішення цієї проблеми був завантажений приклад сигналу, який потрібно подати для телевізора фірми Samsung і з допомогою тієї ж програми був досліджений цей сигнал.

Рисунок 4.4 – Сигнал телевізора фірми Samsung

Стереосигнал амплітудно-модульований на пилкоподібний сигнал з частотою 20кГц, інверсний для кожного каналу. Імовірно це зроблено через те, що JACK стабільно може генерувати сигнал частотою не більше 20кГц і до кожного каналу під'єднується свій діод.

Дане рішення працює тільки на ПК і деяких смартфонах з відстані не більше кількох метрів. Для посилення сигналу був використаний простий транзисторний ключ.

Рисунок 4.5 – Схема пристрою

Сигнал інвертований, щоб ІЧ діоди спрацьовували по різних фронтах. Змінивши раніше спійманий сигнал за цим алгоритмом і зробивши передавач спеціально для даного алгоритму. І після декількох тестів на DVD програвачеві фірми BBK пристрій запрацював і з його допомогою можна було дистанційно керувати іншими пристроями з ІЧ приймачем на дистанції до 15 метрів, що досить добре у порівнянні з іншими аналогічними пристроями.

4.2. Програмна частина

Для того щоб можна було керувати розробленим ІЧ пристроєм, що складається із простого ІЧ діода, який припаяний до звичайного 3,5 мм роз’єма, що вставляється в роз’єм для навушників. Але якщо не написати відповідне програмне забезпечення для того, щоб можна було керувати подачею ІЧ сигналів із пристрою, тоді від такого пристрою буде мало користі. І таким чином було вирішено написати програмне забезпечення для того, щоб можна було керувати дистанційно побутовими приладами за допомогою розробленого і достатньо простого пристрою.

Так як в даний час багато людей користуються смартфонами з мобільною операційною системою Android, то було вирішено написати відповідний додаток під цю операційну систему. Після огляду всіх аналогічних програм і виявлення і аналізу їхніх позитивних і негативних сторін було вирішено розробити свій додаток, який би містив переваги всіх аналогічних програм і не містив недоліків. Для написання додатку для Android було обрано середовище розробки SDK Eclipse в якому доступні всі новітні версії Android, що забезпечить сумісність розробленого додатка з іншими смартфонами та планшетами [2, 20, 22]. В цьому середовищі розробки для написання програмного забезпечення використовується мова програмування Java, що є досить популярною і часто використовується для створення мобільних додатків.

Для зручності було вирішено зробити головне вікно достатньо простим і не загромаджувати його непотрібними функціями, а використовувати тільки найпотрібніші функції. Серед таких функцій було вирішено зробити перемикання режимів роботи (каналів телевізора), збільшення і зменшення гучності або інших параметрів. Також для того щоб уникнути самовільних натиснень було зроблено кнопку ввімкнення і вимкнення додатку, який було названо Remote Control.

Рисунок 4.6 – Головне вікно програми Remote Control

Для зручності було створено кнопку під назвою «Mute», що відключає звук в телевізорі або іншому пристрої, яке працює зі звуком. Так як додаток Remote Control розроблявся для смартфонів, то потрібно виділити файли в яких розміщується код. При створенні програми автоматично створюється головний клас MainActivity.java, який відповідає за поведінку Activity. Також в цьому файлі розміщений основний код і всі дії, які відбуваються в програмі. Але, крім цього, Activity «реєструється» в системі за допомогою маніфест-файлу – AndroidManifest.xml [31-33].

Для тестування використовувався DVD програвач фірми BBK і ресивер Thomson. Приймач здатний управляти цими пристроями з відстані близько 15 метрів. Також був протестований проектор ViewSonic PJD 5132, який керувався за допомогою розробленого пристрою і програмного додатку. Проектор сприймав керуючі сигнали тільки якщо близько піднести передавач, що було проблематично, так як він розташовувався на певній висоті.

Для того щоб покращити дальність сигналу і його точність було вирішено підлаштувати частоту несучої. При зміні частоти тестові пристрої стали працювати аналогічно проектора, отже, накладати інформаційний сигнал на одну і ту ж несучу не можна. В ході довгого підбору і аналізу була підібрана частота.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

Всі розрахунки собівартості розробки програмного продукту та пристрою відбудуться відповідно до нормативів трудомісткості для нормування праці спеціалістів, зайнятих розробкою, налагодженням і впровадженням програмного забезпечення та створенням пристрою для дистанційного керування побутовою технікою.

Для загального розрахунку витрат на розробку та впровадження проекту необхідно розрахувати:

- Витрати на аналітику і практичну роботу.

- Відрахування на заробітну плату до фондів соціального страхування.

- Розрахунок амортизаційних відрахувань.

- Розрахунок матеріальних витрат.

5.1. Витрати на аналітику і практичну роботу

При розробці ПЗ розраховуються витрати для наступних етапів:

- Підготовчий етап.

- Розробка програмного забезпечення.

- Реалізація технічних засобів.

- Реалізація програмного продукту на робочому місці.

При створенні даного пристрою всі розрахунки витрат вміщують в себе такі головними факторі:

- Затрачений час на роботу;

- Складність роботи.

Так як проект не складний і немає потреби застосовувати багато фахівців, тому у розробці проекту бере участь лише один фахівець, який буде одночасно робити аналіз, розробляти, і проводити тестування додатку на вуртуальній і фізичній платформах. Також ця людина і є керівником всього проекту.

В таблиці 5.1 подана інформацію про заробітну плату фахівця, яка безпосередньо розробляє даний проект.

Таблиця 5.1 – Заробітна плата (Зп) фахівців, які беруть участь в проекті.

Весь проект складається з різних етапів на кожному із них людина, яка буде розробляти проект буде слідкувати за дотриманням виконання всіх пунктів і етапів в розробці всього проекту. (таблиця 6.2).

Таблиця 5.2 – Етапи розробки проекту

На «Підготовчому етапі» головною ціллю є формування загальних вимог, формування бюджету проекту та проектування моделей для подальшої роботи. Основну роботу тут виконує керівник проекту, який вибирає найбільш важливіші етапи розробки.

На другому етапі потрібно розробити сам програмний продукт в середовищі Eclipse та провести різноманітні тести його працездатності на реальному пристрої. В якості реального пристрою буде виступати звичайний Android смартфон [32].

Після завершення розробки програмного продукту було перейдено на етап «Реалізація технічних засобів». Основним завданням цього етапу є вибір програмного забезпечення, збір і налаштування технічних засобів.

В останньому етапі керівник проекту реалізує програмне забезпечення вже на налаштованих смартфонах або планшетах і тестує його на працездатність.

У Таблиці 5.3 наведено список робіт на «Підготовчому етапі»

Таблиця 5.3 – Роботи на «Підготовчому етапі»

Розрахуємо витрати на заробітну плату:

Для цього необхідно додати оклад фахівця, які задіяні в розробці, помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Зп1= 445*5*0,15 = 333

Зп2= 445*5*0,4 = 890

Зп3= 445*5*0,45 = 1001

І після підрахунку всіх даних, що будуть виконуватися на кожному із етапів можна сказати, що загальна зарплатня буде становити 2224грн.

Роботи на етапі «Розробка програмних засобів».

На всіх підетапах працює лише один фахівець.

Загальні витрати часу на розробку ПЗ складають 7 днів.

Розрахуємо витрати на зп:

Для цього необхідно додати денний оклад програміста та помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Заг. Зп на на етапі «Розробка програмних засобів» = 445*7=3115 грн.

Роботи на етапі «Реалізація технічних засобів». На даному етапі загальні витрати часу – 3 робочих дні. У таблиці 6.4 наведені роботи на етапі «Реалізація технічних засобів».

Таблиця 5.4 – Роботи на етапі «Реалізація технічних засобів»

Розрахуємо витрати на заробітна плату:

Для цього необхідно додати денний оклад кожного з фахівців, які задіяні в розробці, помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Зп1 = 445*3*0,15=200,2

Зп2 = 445*3*0,25=333,7

Зп3 = 445*3*0,67=894,4

Загальні зп на етапі «Реалізація технічних засобів» = 200,2+333,7+894,4=1428,3 грн.

Роботи на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці». На даному етапі керівник проекту витратив 3 робочі дні. В таблиці 6.5 наведені роботи на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці»

Таблиця 5.5 – Роботи на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці»

Розрахуємо витрати на заробітну плату: необхідно додати денний оклад керівника проекту та помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Загальні зп на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці»= 445*3= 1335 грн.

Розрахуємо загальну суму витрат на всіх етапах роботи. Для цього знайдемо суму витрат кожного з етапів.

Загальна сума витрат протягом 18-ти робочих днів дорівнює сумі витрат на кожному з етапів.

Загальні витрати на зп = 1335+1428,3+3115+2224=8102,03 грн.

5.2. Відрахування від заробітної плати до фондів соціального страхування

Для відрахування до фондів страхування денний оклад фахівця множимо на кількість днів роботи в проекті та відраховуємо з цієї суми відсоток відрахувань:

- Прибутковий податок – 20%

- Військовий збір – 1,5%

- Єдиний соціальний внесок – 3,6%

Сума відрахувань = 25,1%

У таблиці 5.6 представлені дані відрахувань з фахівця.

Таблиця 5.6 – Сума відрахувань фахівців

Сума відрахувань становить = 1044.50грн.

5.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань

Для того щоб розрахувати амортизацію відрахувань потрібно знати кількість елементів основних фондів та їх вартість. Норма амортизації для залучених основних фондів складає 15%. Тож відрахування становлять 15% від суми вартості всіх основних фондів. У таблиці 6.7 наведені елементи основних фондів та сума відрахувань.

Таблиця 5.7 – Амортизація основних фондів

Сума амортизаційних відрахувань за рік дорівнює сумі відрахувань кожного з основних фондів.

Сума амортизаційних відрахувань за рік = 1200+150+150 = 1500 грн.

Сума амортизаційних відрахувань за період розробки проекту дорівнює сумі відрахувань кожного з основних фондів, яку множимо на період розробки та ділимо на число днів у році.

Сума амортизаційних відрахувань за період розробки проекту = (1200+150+150) *18/365 = 73,97 грн.

6.4. Розрахунок матеріальних витрат на період реалізації проекту

Матеріальні витрати (Мв) для нашого проекту включають електрику, телефонні розмови, Інтернет ресурси та транспорті витрати.

- Телефонні розмови – 25 грн.

- Інтернет ресурси –66 грн.

- Транспортні витрати – 50 грн.

- Електрика – 168.9 грн.

Згідно з нормами тариф на електроенергію для населення, яке споживає щомісячно до 100 кВт / год, складає 36,36 коп. (З ПДВ) за 1 кВт / ч. і понад 100 кВт / год, складає 63 коп(З ПДВ) за 1 кВт / ч. Витрати електроенергії при роботах над проектом дорівнюють 310 кВт, тобто 100 грн.

Сума матеріальних витрат = 168.9 +25+66+50 = 309,9 грн.

Загальні фінансові витрати дорівнюють сумі матеріальних витрат, сумі амортизаційних відрахувань за період розробки проекту, сумі відрахувань та сумі загальних витрат на заробітну плату працівників.

Загальні фінансові витрати = 309,9+73,97+1044,50+8102,03= 9530,4 грн.

5.5. Розрахунок матеріальних витрат на придбання та налаштування роботи технічних засобів

Для реалізації проекту працівникові потрібен персональний комп’ютер для складання тестування. Тож необхідно придбати комп’ютер для кабінету тестування та з’єднати їх мережею. Ці витрати не входять до матеріальних витрат проекту, кошти на технічні засоби виділяє замовник проекту, і витрати не залежать від їхніх побажань. Цим питанням займаються на третьому та четвертому етапі насамперед керівник проекту [12].

Базовою конфігурацією комп’ютера було вирішено обрати CPU AMD Athlon II X2 340 (3.2 ГГц), DDR3-16004096 MB, 500GB SATA-2, AMD Radeon R7 240, 2 ГБ, DVD R/RW+-, 1Gb Lan, ATX 500W загальною вартістю 8000 грн.На проведення мережі та забезпечення норм охорони праці піде 1000 гривень.

Матеріальні витрати на придбання та налаштування роботи технічних засобів дорівнюють кількості працівників, які проходять тестування, помножену на вартість кожного комп’ютера окремо та додаємо інші витрати:

Мв = 1000 + 1000*1 = 2000 грн.

Сума всіх витрат на проект дорівнює = 2000 + 9530,4= 11530,4 грн.

5.6. Розрахунок окупності

Так я над проектом працював лише один фахівець із середньою заробітною платою 10000 грн.

Тож місячні затрати на заробітну плату робітника (ЗПр.м) дорівнюють:

ЗП_р.м= 1х10000 = 10000 грн

Місячні затрати на систему обліку матеріальних цінностей підприємства складають 5% від заробітної плати.

Місячні затрати на АС = 10000 *0,1= 1000 грн

Для визначення терміну окупності (Ток) проекту слід розділити всі витрати на реалізацію проекту на місячні затрати на АС.

Ток = 1000 / 10000 = 0,1 міс.

Висновок.У даній розрахунковій роботі було виконано завдання по визначенню окупності та доцільності розробки програмного продукту для автоматизованої системи обліку матеріальних цінностей.

Впровадження такої системи не потребує великих коштів. За 18 днів був проведений аналіз потреби клієнтів, розробляє та впроваджує систему тестування в приміщенні підприємства вартістю 11530,4 грн. Така сума виправдає себе за 10 днів.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1. Вступ

Актуальність проблем безпеки праці набуває дедалі більшої державної ваги. Від їх вирішення значною мірою залежить не тільки успішна робота кожного підприємства чи галузі, але й прискорення розвитку економіки держави в цілому. Це можливо лише за умови забезпечення одного з головних принципів державної політики в галузі охорони праці – пріоритету життя і здоров’я працівників.

Даний розділ вміщує в себе відомості про вирішення питання безпечної життєдіяльності при розробці мобільного додатку і створенню приладу для смартфона, який дозволятиме віддалено керувати різноманітною технікою. Даний пристрій і програмне забезпечення буде розроблятися в звичайній кімнаті.

6.2. Аналіз умов праці, небезпечних та шкідливих факторів

Кімната має розміри по ширині 5 метрів, а довжина 8 метрів. Загальна площа кімнати складає – 40 м². В ній знаходиться спеціальна робоча зона на два робочих місця.

Кімната має одне вікно, яке освітлює її сонячним світлом та штучне освітлення із використанням світильників з люмінесцентними лампами в кількості 3шт. на всю кімнату. Один із світильників знаходиться безпосередньо над робочою зоною.

У кімнаті на оператора ПЕОМ негативно впливають наступні фізичні фактори:

· завищена і занижена температура повітря;

· недостатня освітленість робочого місця;

· підвищений рівень електромагнітних полів;

· небезпека ураження електричним струмом;

Біологічні та хімічні шкідливі виробничі фактори в даному приміщенні відсутні.

До психологічно шкідливих факторів, що впливають на оператора протягом його робочої зміни можна віднести наступні:

· нервово-емоційні перевантаження;

· розумові перевантаження;

· перевантаження зорового аналізатора.

В наступних підрозділах більш детально описані небезпечні і шкідливі фактори, що впливають на оператора ПЕОМ, які потрібно більш детально описати і розробити систему з підвищення рівня безпеки охорони праці.

6.3. Мікроклімат робочої зони

В кімнаті встановлено невелика кількість обладнання, яке виділяє тепло. Для того щоб відводити надлишкове тепло з кімнаті в ній встановлений кондиціонер. Після цього середня температура у приміщенні у теплу пору року коливається в межах 23-25 °С, а в холодну – 21-22 °С. Відносна вологість повітря на протязі року коливається в межах 55-45%. Швидкість руху повітря в приміщенні складає не більше 0,99 м\с.

Дана кімната є приміщенням 1 категорії, тому для нього повинні дотримуватися наступні вимоги:

· Оптимальна температура повітря – 22⁰С (припустима – 20-24⁰С)

· Оптимальна відносна вологість – 40-60% (припустима – не більше 75%)

· Швидкість руху повітря не більш 0.1 м/с.

Щоб підтримувати мікроклімат в потрібному стані в продовж всього року незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується кондиціонування повітря за допомогою встановленого кондиціонера.

Мікроклімат на робочому місці задовольняє вимогам встановленим у ГOCT 12.1.005-88 CCET.

6.4. Шум, вібрації, інфразвук

Робоче приміщенням з низьким рівнем загального шуму, джерелами шумових перешкод можуть стати комп’ютер, кондиціонер або інші електроприлади. Тривалий вплив цих шумів негативно позначаються на емоційному стані працюючого. Загальний шум у кімнаті не перевищує 60 дБА, що відповідає нормам які закладені в ГОСТ 12.1.003-83. ИУС №3 – 89 ССБТ. «Шум. Загальні вимоги безпеки»., ГОСТ 12.1.036-83. ССБТ. «Шум. Допустимі рівні в жилих і громадських будівлях.». При даному шумові працівник буде нормально працювати на своєму робочому місці і виконувати потрібну роботу без дискомфорту [4, 8].

Рівень шуму в робочому кабінеті не перевищує встановлені нормативними документами стандарти.

6.5. Небезпека ураження електричним струмом

В приміщенні де знаходиться програміст розміщені різноманітні електроприлади: бездротовий роутер, комп’ютер, ноутбук, принтер та телевізор. Всі вище перелічені електроприлади безпосередньо відносяться до джерел електроструму. Використовуване приміщення відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки. До таких приміщень відносяться сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75% і температурою повітря в межах +5…+250 °С, з не струмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу [5].

На робочому місці оператора ПЕОМ з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандарту фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення. Таким чином, устаткування робочого кабінету виконано по класу 1.

Небезпечний і шкідливий вплив на людей електричного струму, електричної дуги й електромагнітних полів виявляється у виді електротравм і професійних захворювань.

Електробезпечність у приміщенні забезпечується технічними способами і засобами захисту, а також іншими технічними заходами.

На протязі роботи на корпусі комп'ютера накопичується статична електрика. Щоб зменшити напруженість електростатичної напруги потрібно використовувати зволожувати повітря, різноманітні нейтралізатори і антистатичне покриття підлоги.

Крім того, при несправності яких-небудь блоків комп'ютера корпус може виявитися під струмом, що може привести до електричних травм або електричних ударів. Для усунення цього я пропоную забезпечити приєднання металевих корпусів устаткування до заземлюючої жили.

Основні причини ураження оператора ПЕОМ електричним струмом на робочому місці:

· Дотик до металевих не струмопровідних частин системного блоку, які можуть знаходитись під напругою в результаті ушкодження ізоляції провідників.

· Заборонене використання електричних приладів, таких як електричні плити, чайники, обігрівачі та вентилятори.

Завдяки вжитим організаційно-технічним заходам, електробезпека відповідає вимогам нормативних документів.

6.6. Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця.

Виробнича діяльність оператора ПЕОМ, змушує його зазнавати скутості у рухливості й активній фізичній діяльності. При виконанні роботи сидячи велику роль грає плечовий пояс. Переміщення рук у просторі впливає не тільки на роботу м'язів плечового пояса і спини, але і на положення хребта, таза і навіть ніг [6].

Щоб виключити виникнення захворювань необхідно мати можливість вільно змінювати положення тіла для його розминки. Необхідно дотримувати режим праці і відпочинку з перервами на яких потрібно проводити розминку м’язів і органів на ті ланки опорно-рухового апарату, що не включені в підтримку основної робочої пози.

Антропологічні характеристики людини визначають габаритні і компоновані параметри його робочого місця, а також вільні параметри окремих його елементів.

За умовами роботи робоче місце оператора ПЕОМ відноситься до індивідуального робочого місця для роботи сидячи.

Робоче місце оператора ПЕОМ займає площу 4 м², при цьому висота приміщення складає 3м, а корисний об’єм – 12 м³.

Відповідно до встановлених норм робоча площа повинна займати не менше 6 м², висота приміщення повинна бути не менш 4 м, а обсяг – не менш 20 м³ на одну людину. Відповідно до цього, робоче місце оператора обладнано з порушеннями норм встановлених у відповідних нормативних документах.

6.7. Пожежна безпека

Будинок, у якому знаходиться робочий кабінет по пожежній небезпеці будівельних конструкцій відноситься до категорії K1 (малопожежонебезпечні), оскільки тут присутні займисті (книги, документи, меблі, оргтехніка і т.д.) та тяжко-займисті речовини (різне устаткування і т.д.), що при взаємодії з вогнем можуть горіти без вибуху [13].

По конструктивних характеристиках будинок можна віднести до будинків з несучими і огороджувальними конструкціями із природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону, де для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або тяжко-займистими листовими, а також плитними матеріалами.

Причинами виникнення пожежі у будівлі можуть стати:

· Несправності електропроводки, розеток і вимикачів які можуть привести до короткого замикання або пробою ізоляції;

· Використання ушкоджених (несправних) електроприладів;

· Виникнення пожежі внаслідок влучення блискавки в будинок;

В приміщенні є наступні засоби пожежогасіння:

· Два вуглекислотні вогнегасники.

Додатково приміщення обладнано пожежною сигналізацією.

Під час виникнення пожежі евакуація відбувається відповідно до затвердженого плану евакуації. Пожежна профілактика являє собою комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей на запобіганні пожежі, обмеження поширення вогню, а також створення умов для успішного гасіння пожежі і недопущенню його подальшого поширення. Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка пожежонебезпеки будинку, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів попередження пожежної небезпеки.

Робоче приміщення має П-ІІа клас – зони приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Для даного приміщення в обов’язковому порядку повинна бути організовані автоматична система сигналізації, а також застосовуватися порошкові або вуглекислотні вогнегасники, що застосовуються для пожеж типу А і В.

Таким чином після аналізу стану протипожежної безпеки було виявлено, що вжито не достатньо заходів для забезпечення відповідності вимогам нормативних документів.

6.8. Розробка заходів з охорони праці

Нормальне і чисте повітря забезпечить нормальну роботу всіх приладів, а також дозволить нормально працювати працівникові. Щоб забезпечити нормальну повітряну обстановку в приміщенні та забезпечити його чистоту по ГOCT 12.1.005-88 CCET. «Загальні санітарно-гігієнічні норми до повітря робочої зони».

Для цього в кабінеті необхідно встановити сучасну систему кондиціонування повітря з пиловими фільтрами та функцією зволоження повітря, проводити періодичну очистку пилових фільтрів кондиціонера. Крім цього необхідно не рідше ніж раз у квартал проводити очистку та дезінфекцію фільтрів для запобігання розмноженню на них шкідливих бактерій та грибів. Дана система повинна повністю задовольнити вимоги до конденціювання повітря та дозволити повністю регулювати температуру і вологість повітря в кабінеті.