Заходи з протипожежної охорони

В будинку на кожному поверсі знаходиться пожежний гідрант з комплектом рукавів, а також на кожному поверсі знаходиться один вуглекислотний вогнегасник і один безпосередньо у кімнаті де проводиться розробка пристрою. Будинок має один основний вихід і один аварійний. З метою запобігання пожежі рекомендується проводити регулярний протипожежний інструктаж, а саму будівлю в обов’язковому порядку обладнати автоматичною системою пожежної сигналізації, також безпосередньо в місці проведення робіт встановити також і порошковий вогнегасник. Даний вогнегасник можна застосовувати для тушіння електрообладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В.

6.9. Розрахунок освітлення

Робота, виконувана з використанням обчислювальної техніки, має наступні недоліки:

· Ймовірність появи прямого блиску;

· Погіршена контрастність між зображенням і фоном;

· Відблиск екрана.

У зв'язку з тим, що природне освітлення слабке, на робочому місці повинне застосовуватися також штучне освітлення. Далі наведено розрахунок штучного освітлення.

Розміщення світильників визначається наступними розмірами:

Н = 3 м. – висота приміщення

hc = 0,3 м. – відстань світильників від перекриття

hп = H - hc= 3 - 0,3 = 2,7 м. – висота світильників над підлогою

hp = висота розрахункової поверхні = 0,7 м (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ)

h = hп - hp= 2,7 - 0,7 = 2 – розрахункова висота.

Світильники типу ЛДР (2х40 Ут). Довжина 1,24 м, ширина 0,27 м, висота 0,10 м.

L – відстань між сусідніми світильниками (рядами люмінесцентних світильників):

· Lа (по довжині приміщення) = 1,76м

· Lв (по ширині приміщення) = 3 м.

l – відстань від крайніх світильників або рядів світильників до стіни, l = 0,3-0,5L.

lа = 0,5La, lв = 0,3Lв

la = 0,88 м., lв = 0,73 м.

Світильники з люмінесцентними лампами в приміщеннях для роботи рекомендують установлювати рядами.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затемнюють. Потрібний потік ламп у кожному світильнику:

Ф=Еr*S*z/N**, де:

Е – задана мінімальна освітленість = 300лк., так як розряд зорових робіт = 3.

r – коефіцієнт запасу = 1,3 (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ).

S – освітлювана площа = 30 м².

z – характеризує нерівномірне освітлення, z=Еср/Еmin– залежить від відношення h=L/h , la=La/h = 0,6, lу=Lв/h = 1,5. Так як.l перевищує припустиме значення, то z=1,1 (для люмінесцентних ламп).

N – число світильників до розрахунку. Спочатку намічається число рядів n, що підставляється замість N. Тоді Ф – потік ламп одного ряду.

N=Ф/Ф1, де Ф1 – потік ламп у кожному світильнику.

l – коефіцієнт використання. Для його знаходження вибирають індекс приміщення i і приблизно оцінюються коефіцієнти відображення поверхонь приміщення hстл. (стелі) = 70%, rст. (стіни) = 50%, rр. (підлоги ) = 30%.

Ф = 300r1,3*25*1,1/2*0,3 = 21450лм.

Я пропоную установити два світильники в ряд. Світильники вміщаються в ряд, тому що довжина ряду близько 4 м. Застосовуємо світильники з лампами 2х40 Вт із загальним потоком 5700лм [23].

Проаналізувавши поточні умови праці, можна підвести такий підсумок:

На робочому місці добре організована система вентиляції та кондиціонування повітря. Стосовно пожежної безпеки, доцільно було б обладнати будівлю пожежною сигналізацією та автоматичною системою пожежогасіння, також необхідно звернути додаткову увагу на забезпечення додаткових засобів та заходів направлених на забезпечення електробезпеки, наприклад обладнати корпуси системних блоків додатковим заземленням для погашення статичного заряду.

При аналізі робочого місця було виявлено, що робоча площа яка відведена працівникові не відповідає встановленим нормам. Дане питання можна вирішити переведенням частини персоналу у інший кабінет.

В розділі також було запропоновано покращити наявне штучне освітлення, так щоб величина освітленості при штучному освітленні люмінесцентними лампами була не нижче за 300 лк.

ВИСНОВКИ

Результатом виконання завдання на дипломний проект є програмного забезпечення комп'ютерної системи дистанційного управління приладами

Мета роботи була повністю досягнута і створено систему яка надає можливість керувати різноманітними побутовими приладами дистанційно.

Розроблений програмний продукт був написаний мовою Java з використанням Android SDK з Eclipse. Розроблений додаток дозволяє керувати самостійно розробленим і створеним пристроєм з ІЧ діодом, який вставляється в роз’єм для навушників.

Цей пристрій буде керуватися за допомогою спеціально написаного програмного забезпечення для смартфонів з Android. Робота з програмним додатком базується на використанні екранних форм, меню та підказок. Програма розроблена так, щоб користувач мав змогу швидко розібратися з інтерфейсом і відразу приступити до роботи. В програмі передбачена можливість запам’ятовувати нові сигнали від пультів дистанційного керування і використовувати потім смартфон замість них.

Така розробка надасть можливість багатьом самостійно виготовити ІЧ передавач і приймач для свого смартфону. А також безкоштовно використовувати до нього програмне забезпечення, яке буде на одному рівні функціональності з аналогічними платними програмами.

Як і в будь-якої розробки є свої мінуси, не виключенням став і даний проект. Мінусом є те, що не кожен розбирається в схемотехніці і зможе самостійно зробити ІЧ передавач і таким людям простіше купити уже готовий. Так як додаток розроблявся під окрему платформу, яка в даному проекті – це була мобільна операційна система Android. Однак деяким користувачам може бути недостатньо функціональності пристрою і розробленої програми. Але так як це була експериментальна розробка, то в майбутньому її можна буде ще вдосконалювати і надавати більшої функціональності.

Але дана розробка легко може бути модернізована, наприклад додавши в неї новий функціонал, додати уже готові шаблони керування для найбільш популярною побутовою технікою. Крім цього потрібно зазначити, що розроблений пристрій можна використовувати не тільки в Android смартфонах, но і в будь-якому пристрої де є роз’єм для наушників. В майбутньому дану програму можна без значних зусиль вдосконалити і зробити її доступною на всіх інших пристроях і комп’ютерах.

Робота виконана в повному обсязі та у відповідності до поставленого завдання. Проект оформлено згідно вимог ЄСКД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

7. Android 4. Программирование приложений для планшетных компьютеров и смартфонов. Рето Майер. - ISBN 978-5-699-63735-5. 2013 г. - 816 c.

8. Алексей Голощапов. Google Android. Программирование для мобильных устройств. БХВ-Петербург: 2011. – с. 432

9. Варакин, М.В. Разработка мобильных приложений подAndroid: учебное пособие/М.В. Варакин; Центр комп’ютерного обучение «Специалист» при МГТУ им. Н.Э. Баумана – Москва, 2012 – 128 с.

10. ГОСТ 12.1.003-83. ИУС №3 – 89 ССБТ. «Шум. Загальні вимоги безпеки». – М., 1983. – с. 35.

11. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустиме значения напряжений прикосновений и токов.

12. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

13. ДНАОП 0.00-1.31- 99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Київ. – 1999. – с. 30.

14. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. – Київ, 2000. – с. 25.

15. Електронний ресурс для Android розробників http://developer.android.com/index.html

16. Искусство схемотехники. - Пауль Хоровиц, Уинфилд Хилл.- Мир, Бином. ISBN 978-5-9518-0351-1. - 2009 г. - 704 с.

17. Лидоренко Н.С., Евдокимов В.М., Стребков Д.С. Развитие фотоэлектрической энергетики. - М., Информэлектро, 2005. – 250 с.

18. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування дипломної роботи. Укл. Анохіна З.І., КНУТД, 2008. – 24 с.

19. НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки України».

20. ОНТП 24-86 Визначення категорій приміщень і будинків по пожежній небезпеці. М 87.

21. П. Дейтел, Х. Дейтел, Э. Дейтел, М. Моргано. Android для программистов. Создаем приложения. –Питер: 2013. – c. 150

22. Периферийные устройства. Интерфейсы, схемотехника, программирование. - Вадим Авдеев. - ДМК Пресс.- ISBN 978-5-94074-822-9. - 2012 г. – 848 с.

23. Планшет. Самоучитель работы на планшетном компьютере с Android. - В. Торельсон, А. Бушуев, Р. Прокди.- Наука и техника. ISBN 978-5-94387-957-9. 2014 г. - 352 с.

24. Программирование для Android. Самоучитель / Денис Колиснеченко. – СПб.: Санкт-Петербург, 2011. – 272 с

25. ПУЭ-76/87 Правила пристроїв електроустановок.

26. РетоМайер. Android 2. Программирование приложений для планшетних компьютеров и смартфонов. Эксмо: 2011. - с. 345

27. С. Хашими, С. Коматинени, Д. Маклин. Разработка приложений для Android. - Питер: 2011. – c. 243. ISBN: 978-5-459-00530-1, 978-1430226598

28. Смартфоны Android без напряга. Руководство пользователя / Андрей Жвалевский . – СПб.: Санкт-Петербург, 2012. – 224 с.

29. СНиП 23-05-95. Естественное и искусственное освещение. – М., 1995. – с. 40.

30. Современные светодиоды. - Анатолий Юшин. РадиоСофт. - ISBN 978-5-93037-247-2; 2013 г. - 384 с.

31. Схемотехника и средства проектирования цифровых устройств. Владимир Амосов. БХВ-Петербург. 2009. -270 с.

32. Ткачук К.Н. і ін. Довідник по охороні праці на промисловому підприємстві. К. 1991.

33. Тупов В.Б. Снижение шума от энергетического оборудования / В.Б. Тупов. – М.: МЭИ, 2005. – 302 c.

34. Устройства на светодиодах и не только. - Андрей Кашкаров. ДМК Пресс. - ISBN 978-5-94074-850-2; 2012 г. - 208 с.

35. Электротехника и электроника. - Олег Новожилов. Юрайт. - ISBN 978-5-9916-2941-6. - 2013 г. - 656 с.

36. Электротехника, электроника и схемотехника. Учебник и практикум. - Светлана Миленина, Николай Миленин. Юрайт. – ISBN 978-5-9916-4166-1. 2014 г. - 510 с.

37. Delphi. Программирование для Windows, OS X, iOS и Android. - Дмитрий Осипов. БХВ-Петербург. 2010. - 374 c.

38. Eclipse Distilled. - Дэвид Карлсон. Издательство: Лори. - ISBN 978-5-85582-291-5; 2008 г. - 336 с.

39. Eclipse: разработка RCP-, Web-, Ajax– и Android-приложений на Java. Тимур Машнин. - БХВ-Петербург. 2011. - 345 c.

40. Eclipse. Платформа Web-инструментов. - Лоренс Мандел, Артур Райман. КУДИЦ-Пресс. - ISBN 978-5-91136-051-1; 2008 г. - 688 с.

41. Google Android. Системные компоненты и сетевые коммуникации. - Алексей Голощапов. БХВ-Петербург. - ISBN 978-5-9775-0666-3; 2012 г. - 384 с.

42. Google App Engine Java и Google Web Toolkit: разработка Web-приложений. Тимур Машнин. - БХВ-Петербург. 2010. - 256 с.

43. Java 2. Библиотека профессионала. Том 1. Основы. - Кей С. Хорстманн, Гари Корнелл. Издательство: Вильямс. ISBN 978-5-8459-1378-4; 2010 г. - 816 c.