Загальні вимоги до складання психокорекційної програми.

24. Основні вимоги до складання психокорекційних програм.
Ефективність психокорекційного процесу в значній мірі залежить від вміння психолога складати психокорекційну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги:
• Чітко сформувати основні цілі психокорекційної роботи;
• Виділити коло задач, які повинні конкретизувати основну мету;
• Визначити зміст корекційних занять з врахуванням структури дефекту та індивідуально-психологічних особливостей дитини, розвитку провідного виду діяльності;
• Визначити форму роботи з дитиною (групова, сімейна, індивідуальна);
• Відібрати відповідні методи і техніки з врахуванням вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитини;
• Запланувати форму участі батьків та інших особ в корекційному процесі;
• Розробити методи аналізу оцінки динаміки психокорекційного процесу;
• Підготувати приміщення, необхідне обладнання і матеріали.
Цілеспрямований психокорекційний вплив на дитину і підлітка з проблемами в розвитку здійснюється через психокорекційний комплекс, який складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків:
• Діагностичний;
• Корекційний;
• Оцінковий;
• Прогностичний
В діагностичний блок входять діагностика психічногорозвитку дитини і діагностика соціального середовища.
- Діагностика психічного розвитку дитини включає в себе:
- Всестороннє психологічне вивчення особистості дитини і її батьків, системи їх стосунків;
- Аналіз мотиваційно-потребної сфери дитини і членів її сім'ї;
- Визначення рівня розвитку сенсорно-перцептивних та інтелектуальних процесів і функцій;
- Діагностику соціального середовища дитини (аналіз несприятливих факторів соціального середовища, які травмують дитину, порушують її психічний розвиток, формуванняхарактеру особистості і соціальну адаптацію).
Корекційний блок включає наступні задачі:
- Корекція неадекватних методів виховання дитини з метою подолання її мікросоціальної занедбаності;
- Допомогу дитині чи підлітку у вирішенні психотравмуючих ситуацій;
- Формування продуктивних видів взаємовідносин дитини з оточуючими (в сім’ї, класі);
- Підвищення соціального статусу дитини в колективі;
- Розвитокв дитини чи підлітка компетентності у питаннях нормативної поведінки;
- Формування і стимуляція сенсорно-перцептивних, мнемічних і інтелектуальних процесів у дітей;
- Розвиток і вдосконалення комунікативних функцій, емоційно-вольової регуляції поведінки;
- Формування адекватних батьківських установок на соціально-психологічні проблеми дитини шляхом активного залучення батьків в психокорекційний процес;
- Створення в дитячому колективі, де навчається дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння.