Види психокорекції

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу.

Психокорекційні заходи можна класифікувати.

1. По характеру спрямованості:

· симптоматичну,

· Каузальну.

Симптоматична корекція передбачає короткотривалий вплив з метою зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу.

Каузальна (причинна) корекція спрямована на джерела і причини відхилень. Цей тип корекції більш тривалий у часі, вимагає значних зусиль, але є більш ефективним.

2. По змісту розрізняють корекцію:

· пізнавальної сфери;

· особистості;

· афективно-вольової сфери;

· поведінкових аспектів;

· між особистісних відносин;

· внутрішньо групових взаємовідносин (сімейних, подружніх, колективних);

· дитячо-батьківських відносин.

В практиці психологічної допомоги дітям і підліткам з проблемами у розвитку розрізняють наступні блоки психологічної корекції:

· Корекція емоційного розвитку дитини.

· Корекція сенсорно-перцептивної та інтелектуальної діяльності.

· Психологічна корекція поведінки дітей і підлітків.

· Корекція розвитку особистості

3. По формі роботи з клієнтом розрізняють корекцію:

· індивідуальну;

· групову;

· у закритій природній групі (сім’я, клас)

· у відкритій групі клієнтів зі схожими проблемами;

· індивідуально-групову (змішана група)

4. По наявності програм:

· програмовану;

· імпровізовану.

5. По характеру керування коригуючими впливами:

· директивну;

· не-директивну

6. По тривалості:

· над-коротку (хвилини, часи, вирішення актуальних ізольованих проблем, конфліктів);

· коротку, або швидку (декілька годин, днів – запускає процес виміру, який продовжується після завершення зустрічі)

· тривалу (місяці, в центрі уваги – особистісний зміст проблеми);

· довготривалу (продовжується роки, зачіпає сфери свідомого і несвідомого. Багато часу приділяється досягненню розуміння суті переживань. Ефект розвивається поступово, носить тривалий характер.

7. По масштабу вирішувальних задач розрізняють корекцію:

· загальну,

· спеціальну.

Загальна передбачає заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують спеціальне мікро-середовище клієнта, які регулюють психофізичне, емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями.

Спеціальна – комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи з клієнтом чи групою клієнтів, які є найбільш ефективними для досягнення конкретних задач формування особистості, окремих її властивостей чи психічних функцій, що проявляються у девіантній поведінці і ускладненій адаптації (невпевненість, агресивність, тривожність, аутичність, схильність до стереотипів, конфліктність).

Спеціальна корекція справляє наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особистості.