Фактори, що впливають на результати психодіагностичного обстеження

Факторы, влияющие на результат диагностики:
1) индивидуальные, социальные, психологические и психофизиологические особенности обследуемого (пол, возраст, соц.статус, субъективное понимание инструкций)
2) индивидуальные, психологические и профессиональные особенности психолога (наличие эмоц.выгорания, пеернос, ошибки инструкции, ожидания)
3) экологический контекст диагностики (время и место проведения обследования, психодиагностическое пространство)

На результат психологічного дослідження зазвичай впливають багато випадкових факторів, наприклад, емоційний стан або втома, недостатня освітленість або незручність місця, присутність або відсутність поряд матері, рівень мотивованості на факт обстеження та ін.

Окрім труднощів виявлення талановитої молоді, пов’язаних із недостатньою розробленістю теоретичних основ виявлення обдарованості, з проблемами диференціації її видів, помилки у прогнозі виникають і внаслідок впливу багаточисленних факторів, які потенціально можуть внести похибку в результати вимірювання.

До суттєвих факторів, які можуть привести до помилкового діагностичного висновку, відносять: вік дітей: чим менший вік дітей, тим частіше вони виявляють сором’язливість, страх перед незнайомими дорослими, легко відволікаються від виконання тестових завдань; у маленької дитини взагалі може бути відсутнім бажання добре виконати тестове завдання або вона інколи сама доповнює інструкцію експериментатора; н.д. одна 7-р. дитина під час виконання тесту Кеттелла не звертала уваги на вказівки експериментатора про обмеження часу, намагалася зробити різні замальовки на полях тестового зошиту. На зауваження експериментатора дитина відповіла, що хоче зробити зошит красивим (сутодитяча реакція піддослідного); тривожність дітей: на дітей впливають особистісні особливості експериментатора, його вік, зовнішність, поведінка під час тестування, а також багаточисленні ситуативні фактори; особливості приміщень, у яких проходить обстеження, присутність інших людей, намагання батьків “підготувати” дитину до тестування, минулий досвід спілкування з експериментатором; важливе значення має те ставлення до проблеми обдарованих дітей, їх виявлення і навчання, яке складається у суспільстві й відображається у засобах масової інформації. Так 7-р. хлопчик, що плакав перед кімнатою, у якій проходило обстеження, пояснив свій страх так: “Я дуже боюся дати неправильну відповідь, адже тоді мене не візьмуть до гарної гімназії для розумних дітей і відправлять в погану школу для дурних”; рівень розвитку здібностей не є фіксованим і змінюється як спонтанно, так і в результаті активних цілеспрямованих впливів.