КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Інтер’єр. – Кухня будинку Ричарда. – Вечір.Ричард розмовляє по телефону НОРДХОФ (з.к.) Машина працює?
Ричард дістає з кармана монету і роздивляється РИЧАРД Працює. Працює так, що ви і не повірите
Нордхоф в кімнаті тримає слухавку. НОРДХОФ Ну чому ж, Джон був талановитим парубком і дуже Вас любив, містер Хагстром. Проте, будьте обережні! Дитя, навіть найрозумніше, залишається дитям, він не може правильно оцінити свої відчуття. Ви розумієте, про що я кажу ? РИЧАРД Містер Нордхоф, ви не могли б до мене зайти ? Сьогодні ? Зараз ? НОРДХОФ Ні, я не упевнений, що мені це хочеться, містер Хагстром. Думаю, це повинно залишитися між вами і Джоном.
РИЧАРД Але… НОРДХОФ Пам'ятаєте лише, що я вам сказав. Заради Бога, будьте обережні...
Ричард стоїть на кухні. Чути як Нордхоф кладе слухавку, Ричард теж кладе слухавку і дивиться на монету в руці. ЛІНА (з.к.) Я поїхала на гру
Ричард підіймає голову. В проході стоїть Ліна ЛІНА Буду за три години РИЧАРД Добре, я напевно ще по працюю на горі
Ліна дивиться на нього і уходить. Ричард дивиться їй в слід. Затемнення.
Інтер’єр. – Кабінет Ричарда. – Вечір. Ричард сидить за столом. Він просто сидить, курить і дивиться на текстпроцесор. НОРДХОФ (з.к.) Заради Бога, будьте обережні.. РИЧАРД Звісно. Щє декілька секунд просто сидіть, потім тягне до процесора руку. Палець затримується біля кнопки. Ричард натискає кнопку процесор починає гудіти і на екрані з’являється напис З днем народження, дядя Ричарде! Джон.
Ричард натискає «Enter». Слова з екрану зникають. З задньої панелі йде димок і Ричард морщить носа від неприємного запаху. Ричард сидить тримаючи руки над клавіатурою. Чути голоси знизу. НЕВІДОМИЙ ГОЛОС (з.к.) А де твій старий, Сете?
СЕТ (з.к.) Напевно, як завжди, працює в своїй конурі, Я вважаю, він..
Гул від проїжджаючого поїзда, заглушив кінець фрази, але дружний регіт знизу Ричард почув. Ричард починає друкувати. На моніторі з’являються слова Мій син С е т Р о б е р т Х а г с т р о м ... Палец зависає над клавішой «delete» РИЧАРД (з.к.) Що ти робиш? Ти хочеш убити свого власного сина?
Ричард сидить тримаючи палець на клавішой повертає голову в сторону дверей. НЕВІДОМИЙ ГОЛОС (з.к.) Але щось же він там робить? СЕТ (з.к.) Недоумок хрінов!
Ричард сидить тримаючи палець на клавішою. РИЧАРД (з.к.) Я не хочу вбивати його. Я хочу його викреслити.
Натискає і слова зникають з екрана разом з голосами з низу. Ричард повертає голову і слухає тишу. Повертається назад вимикає текст процесор, встає зі стулу, йде до дверей і виходить з кабінету.
Інтер’єр. – Сходи. – Вечір. На сходах Ричард зупиняється і прислуховується до тиши. Спутившись до кінця йде до залу.
|