Писемне мовлення

Та у справах захисту населення

від наслідків Чорнобильської катастрофи

Академія пожежної безпеки

ім. Героїв Чорнобиля

УКРАЇНСЬКА МОВА

(за професійним спрямуванням)

Збірник вправ та завдань

для курсантів і студентів І курсу

Черкаси

Автор:Кришталь Аліна Олександрівна

Українська мова: Збірник вправ і завдань для курсантів та студентів І курсу – Черкаси: АПБ, 2008. – 84 с.

Збірник вправ і завдань складається з двох розділів, 18 тем, що охоплюють 36 годин вивчення дисципліни. Перший розділ ,,Писемне мовлення” має узагальнювально-практичний характер. Він передбачає підвищення рівня орфографічної та пунктуаційної грамотності першокурсників за рахунок осмислення мовних явищ сучасної української літературної мови на новому для них ступені узагальнення – з урахуванням принципів правопису, морфемного складу мовних одиниць різних лексико-граматичних розрядів слів, а також докладного розбору речення як синтаксичної одиниці. У другому розділі ,,Документи і документування” уміщено вправи і завдання, розраховані на вивчення правил складання та оформлення документації за професійним спрямуванням.

Вправи до кожної теми мають різний ступінь складності, охоплюють матеріал, важливий для формування орфографічної, пунктуаційної й стилістичної грамотності майбутнього спеціаліста. Завдання підвищеної складності вимагають використання не розрізнених знань окремих тем і розділів дисципліни, а їхнього інтегрованого застосування. У кінці кожної теми подано вправи на переклад сталих виразів із сфери ділового спілкування і завдання, розраховані на підвищення культури мовлення.

Рецензент:доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українського мовознавства Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Мартинова Г.І.

Комп’ютерний набір: А.О. Кришталь

ЗМІСТ

Писемне мовлення

Тема 1.1. Мова – суспільне явище. Літературна мова ………………….……...4

Тема 1.2. Правила переносу частин слова.

Правопис складноскорочених слів

та графічних скорочень…………….………………………………...10

Тема 1.3. Вживання великої літери.

Правопис слів з частинами пів-, напів-.………………………..……13

Тема 1.4. Правопис прізвищ та імен по батькові.…………..……………….....18

Тема 1.5. Відмінювання прізвищ та імен по батькові...……………………….21

Тема 1.6. Написання НЕ з різними частинами мови.………………………….23

Тема 1.7. Правопис префіксів…..……………………………………………….26

Тема 1.8. Вживання апострофа…...………………………………………….....30

Тема 1.9. Правопис відмінкових форм числівників.

Зв’язок числівників з іменниками……………………………….….33

Тема 1.10. Просте ускладнене речення.

Розділові знаки в простому реченні………………………...……....37

Тема 1.11. Складне речення. Розділові знаки ………………………………....41

Документи і документування

Тема 2.1. Стилі літературної мови. Офіційно-діловий стиль ………….….….45

Тема 2.2. Документи і документування. Реквізити документів ………….…...50

Тема 2.3. Документи по особовому складу. Рапорт ………………………..….53

Тема 2.4. Документи по особовому складу. Автобіографія ……………..……57

Тема 2.5. Доповідні та пояснювальні записки. Приписи ДПН ……………..….63

Тема 2.6. Інформаційні документи. Листи …………………….……………….73

Тема 2.7. Публічний виступ і культура мовлення.

Етика професійного спілкування………………………….……...….79

Література………………………………………………………………………..83

Для нотаток………………………………………………………………………84

ТЕМА 1.1. Мова – суспільне явище. Літературна мова

Вправа 1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?

1. Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!

(Т. Шевченко)

2. „Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування”.

(Панас Мирний)

3. „Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови”.

(М. Рильський)

4. „Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її”.

(О. Гончар)

5. „Мова народу, народності чи їх діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження”.

(Д. Овсянико-Куликовський)

6. „Людина, яка втратила свою мову, — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінна рефлексія, і користується вона, за визначенням І. Франка, „верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена”.

(Я. Мовчан)

7. „Рідна мова — це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого „я”, коли воно є, своєї особистої і національної гідності. Та річ не тільки в цьому. Річ і в об’єктивній природності, доцільності рідних мов та мовного розмаїття в багатонаціональному світі, річ в об’єктивній цінності їх для картини світу, річ у тому, що з умиранням усякої, а особливо розвиненої національної мови, людство назавжди втрачає одну зі сторінок своєї духовної історії, стає біднішим і несправедливішим”.

(І. Дзюба)

8. „До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова — найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Рідним словом народ збагачує також світову культуру. Слова — наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні й естетичні оцінки та уподобання народу”.

(І. Вихованець)

9. „Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається, засуджує себе на злиденність душі... Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.

Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури”.

(В. Сухомлинський)

10. „На все впливає мови чистота:

Зір глибшає, і кращають уста,

Стає точнішим слух, а думка гнеться,

Як вітром розколихані жита”.

(Д. Павличко)

11. „Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу. його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”.

(Панас Мирний)

Вправа 2. Прочитайте вголос висловлювання про мову, поясніть їх зміст. З поданих текстів випишіть приклади орфоепічних (вимовних), орфографічних (правописних), стилістичних (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування), граматичних (вибір правильного закінчення), синтаксичних норм.

1. „...Українська мова в багатстві й гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства і не бідна аж ніяк на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої іще попереду, але чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим” (М. Драгоманов).

2. „На Україні повинно мати силу тільки українське слово”

(В. Винниченко).

3. „Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить чуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка й Чайковський, Барток і Стравінський скористалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. Українська мова не вчора придумана. Вона — не сирота, вона має слов’янську родину і світову славу. Вона має все” (Д. Павличко).

Вправа 3. Прочитайте приказки та прислів’я та висловіть свою думку з приводу написаного.

1. Що маєш казати – наперед обміркуй.

2. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше

3. Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.

4. Краще недоговорити, ніж переговорити.

5. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

6. Умієш говорити – умій слухати.

7. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

8. Шабля ранить голову, а слово – душу.

9. Слово старше, ніж гроші.

10. І від солодких слів буває гірко.

11. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

12. Слово до слова – зложиться мова.

13. Дурний язик голові не приятель.

Вправа 4*. Напишіть твір-роздум на тему: „Мова — душа народу”. Обґрунтуйте своє розуміння цього вислову.

Вправа 5. Поясніть, як правильно сказати.

· Житель чи мешканець України?

· Житель чи мешканець цього будинку?

· Рятівник чи рятувальник за професією?

· Поштова скринька чи поштовий ящик у під’їзді?

· Аптека працює цілу чи круглу добу?

· Котра чи яка тепер година?

· Газети підписувати чи передплачувати?

· Екзаменаційний квиток чи білет?

· На літак білет чи квиток?

· Музична чи музикальна школа?

· Пам’ятка чи пам’ятник культури?

Вправа 6. Знайдіть стилістичні недоліки у наведених реченнях.

1. Під впливом Платона формулюється характер Ліди.

2. Освіченість і розум розкриваються в умінні просто, доступно, переконливо пояснити складні питання.

3. По мові видно, як людина освічена, чи неписьменна.

4. У мові він вживав місцеві слова та діалектизми.

5. На вулиці було чути крик дитячих голосів.

6. Це дуже здібний і перспективний на майбутнє спортсмен.

7. У січні місяці багато релігійних свят.

Вправа 7. Виявіть стилістичні та змістові недоречності, відредагуйте речення.

1. Обидва Кайдашенки звозили снопи, які ті заготовили в жнива.

2. Кармелюк був високого зросту, у нього були темні очі з вусами.

3. За вирощування фруктів бабуся півроку висіла на дошці пошани.

4. Козак Голота вихопив шаблю і вистрілив у ворога.

5. Вирослих у селі дітей, місто багато чим здивує.

6. Шевченко подружився з друзями.

7. Об’єкт, охороняємий цілодобово, вимагає пильної уваги.

Вправа 8. Розкрийте дужки, утворюючи словосполучення. Дотримуйтесь точності мовлення.

1. Школа, слух (музичний, музикальний).

2. Житель, мешканець (будинку, України).

3. Квиток, білет (на поїзд, на екзамен).

4. Ставлення, відношення (до людей, між людьми).

5. Поштовий, пакувальний (скринька, ящик).

6. Дефекти, недоліки (у роботі, у приладі).

7. Конфлікт, одяг (воєнний, військовий).

8. Візит, колектив (дружній, дружний).

9. Вчинок, порада (корисний, корисливий).

10. Посвідчення, автомобіль (особовий, особистий).

Вправа 9. Правильно перекладіть українською мовою запишіть та запам’ятайте:

1) без ущерба;

2) в целях предотвращения;

3) вести к последствиям;

4) возбуждать уголовное дело;

5) вынужден обратиться;

6) действующее законодательство;

7) докладная записка;

8) железная дорога;

9) меры по предупреждению;

10) на будущей неделе.

Говори правильно!

Цікаво знати!

Ці слова кваліфікуються як синоніми. Слово установа вживається переважно в значенні „організація з певними штатом і адміністрацією, що відає якоюсь галуззю народного господарства, культури, науки і т. ін.”, тому кажемо наукова установа, політична установа, урядова установа тощо.

Слово заклад має вужчу сферу вживання — закладами називають організації, які провадять переважно навчально-виховну та культурно-освітню роботу (дитячий заклад, шкільний заклад, навчальний заклад).

УВАГА! Культура мовлення!

Вітання та побажання

· Добрий ранок!

· Добрий день (добридень, здрастуйте, здорові будьте)!

· Добрий вечір (добривечір)!

· Доброго здоров’я!

· Привіт!

· Вітаю!

· Вітаю Вас з...

· Віншую Вас з...

· Здоровлю з...

· Прийміть вітання (поздоровлення) з...

· З приїздом Вас!

· Поздоровляю Вас!

· Зі святом Вас!

· Вітаю з днем народження!

· З Новим роком!

· З Різдвом Христовим!

· Бажаю (зичу) Вам здоров’я, щастя, успіхів!

· Щасливих Вам свят!

· Дозвольте вітати Вас від імені...

· Наше щире вітання...

· Хай збудуться всі Ваші мрії!

· Хай щастить Вам!

· Бажаю щастя й добра Вам!

· З води й роси!

· Зичу радості, успіхів!

· Дай, Боже, здоров’я!

· Хай Бог помагає!