Визначення класифікація та оцінка нематеріальних активів

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік У для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи № 242 від 18.10.99 р. визначає методологію обліку нематеріальних активів, придбаних чи створених підприємством, яка включає:

– порядок їх визначення та оцінки;

– нарахування їх амортизації;

– списання з балансу;

– розкриття інформації.

Положення цього стандарту застосовуються підприємства­ми, організаціями, установами та іншими юридичними особами всіх форм власності.

Витрати, пов’язані із створенням чи придбанням нематеріаль­ного активу, які були відображені як витрати звітного періоду, не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як актив.

Не визнаються як актив, а завжди відображаються у складі витрат звітного періоду:

– витрати на рекламу;

– витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

– витрати на створення підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

– витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

– існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод підприємством внаслідок його використання;

– його оцінка може бути достовірно визначена. Надходження і оприбуткування будь-якого об’єкта немате­ріальних активів на підприємстві мають підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об’єкта, його первісна вартість. термін корисного використання, норми зносу (амортизації). місце, де буде використовуватися об’єкт. До нематеріальних активів належать:

Об’єкти права інтелектуальної власності:

1. Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності. Патент.

2. Право власності на промисловий зразок. Патент.

3. Право власності на корисну модель. Патент.

4. Право власності на сорт рослин. Патент.

5. Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.

6. Право власності на програми для ЕОМ. Це право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних устаткувань, з метою одержання визначених результатів.

7. Право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й розповсюдження.

8. Право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються права й обов’язки суб’єктів господарської діяль­ності, пов’язані з використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що належать до нематеріальних активів.

9. Право власності на базу даних. Право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії з введення до господарського обігу сукупності даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку та обробки за допомогою ЕОМ, тощо.

Об’єкти права користування природними ресурсами:

1. Право користування надрами землі, а також розробка корисних копалин.

2. Право користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної ділянки.

3. Право на користування геологічною та іншою інформа­цією про природне середовище.

4. Право на користування водними, біологічними та іншими ресурсами, які впливають на рівень екологічної безпеки підприємств, населених пунктів, регіонів тощо.

Об’єкти права користування економічними, орга­нізаційними та іншими вигодами, такими, як право на використання економічних та інших привілеїв, монопольні позиції на ринку виробництва товарів і надання послуг, гудвіл тощо. Права підтверджуються відповідними документами.

Гудвіл (ділова репутація) – це комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відпо­відного збільшення активних операцій, включаючи викорис­тання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології тощо.

Вартість гудвілу визначається різницею між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.

Аналітичний облік ведеться за видами окремих об’єктів нематеріальних активів.

Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, що приносить економічну вигоду впродовж відносно тривалого періоду. Для нематеріальних ресурсів характерна відсутність матеріальної основи отримання прибутків та невизначеність розмірів прибутку, що буде отриманий.

5)Визнання, класифікація та оцінка основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (далі П(С)БО 7). Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності основних засобів необхідно враховувати вимоги інших П(С)БО:

 П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;

 П(С)БО 2 “Баланс”;

 П(С)БО 9 “Запаси”;

 П(С)БО 14 “Оренда”;

 П(С)БО 15 “Дохід”;

 П(С)О 16 “Витрати”;

 П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”;

 П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Норми П(С)БО 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Норми П(С)БО 7 не поширюються на не відтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (наприклад, облік оренди).

Згідно з П(С)БО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Наприклад:літак і його двигуни можуть відображатися в обліку як окремі зношувані активи, оскільки вони мають різні терміни корисного використання;

У деяких випадках доцільно об’єднати окремі незначущі об’єкти (ливарні форми, інвентар, бібліотечні фонди), які надійшли одночасно та мають однаковий строк корисного використання, та застосовувати критерії до сукупної вартості.

Об’єкти основних засобів, які не відповідають критеріям визнання активу, мають бути списаними з Балансу підприємства і відображатися у складі витрат періоду або за балансом.

Об’єкти основних засобів, отримані в операційну оренду, відображаються підприємством за Балансом на рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”.

За принципом превалювання сутності над формою основні засоби, отримані у фінансову оренду, будуть визнані у складі власних активів і відображені на відповідному рахунку (10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи”).

Об’єкти основних засобів, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті до монтажу, у довірче управління, обліковуються на позабалансовому рахунку 02 “Активи на відповідальному зберіганні”.

Основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку і строки, передбачені для власних основних засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які в свою чергу поділяються на окремі групи.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Рахунки в Плані рахунків відповідають класифікації основних засобів, наведеній у П(С)БО 7. Кожній окремій групі об’єктів основних засобів відповідає один із 9 субрахунків до рахунку “Основні засоби” та один з 7 субрахунків до рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Наприклад, коли будинок придбано одночасно з землею, на якій він побудований, то будинок і землю необхідно виділити в обліку як окремі об’єкти основних засобів, оскільки земля має необмежений термін корисного використання і тому, на відміну від будинку, не амортизується.

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок, що є власністю підприємства.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних витрат на культурно-технічні заходи поверхневого покращення земель для сільськогосподарського користування (планування земельних ділянок, корчування площі під ріллю, очистка полів від каміння ,зрізання купин, розчистка заростей, очистка водоймищ та ін.).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" облічуються:

 будівлі (корпуси цехів, майстерень, заводоуправління, офісу, житлові будівлі та інші архітектурно-будівельні об'єкти виробничого, адміністративно-господарського і соціально-побутового призначення). Об'єктом основних засобів у цій групі є кожна окрема будівля, прибудови, які мають самостійне господарське значення (склади, гаражі тощо). При цьому до складу об'єкта сходять усі комунікації, необхідні для нормальної його експлуатації (системи опалення, освітлення, вентиляції, водогазопостачання, внутрішні телефони і сигналізаційні мережі, ліфтове господарство);

 споруди (нафтові і газові свердловини, стовбури шахт, автомобільні дороги, соти, водоймища та ін.), які є сукупністю інженерно-будівельних об'єктів, призначених для виконання технічних або загальних функцій процесу виробництва без зміни процесу праці та його результатів. Об'єктом основних засобів вважається кожна окрема споруда з усім обладнанням, що належить до неї;

 передавальні пристрої (лінії електропередач, трансмісії, трубопроводи, теплові мережі, газові мережі та ін.) - тобто сукупність об'єктів, призначених для передачі електричної, теплової та механічної енергії від машин-двигунів до робочих машин, а також для переміщення рідких і газоподібних речовин від одного об'єкта до іншого.

На субрахунку 104 "Машини та обладнання" облічуються:

 силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію та ін.) у механічну, тобто в енергію руху;

 машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці в процесі виробництва за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;

 вимірювальні прилади (дозатори, амперметри, барометри, ватметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади ,гіроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.);

 вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої та лабораторне обладнання ваги, дозатори, обладнання для диспетчерського контролю, сигналізації, прилади й апаратура заводських та науково-дослідних лабораторій, мікроскопи термостати тощо), призначені для вимірювання різних параметрів роботи техніки, що експлуатується, регулювання виробничих процесів, перевірки якості сировини, матеріалів, готової продукції, рівня вологості повітря, шумової дії та інших санітарно-гігієнічних умов;

 обчислювальна техніка (електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої), комп'ютерна техніка та її комплектуючи (комп'ютери, монітори, периферійне і сітьове обладнання);

 інші машини та обладнання (зокрема медичне обладнання, обладнання стадіонів майданчиків, телефони, факси, копіювальна техніка тощо).

На субрахунку 105 "Транспортні засоби" ведеться облік усіх засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів:

 рухомого складу залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози мотовози, мотодрезини, вагони, платформи ,цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі, барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані ,парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

 рухомого складу повітряного транспорту (літаки, вертольоти);

 гужового транспорту (вози, сани та ін.);

 виробничого транспорту (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);

 усіх видів спортивного транспорту.

На субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" облічуються

 інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального призначення, а також прикріплені до машин предмети, які служать для обробки матеріалів. До них належать: ріжучі, ударні, надавлювальні та ущільнюючи знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін. (електродрилі, лещата, краскопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін.

 виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення служать для полегшення виробничих операцій під час роботи; робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці, сховища для зберігання рідких та сипучих тіл (баки, скрині, чани та ін.), шафи торговельні та стелажі; інвентарна тара; предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад світлокопіювальні рами та ін.);

 господарчий інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, різні дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім спеціального призначення), килими, портьєри та інший господарчий інвентар а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні тощо.

На субрахунку 107 "Робоча і продуктивна худоба" здійснюється облік:

 робочої худоби (коні, осли та інші робочі тварини, включаючи транспортних та спортивних коней та інших транспортних тварин);

 продуктивної та племінної худоби (корови, бики плідники, буйволи (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кнури та свиноматки, вівцематки, кози, барани та ін. Об'єктом основних засобів цієї групи звичайно є кожна доросла тварина

Субрахунок 108 "Багаторічні насадження" призначений для обліку багаторічних насаджень, до яких належать штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку: плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі) озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні| та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків та берегів річок, яро-балочні насадження та ін.; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ та навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження.

Об'єктами багаторічних насаджень вважаються окремі сквери, парки, сади, частина закріпленої за підприємством вулиці або території, що має зелені насадження, незалежно від їх кількості, віку і породи.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до наведених вище субрахунків рахунка 10 "Основні засоби".

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки:

111 "Бібліотечні фонди"

112"Малоцінні необоротні матеріальні активи"

113"Тимчасові (нетитульні) споруди"

114 "Природні ресурси"

115 "Інвентарна тара"

116 "Предмети прокату"

117 "Інші необоротні матеріальні активи"

На субрахунку 111 "Бібліотечні фонди" ведеться облік бібліотечних фондів, до яких включається наукова, художня та навчальна література, спеціальні літератури та інші видання. Облік бібліотечних фондів звичайно ведеться тільки в грошовому вигляді загальною сумою.

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" ведеться облік :

 спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою);

 інших інструментів, приладів, інвентарю тощо, облік яких через незначну вартість недоцільно вести за кожним окремим об'єктом. Вартісні ознаки таких предметів визначаються підприємством самостійно.

На субрахунку 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди" ведеться облік експлуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд.

На субрахунку 114 "Природні ресурси" ведеться облік придбаних природних ресурсів для наступного видобутку (нафти, газу тощо).

На субрахунку 115 "Інвентарна тара" ведеться облік наявності та руху інвентарної тари.

На субрахунку 116 "Предмети прокату" ведеться облік активів, призначених для видачі на прокат.

На субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" відображають-необоротні матеріальні активи, які не облічуються на інших субрахунках рахунка 11.

Необоротні активи відображаються в бухгалтерському обліку за первісною або переоціненою вартістю.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Визначення первісної вартості об’єкта основних засобів залежить від способу їх надходження на підприємство:

1) придбання або створення;

2) безоплатне отримання;

3) внески до статутного капіталу;

4) обмін на подібні або неподібні активи.

Первісна вартість об’єкта основних засобів відповідно до п. 8 П(С)БО 7 включає:

 суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

 реєстраційні збори, державний збір і аналогічні платежі, здійснювані в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

 суми ввізного мита;

 суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

 витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

 витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

 інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Не включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів витрати на сплату відсотків за користування кредитом (якщо основні засоби повністю або частково були придбані (створені) за рахунок позикового капіталу). Такі витрати на сплату відсотків відносяться на фінансові витрати того періоду, протягом якого вони сплачувалися.

Велике значення для обліку й аналізу основних фондів має класифікація (групування) їх за натурально-речовими ознаками. Розрізняють такі види основних фондів: будівлі; споруди; передавальні пристрої; силові й робочі машини; вимірювальні й регулювальні прилади; транспортні засоби; інструмент; виробничий і господарський інвентар і т.д.

Різні види основних фондів беруть неоднакову участь у виробничому процесі. Одні з них, як, наприклад, силові машини та обладнання, безпосередньо беруть участь у процесі виробництва і тому їх відносять до активно діючої частини основних фондів. Інші види основних фондів, як наприклад, виробничі будівлі і т. ін., - створюють умови для виробничих процесів, їх вплив на виробництво продукції є побічним, тому їх називають пасивною частиною основних фондів.

Використовуючи класифікацію основних фондів за видами, визначають їх виробничу структуру .

Основними завданнями обліку основних засобів та нематеріальних активів є:

- правильне і своєчасне документування і відображення операцій за рухом основних засобів;

- контроль за зберіганням основних засобів;

- правильне і своєчасне нарахування амортизації (зносу).