Загальна характеристика країни.

Вступ

В роботі досліджується зовнішня торгівля Австрії. Визначаються особливості експортної та імпортної діяльності країни, її взаємодія з зовнішньоторгівельними партнерами. Визначаються показники розвитку зовнішньої торгівлі Австрії. Актуальність дослідження полягає у високому положенні країни у міжнародній торгівлі загалом та у торгівлі з країнами ЄС.

Актуальним є і дослідження зовнішньоторгівельної взаємодії України з досліджуваною країною, так я Австрія є досить розвиненою країною та перспективтим торгівельним партнером

Метою є дослідження зовнішньоторговельного потенціалу Австрії, на основі розрахунку показників зовнішньої торгівлі, а також здійснення на їх основі детального аналізу і формування відповідних висновків щодо реалій та перспектив розвитку зовнішньої торгівлі Австрії.

Загальна характеристика країни.

Австрійська республіка являє собою континентальну державу, розташовану в південній частині Центральної Європи. Ця держава була утворена після розпаду Австро-Угорської монархії, що сталося наприкінці Першої світової війни.

Австрія на півночі межує з Німеччиною і Чехією, на заході - з Швейцарією і Ліхтенштейном, на півдні проходять межі з Італією і Словенією, на сході країна межує зі Словаччиною та Угорщиною. Протяжність державних кордонів Австрії з цими країнами становить 2706 км, з них 816 км з Німеччиною, 466 км з Чехією, 107 км зі Словаччиною, 354 км з Угорщиною, 330 км зі Словенією, 430 км з Італією, 166 км зі Швейцарією і 35 км з Ліхтенштейном. Загальна площа території країни складає 83 858 кв.км.

В адміністративному плані держава складається з 9 федеральних земель: Бургенланд, Карінтія, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Штирія, Тіроль, Форарльберг і місто Відень (на правах землі).

Столицею Австрії є місто Відень. Держава розташована в гірських районах. Велика частина території країни зайнята Східними Альпами. На рівнини припадає лише 7% території країни.[1]

За оцінками, чисельність населення Австрії у квітні 2011 року склала 8414638. Населення столиці, Відень, перевищує 1,7 мільйона (2.2 млн., включаючи передмістя), що становить близько чверті населення країни. За даними Євростату, у 2010 році було 1,27млн. резидентів іноземного походження, які проживають в Австрії, відповідної 15,2% від загальної чисельності населення. З них 764 000 (9,1%) народилися за межами ЄС і 512 000 (6,1%) народилися в іншій державі-члені ЄС. Німецький є офіційною мовою Австрії нею говорить 88,6% населення, далі турецька (2,3%), сербська (2,2%), хорватська (1,6%), угорська (0,5%), боснійська (0,4%) та словенська (0,3%). Офіційна валюта - євро.

Австрія — одна з найрозвиненіших держав Європи. Це індустріально-аграрна країна . Займає 12-е місце в світі за обсягом ВВП на душу населення, має добре розвинену соціально орієнтовану ринкову економіку та високий рівень життя. Перевагою австрійської економіки є широка виробнича база, кваліфікована робоча сила, туризм як важливе джерело валюти та сильна промисловість. Зокрема, основними галузями промисловості є:

Основні галузі промисловості:

§ машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне) — найважливіші центри: Відень, Штейр, Лінц, Грац;

§ металургія та виробництво алюмінію — найважливіші центри: Лінц, Донавіц, Капфенберг ;

§ харчова промисловість;

§ текстильна промисловість — зосереджена у Відні, Форарльбергу і Нижній Австрії, базується на імпортній сировині;

§ хімічна промисловість (азотні добрива, сірчана кислота, штучне волокно та інші хімічні продукти) — Відень, Нижня та Верхня Австрія;

§ електротехнічна промисловість — компанії AKG Acoustics, Zumtobel Lighting Group;

§ лісова промисловість — лісові райони Штірії і Верхньої Австрії;

§ гірнича промисловість — найбільше значення має видобуток залізної руди і магнезиту;

§ виробництво стрілецької зброї — компанії Glock, Steyr Mannlicher;

§ виробництво штучних кришталевих кристалів — Swarovski. [2]

Провідними галузями австрійської промисловості є машино- і автомобілебудування, металургійна, харчова, хімічна, деревообробна та целюлозно-паперова. Поряд з цим вельми сильно в Австрії розвинені електротехнічна і електронна галузі, а також приладобудування. Обсяг промислового виробництва становить близько 122 млрд. євро.

У металургії обсяг промислового виробництва в 2011 році збільшився на 17% і склав близько 12,6 млрд. євро. Слід зазначити досить високий технічний рівень оснащення австрійських підприємств чорної металургії. Вони спеціалізуються головним чином на випуску високоякісних і спеціальних марок сталі.

В австрійській хімічній промисловості в 2011 році відзначалося збільшення виробництва на 9,2%. Обсяг промислового виробництва цієї галузі склав близько 14,9 млрд. євро. Число зайнятих у хімічній промисловості Австрії склало 43,4 тис. чоловік. Основними виробами хімічної промисловості були фармацевтичні препарати, продукти органічної і неорганічної хімії, добрива, лаки і фарби, пластмаси та вироби з каучуку.

До розвинених секторів національної економіки в Австрії належить текстильна промисловість. Кількість зайнятих у цій галузі становить близько 10,5 тис. чоловік. Обсяг виробленої підприємствами галузі в 2011 році продукції склав 1,7 млрд. євро а, експорт австрійської текстильної промисловості - 1,4 млрд. євро. Основними видами продукції галузі є бавовняна і синтетична пряжа, бавовняні, вовняні та синтетичні тканини, килимові вироби.

Переважна більшість промислових підприємств - малі та середні, лише близько 1% підприємств мають число зайнятих від 500 осіб і більше. Найбільше число зайнятих зареєстровано на підприємствах машинобудівної галузі (119 тис.чол.), у сфері виробництва електроніки (53 тис.чол.) і в хімічній промисловості (45 тис. чол.). Найменше зайнятих у виробництві офісного обладнання та на підприємствах з переробки вторинної сировини (1,1 і 1,2 тис. чол. відповідно).

З 1 жовтня 2005 року в Австрії діє Федеральний закон про зовнішню торгівлю, який є основним нормативно-правовим актом, який регламентує зовнішньоторговельні операції з третіми країнами (тобто з країнами, які не є членами ЄС). Закон передбачає положення, пов'язані з обмеженнями у зовнішній торгівлі, а також санкції, що враховують національне законодавство Австрії і право ЄС.

Закон про зовнішню торгівлю встановлює національні зовнішньоторговельні обмеження, а також регламентує додаткові правила, які застосовуються в Австрії на підставі права ЄС, яке виходить з основного положення про вільне пересування товарів.

У законі систематизовані наступні положення:

- Ввезення, вивезення, а також транзит та обмеження на перевезення зброї і військових технологій відповідно до міжнародно-правових або політичними зобов'язаннями;

- Внутрішньонаціональні обмеження на товар, який відноситься до категорії хімічного або біологічного зброї;

- Додаткові правила, в основному кримінально-правові положення щодо товарів подвійного призначення;

- Додаткові правила до економічних обмежень відповідно до статті 133 Договору про ЄС.

Всі імпортовані й експортовані товари, залежно від наявності обмежень, поділяються на три групи:

· товари, ввезення / вивезення яких є вільним;

· товари, ввезення / вивезення яких заборонено;

· товари, на ввезення / вивезення яких діють обмеження (ліцензування, квотування, обмеження використання та ін.)

Законом передбачено контроль за торгівлею товарами, обмеженими в цивільному обороті спільноти, обмеження в галузі технічної підтримки, яка виявляється за межами ЄС продукції військового призначення, а також закріплені правові положення в сфері експорту військової продукції.

В умовах розширення та лібералізації світових ринків товарів і послуг зовнішньоторговельний режим Австрії спрямований на забезпечення захисту інтересів національних товаровиробників, закріплення на старих і активне освоєння нових ринків збуту, створення сприятливих умов для діяльності господарюючих суб'єктів на внутрішньому ринку країни, включаючи іноземних інвесторів.

Важливу роль у функціонуванні внутрішнього ринку країни відіграє створений державами-членами ЄС єдиний митний союз, який характеризується загальною митною територією, спільним митним тарифом, уніфікованими правилами митного оформлення і єдиним підходом до регулювання митних питань.

З вступом до ЄС (1995 рік) Австрія застосовує Єдиний митний тариф і проводить єдину зовнішньоторговельну політику. На внутрішньому ринку ЄС мит не існує. Як Європейський митний Союз ЄС має єдиний митний тариф, застосовуваний при імпорті з третіх країн. Австрійський митний тариф базується на системі TARIC, централізованому тарифі ЄС.

Регулююча і захисна функція митного тарифу спрямована на стримування або заохочення імпорту тих чи інших товарів в залежності від потреб економіки та положення на внутрішньому ринку країн ЄС.

Митний тариф носить складний диференційований характер. Він включає митні та спеціальні антидемпінгові мита.

До митних зборів належать:

- Конвенціональні мита (договірні);

- Автономні мита (прийняті автономно органами ЄС);

- Преференційні (пільгові);

- Адвалорні мита (від вартості товару);

- Специфічні мита (з кількості, розмірів, ваги і т.п. товару);

- Зрівняльні мита (у розмірі різниці між низькою експортною ціною постачальника, передусім сільськогосподарських товарів, і більш високою ціною);

- Спеціальні антидемпінгові і компенсаційні мита (вводяться в якості захисних заходів проти постачальників товарів, яких звинувачують у демпінгу і субсидуванні свого експорту).

У сфері нетарифного регулювання діють кількісні обмеження і спеціальні норми регулювання ЄС для ряду товарів, а також застосовуються антидемпінгові заходи Євросоюзу. Крім того товари, що ввозяться до Австрії обкладаються імпортним податком з обороту (відповідає внутрішньому податку на додану вартість) та споживчими податками (податок на нафтопродукти, податок на тютюнові вироби, податок на спиртні напої, пиво, ігристі і деякі інші вина).

У питанні антидемпінгових заходів ЄС Австрія дотримується думки, що органи ЄС мають право проводити антидемпінгові розслідування за відповідними заявками, і в випадках, коли факти демпінгу, як вони вважають, підтверджуються і слід приймати захисні заходи.

Технічні бар'єри:

1. Азбестовмісні матеріали - в даний час в ЄС заборонена торгівля і використання азбесту (крокидолит, амозит, anthophylliteasbestos, actinoliteasbestos, trimoliteasbestosandchrysotile) і азбестовмісних матеріалів. Внаслідок чого поставки азбесту і азбестовмісних матеріалів у держави - країни ЄС також заборонені.

2. Відповідно до регламенту ЄС № 1907/2006 хімічні речовини, що знаходяться в складі продукції, що знаходиться в обігу на території ЄС, повинні бути зареєстровані в Європейському хімічному агентстві (система REACH).

3. Неправомірна класифікація нікелевих солей - у червні 2008 року і в січні 2009 року в рамках перегляду Директиви № 67/548 КЕС прийняла класифікацію понад 140 нікелевих сполук в якості потенційно небезпечних без відповідних наукових обгрунтувань. В результаті на даному етапі імплементації в ЄС системи REACHпроізводітелі Нікелевмісні продукції повинні змінити маркування та упаковку такої продукції.

4. Відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 27 лютого 2003 № 2003/15/ЕС з 11 березня 2009 введена заборона на торгівлю косметичною продукцією та інгредієнтами, протестованими на тварин, а також на тестування готової косметичної продукції на тваринах.

Також зараз в Австрії діє заборона на імпорт шкури рисі і вовка. [3]

Австрія торгує більш ніж з 150 країнами світу.

Експорт: машини та устаткування, транспортне та автомобільне устаткування, папір та пиломатеріали, текстиль, одяг, залізо і сталь, хімічні речовини, продукти. В 2010 році експорт становив 144.9 млрд.дол., в 2011 - 180,7 млрд.дол .Зокрема:

§ Німеччина — 45740,0 млн. дол.

§ Італія — 11359,7 млн. дол.

§ Швейцарія — 74498 млн. дол.

§ США — 6568,4 млн. дол.

§ Франція — 6037,1 млн. дол.

Імпорт: нафта та нафтопродукти, природний газ, устаткування для машинобудування, зерно, бавовна, кольорові метали. Імпорт склав 150,6 млрд. дол. в 2010 р., а в 2011 - 183,1 млрд.дол. Головним партнером є Німеччина, значна частка імпортної торгівлі припадає також на Італію та США.[4]

У 2010 році Австрія в основному експортувала обладнання і транспорт та промислові товари. Вони представляли відповідно 37,8 і 21,9 % від загального обсягу експорту. Крім Німеччини, Австрія експортувала й на інші великі ринки такі як Італія та Швейцарія. Протягом останніх трьох років, топ-експортними товарами були легкові та інші транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення, лікарські засоби та приладдя для транспортних засобів товарних позицій. В імпорті переважали мастила, нафта та нафтопродукти. Дана структура імпорту підтверджує досить сильну залежність країни від ввезення сировини, зокрема, нафтопродуктів.

Прямі іноземні інвестиції в країну в 2010 році становили 6613 млн. дол., Австрія інвестувала в інші країни 10854 млн. дол..[5] Причому, якщо раніше частка Німеччини в прямих інвестиціях в Австрію сягала 43,3 % у 2005 році, то у 2010 вона становить 24,2 %. Водночас значно збільшилась частка Італії з 2,6 до 21,3 %. Значні інвестиції також здійснюють такі країни як США, Нідерланди та Швейцарія. [6]

ВВП Австрії за офіційним обмінним курсом у 2011 році склав 425.1 млрд. дол. , за паритетом купівельної спроможності - 351,4 млрд. дол. і займає за цим показником 36 в світі місце. За розрахунками Світового банку ВВП становить 389 млрд. дол. На сільське господарство припадає 1,5% ВВП,промисловість - 29,4%, послуги - 69,1%. ВВП на душу населення - 47 700 дол. [7]

Австрія є членом наступних міжнародних організацій:

· Азіатський банк розвитку

· Африканський банк розвитку

· Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань

· Договір про Антарктику

· Дунайська Комісія

· Європейський банк реконструкції і розвитку

· Європейський союз

· Інтерпол

· Міжамериканський банк розвитку

· Міжнародна морська організація

· Міжнародна організація цивільної авіації

· Міжнародна організація з міграції

· Міжнародна організація супутникового зв'язку

· Міжнародна організація праці

· Міжнародне агентство з атомної енергії

· Міжнародний валютний фонд

· Міжнародний олімпійський комітет

· Міжнародний союз електрозв'язку

· Міжнародний суд ООН

· Міжнародний кримінальний суд

· Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку

· Міжпарламентський Союз

· Організація Об'єднаних Націй

· Організація з безпеки та співробітництва в Європі

· Продовольча і сільськогосподарська організація ООН

· Рада Європи[8]

2. Розрахунковий блок

Обсягові показники

Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту і імпорту в цілому:

ЗТО = Е + І

Таблиця 2.1. –Обсягові показники зовнішньої торгівлі Австрії в 2007-2011 рр., млн.дол.[5]

Динаміку зміни обсягів експорту та імпорту Австріїза період 2007-2011 рр. можна простежити на рис 2.1.

Рис. 2.1. – Експорт та імпорт Австрії протягом 2007-2011 рр.

На рисунку простежується повне заміщення експортом імпорту. Найбільше ця тенденція простежувалася у 2008 році. Починаючи з 2009 року розрив між експортом та імпортом скорочується, але експорт і досі перекриває імпорт у повному обсязі. Щодо ЗТО, то у 2009 році відбувся спад зовнішньоторгівельної діяльності, але вже в 2010 році ЗТО майже досягнув рівня 2007 року і становив 391179 млн.дол. В 2011 р. продовжилася тенденція до підвищення ЗТО і відбулося зростання на 18 % порівняно з 2010 р.

Результуючі показники

Сальдо торговельного балансу: Ст = Ет – Іт

де Ст — сальдо торговельного балансу;

Ет — вартість товарного експорту;

Іт — вартість товарного імпорту

Сальдо балансу послуг: Сп = Еп – Іп

де Сп — сальдо балансу послуг;

Еп — вартість експорту послуг;

Іп — вартість імпорту послуг.

Індекс стану балансу (коефіцієнт покриття експорту імпортом):

,

де Е та І — відповідно вартість експорту та імпорту.

Індекс географічної концентрації експорту (індекс Хіршмана) – застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна.

де H_j — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

і — індекс товару (від 1 до 239);

хі — вартість експорту і-х товарів країною j;

х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

.

Таблиця 2. 2. – Результуючі показники міжнародної торгівлі Австрії [5].

Аналіз стану балансу дає змогу стверджувати, що покриття експорту імпортом в даній країні здійснюється за рахунок експорту послуг, що має позитивне сальдо. Індекс стану балансу вказує на більш ніж 100 % покриття імпорту експортом протягом досліджуваних років. Зокрема в 2011 р. цей показник становив 104,37 %

Значення індексу географічної концентрації експорту з кожним роком зменшується. Загалом цей показник зменшився з 2007 до 2011 року на 0,01 і досягнув рівня 0,054, тобто близько до 0. Це свідчить про те, що Австрія експортує широкий спектр товарів, що є позитивним явищем для економіки.

Рис. 2.2. – Сальдо торгівельного балансу Австрії за період 2007-2011 рр.

На рисунку чітко прослідковується тенденція постійного збільшення негативного сальдо торгівельного балансу. Це свідчить, що Австрія певною мірою залежить від імпорту товарів з-за кордону.Зокрема, слід відзначити збільшення негативного сальдо у 2011 порівняно з 2010 на 128%.

Рис. 2.3. – Сальдо балансу послуг Австрії за період 2007-2011 рр.

Експорту послуг Австрії залишася стабільним навіть під час кризи та постійно перекривав імпорт. Це підтверджує важливість даної сфери в зовнішній торгівлі. Значна позитивна зміна сальдо прослідковується у 2007-2008рр. Можна відзначити те, що найбільшого значення сальдо торгівлі послугами досягло в 2008 р. і становило 20872 млн.дол.

Структурні показники

Товарна структура експорту (імпорту) – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями.

Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту.

Розраховується за формулою:

,

де S_j — індекс диверсифікації експорту країни j;

hij — частка і-го товару в загальному експорті країни j;

hi — частка і-го товару в загальному світовому експорті.

Значення індексу розміщують у межах:

Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямах) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження.

Таблиця 2.3. – Індекси диверсифікації експорту й імпорту Австрії в 2007-2011 р[5]

За даними табл. 2.3., можна стверджувати, що структура як експорту більше наближена до світової, та все ж не ідентична. Доволі високий показник диверсифікації експорту свідчить інтегрованість Австрії в світову економіку, тобто можливість купувати і продавати всі необхідні товари і послуги. До того ж даний показник показує поступове зростання. Структура товарів, що імпортуються також до певної міри схожа на світову.

Розглянемо товарну структуру зовнішньої торгівлі досліджуваної країни на початок та кінець періоду, що досліджується.

Дослідимо відсотковий вклад кожної товарної групи в загальний обсяг експорту та імпорту Австрії.

З метою оптимізації аналізу даних представимо товарну структуру експорту в 2011 р. на рис. 2.4.

Табл. 2.4. – Товарна структура торгівлі Австрії у 2007, 2011 рр. [5]

Рис. 2.4. – Товарна структура експорту Австрії у 2011 р.

Таким чином, найбільше Австрія імпортує машини та транспортні засоби, на другому місці імпорт продуктів обробної промисловості, що становить близько 18 % імпорту. В значній мірі імпортуються хімічні продукти та інша готова продукція. Найменше ж напої та тютюнові вироби.

Рис. 2.5. – Товарна структура імпорту Австрії у 2007, 2011 рр.

Таблиця 2.5 – Обсяги імпорту та експорту послуг Австрії 2007, 2011 рр., млрд. дол. [5]

Таким чином можна з'ясувати структуру імпорту та експорту послуг.

Як видно з діаграми найбільшу частку в структурі послуг займають інші послуги, що включають рекламні, архітектурні, особисті ті інші послуги. На жаль даних не достатньо, щоб окремо розглянути структуру інших послуг, та все ж за даними ЮНКТАД найбільшу часту в них у 2010 році мали архітектурні, інженерні послуги, а також дослідження та розробки. Щодо імпорту послуг, то тут інші послуги мають менше значення при одночасно більшій частці транспортних послуг, що становлять 34,27 % від загального обсягу імпорту послуг.

Рис 2.6 – Структура експорту послуг Австрією у 2011 році

Рис 2.7 – Структура імпорту послуг Австрією у 2011 році

Як бачимо товарна структура імпорту Австрії протягом досліджуваного періоду не надто змінилася. Найбільше імпортуються машини і транспортне устаткування. 24 % імпорту становлять промислові товари. Найбільші зміни відбулися в імпорті машин та устаткування, де протягом досліджуваних років відбулося зменшення імпорту на 5 %. Простежується помітна схожість в товарних структурах експорту та імпорту

Табл. 2.6. – Географічна структура торгівлі Австрії у 2007, 2011 рр[5].

Продовження таблиці 2.6

Географічна структура експорту і імпорту Австрії є доволі схожою (табл. 2.6) оскільки основними торгівельними партнерами є країни Європейського Союзу, що становлять більше 72% експортних партнерів та близько 78 % імпортних. Значна також частка торгівлі з США та азіатськими країнами, що розвиваються. Причому розглядаючи торгівлю з цими країнами за досліджуваний період можна помітити, що торгівля змістилася в сторону експорту з 6,52 % в 2007 до 8,04 % в 2011р.

Показники інтенсивності міжнародної торгівлі

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення: ,

ЗТО_д — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

Експортна квота

У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

,

де Ке — квота експортна;

Е — річний обсяг експорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

,

де К_і — квота імпортна;

І — обсяг імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Зовнішньоторговельна квота:

,

де К_зт — квота зовнішньоторговельна;

Е, І — обсяг відповідно експорту та імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Зовнішньоторгівельний обіг на душу населення протягом досліджуваного періоду зменшився на період кризи до 43525 дол./чол., але з 2010 р. знову почав підвищуватися і в 2011 році ЗТО на душу населення досягнув рівня в 54735 дол./чол.

Таблиця 2.7. – Показники інтенсивності міжнародної торгівлі Австрії за період 2007-2011 рр. [5]

Показник експортної квоти протягом періоду в середньому становив 55 %, що свідчить про досить інтенсивну зовнішню торгівлю країни і високий рівень відкритості національного господарства та участь в міжнародному поділі праці.

Показник імпортної квоти не значно відрізняється від експортної. Вона лише трохи перевищує останню. Зокрема у 2011 році вона становила 55,07 %

Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі

Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі — це будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (темпи зростання, темпи приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо).

Отримані дані засвідчують зростання показників торгівлі протягом досліджуваних років. Слід зазначити, що ланцюгові показники торгівлі зростали до кризового 2009 року, з 2010 року зростання показників відновилося. Щодо базисних показників, то з розрахунків видно, що докризового рівня показники зовнішньої торгівлі досягли і продемонстрували підвищення у 2011 році.

Таблиця 2.8. – Показники динаміки розвитку зовнішньої торгівлі Австрії за період 2007-2011 рр[5].