Форми організації підприємницької діяльності

Підприємництво може застосовуватися в усіх сферах економіки, крім тих, втрата державного контролю над якими може завдати шкоди безпеці суспільства та здоров'ю людей. До такої діяльності належить виготовлення і реалізація зброї, наркотиків, грошових знаків і так далі. Таку діяльність можуть вести лише державні підприємства.

А такі види діяльності як розвідка та експлуатація корисних копалин, ремонт спортивної, мисливської та інших видів зброї, виготовлення та реалізація медичних препаратів, хімічних речовин, виробництво пива, вина, лікеро-горілчаних виробів, сигарет, медична та ветеринарна практика, можуть здійснюватися лише за спеціальним дозволом — ліцензією. У такий спосіб держава може регулювати і контролювати ці види діяльності.

За формами власності та організації можна виділити такі організаційні форми підприємництва:

1) індивідуальне — засноване на приватній власності фізичної особи та її праці;

2) сімейне — ґрунтується на приватній власності членів однієї сім'ї, яка може використовувати найману працю;

3) партнерське — зі створенням юридичної особи та обмеженою відповідальністю (малі підприємства, товариства, які використовують найману працю);

4) акціонерне — засноване на акціонерній власності і найманій праці;

5) орендне — приватне підприємство, що ґрунтується на оренді землі, приміщень та інших засобів виробництва:

6) колективне — засноване на власності трудового колективу на майно, продукцію і доходи;

7) інноваційне — ґрунтується на інтелектуальній власності.

Розглянуті вище та інші види підприємницької діяльності можна об'єднати в три групи: одноосібні володіння, товариства і корпорації.

Розвиток науки і техніки, впровадження інноваційних методів організації виробництва й бізнесу веде до виникнення нових форм підприємницької діяльності. До них можна віднести: венчурне підприємництво, інжиніринг, лізинг, технопарки, торговельну мережу, франчайзинг.

Венчурне підприємництво — це діяльність невеликих компаній, які працюють над цільовими інженерними розробками, впровадженням інновацій з метою одержання високого прибутку. В основі їхньої діяльності лежить ризик.

Інжиніринг — система надання послуг фірмою-консультантом (проектування, встановлення обладнання та інше).

Лізинг — це форма довгострокової оренди машин, транспортних засобі та інших засобів виробництва.

Технопарки — це одна з найпоширеніших у США та Західній Європі форм венчурного підприємництва. Прикладом є науково-виробничий центр, створений на базі Стенфордського університету в Каліфорнії, який зосереджує близько трьох тисяч середніх і малих електронних фірм.

Торговельна мережа — це два і більше магазинів, які продають товари аналогічного асортименту під єдиним загальним контролем і мають спільну службу постачання.

Франчайзинг — надання невеликій фірмі, яка є самостійною юридичною особою, великою фірмою права діяти під її торговельною маркою.

Підприємництво ґрунтується на таких принципах:

1. Вільний вибір діяльності.

2. Залучення на добровільних засадах майна, коштів юридичних осіб і громадян до підприємницької діяльності.

3. Самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін відповідно до чинного законодавства.

4. Вільний найм працівників.

5. Залучення й використання матеріально-технічних фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене законодавством.

6. Вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення обов'язкових платежів до бюджету, встановлених законодавством.

7. Самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.