ВОДА. РОЗЧИНИ

Вода в природі. Проблема чистої води. Склад і будова молекули води, властивості. Водневий зв’язок. Аномалії властивостей води та їх пояснення. Вода як розчинник. Хімічні властивості води та її роль в біологічних процесах. Дисперсні системи. Їх класифікація. Колоїдні системи та їх значення. Вчення Д.І. Менделєєва про розчини. Механізм процесу розчинення речовин. Тепловий ефект розчинення, зміна об'єму при розчиненні. Розчини насичені і ненасичені. Способи вираження складу розчинів. Масова частка. Молярна концентрація. Молярна концентрація еквівалента (нормальна концентрація). Розчинність твердих речовин у воді. Розчинність рідин і газів у воді. Властивості розведених розчинів. Явище осмосу. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа. Тиск насиченої пари над розчинами та його залежність від концентрації і температури. Температура кипіння і замерзання розчинів. Закони Рауля. Кріоскопічні і ебуліоскопічні константи. Визначення молекулярних мас речовин у розчинах.

9. ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ

Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Механізм процесу електролітичної дисоціації. Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа. Ступінь дисоціації. Слабкі і сильні електроліти. Коефіцієнт активності. Оборотність процесу дисоціації. Застосування закону діючих мас до електролітів, константа дисоціації. Кислоти, основи, солі в світлі теорії електролітичної дисоціації. Амфотерні електроліти. Вода як слабкий електроліт; рН середовища, методи визначення рН. Індикатори. Буферні розчини. Гідроліз солей. Ступінь і константа гідролізу.

Напрямленість хімічних реакцій у розчинах електролітів.

Протонна теорія кислот і основ Бренстеда. Протоліти. Амфоліти. Амфотерність і гідроліз з погляду цієї теорії.

10. ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК.

ЇХ ВЛАСТИВОСТІ І ДОБУВАННЯ

11. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

Окисно-відновні реакції. Зміна ступеня окиснення елементів при хімічних реакціях і класифікація реакцій за цією ознакою. Окисники і відновники. Поняття про окисно-відновний потенціал. Роль середовища у проходженні окисно-відновних процесів. Рівняння окисно-відновних реакцій та методи їх урівнювання (методи електронного балансу, метод напівреакцій). Напрямленість окисно-відновних реакцій. Електродні потенціали. Рад напруг. Гальванічні елементи. Електроліз. Закон Фарадея. Потенціал розкладання.

12. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ

Реакції комплексоутворення. Основні положення координаційної теорії. Комплексоутворювач, ліганди. Внутрішня і зовнішня сфери комплексу. Координаційне число комплексоутворювача. Заряд комплексного йона. Характер хімічного зв'язку в комплексних сполуках. Характер електролітичної дисоціації комплексних сполук. Стійкість комплексів у розчинах. Поняття про константу нестійкості. Класифікація комплексних сполук та їх значення.

13. ГЕТЕРОГЕННІ ПРОЦЕСИ

Рівновага в системі насичений розчин – осад. Вплив різних факторів на розчинність електролітів. Правило добутку розчинності. Гетерогенні процеси в аналітичній хімії.

ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНИХ ПІДГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ

1. ГІДРОГЕН

Місце Гідрогену в періодичній системі. Будова атома. Ізотопи Гідрогену. Характеристика двохатомної молекули водню. Промислові і лабораторні способи добування водню. Фізичні і хімічні властивості водню. Гідриди металів і неметалів, їx властивості. Гримучий газ. Техніка безпеки при роботі з воднем.

2. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ VII ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи VII групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення елементів.

Хлор. Знаходження Хлору природі. Добування хлору. Фізичні та хімічні властивості хлору. Взаємодія хлору з воднем. Механізм перебігу цієї реакції. Оксигеновмісні кислоти Хлору та їх солі.

Загальна характеристика властивостей Флуору, Брому, Йоду. Залежність властивостей простих речовин, гідрогенних і оксигенних сполук галогенів від величини заряду ядер атомів. Отруйність галогенів. Техніка безпеки при роботі з галогенами.

3. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ VI ГРУПИ (ХАЛЬКОГЕНИ)

Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи VI групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Оксиген. Знаходження у природі. Повітря. Об'ємний і ваговий склад повітря. Рідке повітря, його властивості і практичне використання. Добування кисню. Роль кисню у природі і техніці. Електронна будова молекули кисню. Фізичні і хімічні властивості кисню. Взаємодія простих і складних речовин з киснем. Водневі сполуки Оксигену. Вода і перексид окисигену. Окисні і відновні властивості пероксиду гідрогену, його кислотні властивості. Алотропія Оксигену. Озон, фізичні і хімічні властивості. Техніка безпеки при роботі з киснем.

Сульфур.Знаходження у природі. Добування. Фізичні і хімічні властивості сірки. Гідрогенні і оксигеновмісні сполуки Сульфуру. Діоксид сульфуру. Сульфітна кислота Добування та їх властивості. Триоксид сульфуру. Сульфатна кислота. Електронна будова і геометрія молекул. Властивості сульфатної кислоти Сульфати. Добування сульфатної кислоти в промисловості. Олеум.

Загальна характеристика властивостей Селену, Телуру. Залежність властивостей простих речовин, гідрогенних і оксигеновмісних сполук від величини заряду ядер.

4. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ V ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи V групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення елементів.

Нітроген.Нітроген у природі. Фізичні та хімічні властивості азоту. Сполуки Нітрогену з Гідрогеном – аміак, гідразин. Електронна будова і геометрія молекули аміаку. Властивості водневих сполук Нітрогену. Солі амонію. Оксиди нітрогену. Властивості нітритноїкислоти. Нітрити, їх властивості. Нітратна кислота. Електронна будова і геометрія молекули. Властивості нітратної кислоти. Взаємодія нітратної кислоти з металами. Нітрати,їх властивості. Азотні добрива. Роль Нітрогену в розвитку живих організмів. Кругообіг Нітрогену в природі.

Фосфор. Знаходження у природі, добування, властивості, застосування. Найважливіші сполуки Фосфору. Фосфатні кислоти, фосфати, їx застосування. Фосфатні добрива. Кругообіг Фосфору у природі.

Загальна характеристика властивостей Арсену, Стибію, Бісмуту. Залежність властивостей простих речовин гідрогенних і Оксигенних сполук від величини заряду ядер.

Ступені окиснення, що їх проявляють Арсен, Стибій, Бісмут. Зміна кислотно-основних властивостей гідроксидів. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук Арсену, Стибію, Бісмуту при різних ступенях окиснення. Правила техніки безпеки при роботі з сполуками елементів V групи.

5. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ IV ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи IV групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Карбон. Карбон у природі. Алотропні видозміни Карбону: алмаз, графіт, карбін. Їх структура. Фізичні і хімічіні властивості, застосування. Оксиди карбону. Електронна будова і геометрія молекули діоксиду карбону. Добування і властивості. Карбонатна кислота. Карбонати.

Силіцій. Знаходження у природі. Фізичні і хімічні властивості. Оксид силіцію. Добування і властивості. Силікатні кислоти. Силікати. Скло, цемент, кераміка. Загальна характеристика властивостей Германію, Стануму, Плюмбуму.

Ступені окиснення Германію, Стануму, Плюмбуму. Зміна кислотно-основних властивостей гідроксидів. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук Германію, Стануму, Плюмбуму в різних ступенях окиснення.

Правила техніки безпеки при роботі із сполуками елементів ІV групи.

6. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ VIІІ ГРУПИ

Місце елементів у періодичній системі. Знаходження їх у природі. Способи їх виділення. Електронні структури атомів. Фізичні властивості простих речовин. Огляд сполук Ксенону і Криптону.

7. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛІВ

Місце металів у періодичній системі. Природа металічного стану. Структура металів. Типи кристалічних граток.

Фізичні властивості металів. Загальна характеристика хімічних властивостей металів. Хімічна активність металів. Корозія металів як окисно-відновний процес. Способи боротьби з корозією. Метали як відновники. Ряд напруг металів. Найважливіші способи добування металів з руд. Сплави.

8. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ І ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи І групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Натрій, Калій. Їx добування, фізичні і хімічні властивості. Добування і властивості їх гідридів, оксидів і гідроксидів. Найважливіші солі. Калійні добрива.

Загальна характеристика властивостей Літію, Рубідію, Цезію. Залежність властивостей простих речовин і сполук від величини заряду ядер.

Правила техніки безпеки при роботів з лужними металами.

9. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ II

Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи II групи за місцем їх у періодичній системі та електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Берилій, Магній, знаходження у природі. Способи добування, найважливіші властивості і застосування. Оксиди і гідроксиди, добування і властивості їх.

Лужноземельні метали — Кальцій, Стронцій, Барій. Знаходження у природі. Добування. Фізичні і хімічні властивості металів. Оксиди і гідроксиди лужноземельних металів. Солі. Твердість води і способи її усунення. Значення і практичне застосування сполук лужноземельних металів у народному господарстві.

Токсичність сполук Берилію та Барію. Правила роботи з ними.

10. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ III ГРУПИ

Загальна характеристика. Властивості елементів головної підгрупи III групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Алюміній. Знаходження у природі. Виробництво алюмінію. Фізичні і хімічні, властивості. Алюмотермія. Сплави алюмінію. Оксид і гідроксид алюмінію. Їх властивості. Практичне значення алюмінію та його сполук.

Загальна характеристика простих речовин, оксидів і гідроксидів, які утворює Бор і елементи родини Галію.

ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ

1. ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ І ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи І групи за місцем їх у періодичній системі та електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Властивості простих речовин, оксидів, гідроксидів і солей Купруму, Аргентуму, Ауруму. Токсичність сполук цих елементів.

2. ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ II ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи II групи за місцем їх у періодичній системі та електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Властивості простих речовин, оксидів, гідроксидів і солей Цинку, Кадмію, Меркурію. Токсичність сполук цих елементів. Правила техніки безпеки при роботі з ртуттю.

3. ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ VІ ГРУПИ.

Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи VI групи за місцем їх у періодичній системі та електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Хром.Знаходження у природі, добування, фізичні та хімічні властивості, застосування. Сплави хрому. Найважливіші сполуки Хрому. Ступені окиснення, що проявляються Хромом. Зміна кислотно-основних властивостей гідроксидів. Характеристика окисно-відносних властивостей сполук Хрому. Отруйність сполук Хрому. Правила роботи з ними. Загальна характеристика властивостей Молібдену і Вольфраму.

4. ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ VII ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей побічної підгрупи VII групи за місцем їх у періодичній системі та електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Манган. Знаходження у природі, добування. Фізичні і хімічні властивості, застосування. Сплави марганцю.Найважливіші сполуки Мангану. Ступені його окиснення. 3міна кислотно-основних властивостей гідроксидів. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук Мангану.

5. ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНОЇ ПІДГРУПИ VIII ГРУПИ

Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи VIII групи за місцем їх у періодичній системі і електронними конфігураціями атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Ферум. Знаходження у природі, фізичні та хімічні властивості. Оксиди, гідроксиди і солі Феруму. Технічні способи добування заліза і його сплавів.

Загальна характеристика властивостей простих речовин, оксидів, гідроксидів і солей Кобальту і Ніколу.

Коротка характеристика електронних конфігурацій і властивостей платинових металів.

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

ВСТУП

Предмет органічної хімії. Виникнення і розвиток органічної хімії.

Значення органічної хімії в житті суспільства. Шляхи розвитку сучасної органічної хімії. Основні положення теорії хімічної будови O.M. Бутлерова. Взаємний вплив атомів у молекулі (приклади). Молекулярні іструктурні формули.

Види структурної ізомерії: ізомерія карбонового скелета, ізомерія положення функціональних груп, таутомерія. Види просторової ізомерії: геометрична (цис-, транс-), оптична і поворотна (конформаційна). Приклади.

Електронна будова атома Карбону. Гібридизація s-і р- електронів: три валентних стани атома Карбону.

Типи хімічного зв'язку: йонний, ковалентний, водневий (приклади з області органічної хімії). Види ковалентного зв'язку: неполярний, полярний. Донорно-акцепторний зв'язок і різновидність донорно-акцепторного зв'язку — семиполярний зв'язок. Приклади. Квантово-хімічні уявлення: σ-зв'язок, π- зв'язок (р—р).

Взаємний вплив атомів у молекулі. Індукційний ефект (І): Види індукційних ефектів. Приклади. Ефект спряження (мезомерний ефект). Види мезомерних ефектів. Приклади.

Класифікація органічних реакцій: а) за напрямленістю реакцій (заміщення, відщеплення, приєднання); б) за типом розриву ковалентного зв'язку або за характером реагуючих частинок (радикальні та іонні реакції); приклади радикальних, електрофільних і нуклеофільних реагентів; в) за кількістю молекул, що беруть участь у стадії, яка визначає швидкість реакції. Приклади.

2. АЛКАНИ

Гомологічний ряд. Ізомерія. Номенклатури: історична, раціональна, систематична, міжнародна (ІЮПАК). Вуглеводневі радикали, їх ізомерія. Просторова і електронна будова молекул метану та етану. Методи добування алканів: без зміни вуглецевого скелета (відновлення галогеналікілів, з магнійорганічних сполук, гідрування ненасичених вуглеводнів) та із зміною карбонового скелета (реакції Вюрца-Шоригіна). Декарбоксилування натрієвих солей карбонових кислот (метод Дюма). Фізичні і хімічні властивості алканів. Реакції заміщення (галогенування, нітрування. Радикальний механізм). Нафта, її склад. Переробка нафти. Фракційна перегонка. Найважливіші нафтопродукти: бензин, дизельне паливо. Реактивне паливо, гас, мастильні масла, мастила, бітум. Октанове число. Антидетонатори. Крекінг і види крекінг-процесу: термічний і каталітичний. Ароматизація нафтопродуктів.

Природний газ; його використання у народному господарстві.

Техніка безпеки при роботі з алканами.

АЛКЕНИ

Гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура. Електронна будова етиленових вуглеводнів. Геометрична (цис-, транс-) ізомерія гомологів етилену і його похідних. Методи добування алкенів (із спиртів, із галогенопохідних; правило Зайцева). Методи добування етиленових вуглеводнів у промисловості. Хімічні властивості. Електрофільний механізм реакцій приєднання до подвійного зв'язку (приєднання до пропілену галогенів, галогеноводневих кислот, сульфатної кислоти). Правило В.В. Марковникова і пояснення його поляризацією π-зв'язку (статичний фактор) і стійкістю проміжних карбокатіонів (динамічний фактор). Ефект Хараша. Галогенування, окиснення і озонування алкенів. Якісні реакції на кратні зв'язки. Полімеризація олефінів. Поліетилен, поліпропілен; їх властивості і практичне використання. Техніка безпеки при роботі з алкенами.

4. АЛКІНИ

Гомологічний ряд. Ізомерія. Номенклатура. Електронна будова і геометрія ацетиленових вуглеводнів. Зв'язок валентного стану атома Карбону з його електронегативністю. Залежність властивостей C—Н-зв'язку від частки s-орбіталі в гібридній орбіталі атома Карбону. Кислотні властивості ацетилену. Промислові способи добування ацетилену (з карбіду кальцію і термоокисним крекінгом метану). Фізичні та хімічні властивості алкінів: реакції приєднання, реакція гідратації (M.Г. Кучеров). Реакції заміщення (ацетиленіди). Добування і застосування в промисловості органічного синтезу хлористого вінілу, акрилонітрилу, вінілацетату. Техніка безпеки при роботі з алкінами.

5. ДІЄНОВІ ВУГЛЕВОДНІ ІЗ СПРЯЖЕНИМИ ЗВ'ЯЗКАМИ

Сучасні уявлення про будову 1,3-алкадієнів із спряженими подвійними зв'язками. Конфігурація молекули бутадієну. Схема перекривання електронних хмар (π,π-спряження). Промислові способи синтезу 1,3-бутадієну (з етилового спирту за методом С.В. Лебедєва, з бутан-бутиленової фракції крекінгу нафти); синтез ізопрену (з ізопентану) і хлоропрену (з ацетилену). Електрофільний механізм реакцій приєднання (галогенів, галогеноводнів) до дієнових вуглеводнів. Натуральний каучук. Уявлення про будову природногокаучуку(цис-поліізопрену). Синтетичні каучуки (реакції полімеризації і співполімеризації): бутадієновий, хлоропреновий, ізопреновий, стереорегулярний, бутадієн-стирольний (CKC) і бутадієн-нітрильний (CKH). Вулканізація каучуку, гума.

6. ГАЛОГЕНОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ

Добування галогенопохідних з алканів, спиртів і етиленових вуглеводнів. Механізми реакцій. Використання галогенопохідних алканів Для синтезу сполук інших класів (спиртів, амінів, простих ефірів — реакція Вільямсона). Механізми реакцій нуклеофільного заміщення S_nі і S_n2. Правило Корблюма. Порівняння реакційної здатності галдогеноводнів у реакціях нуклеофільного заміщення. Найважливіші представники галогенопохідних алканів: метилгалогеніди, хлороформ, йодоформ, дихлоретан, чотирихлористий вуглець, фреони.

СПИРТИ

Ізомерія. Номенклатура. Фізичні властивості, вплив на них водневих зв'язків. Хімічні властивості. Кислотні властивості спиртів. Алкоголяти. Заміщення гідроксилу на галоїд; утворення етерів і естерів; добування етиленових вуглеводнів. Реакції алкілування і ацилування спиртів. Способи добування. Окиснення алканів, гідроліз галогеналканів, гідратація алкенів, синтез спиртів на основі карбонільних сполук з використанням магнійорганічних сполук. Промислові способи добування і застосування найважливіших спиртів: метилового, етилового. Одержання, фізичні та хімічні властивості двох- та трьохатомних спиртів. Гліцерин.

8. АЛЬДЕГІДИ І КЕТОНИ

Ізомерія і номенклатура. Електронна будова карбонільної групи. Рухливість α-атома гідрогену. Добування: окиненням спиртів, з карбонових кислот та їх солей, з гемінальних хлорпохідних, за реакцією Кучерова. Хімічні властивості: реакції приєднання (водню, HCN, магнійоргаїнічних сполук, спиртів). Нуклеофільний механізм реакцій приєднання. Порівняння реакційної здатності альдегідів і кетонів. Окиснення спиртів та кетонів.

Формальдегід, оцтовий альдегід, ацетон. Промислові способи добування, застосування. Поліформальдегід.

9. КАРБОНОВІ КИСЛОТИ ТА ЇХ ПОХІДНІ

Ізомерія і номенклатура. Електронна будова карбоксильної групи. Взаємний вплив карбонільної і гідроксильної груп у карбоксильній групі та вплив на карбоксильну групу вуглеводневого радикалу (індукційний ефект; р-π-спряження). Кислотні властивості карбонових кислот, порівняння їх з кислотними властивостями спиртів. Рухливість α-атома гідрогену. Способи добування: із спиртів, альдегідів і галогеналканів (через нітрили і через магнійорганічні сполуки). Виробництво синтетичної оцтової кислоти з ацетилену. Похідні карбонових кислот. Добування хлорангідридів (дією п'яти- і трихлористого фосфору), ангідридів кислот (із хлорангідридів і солей карбонових кислот) та їх застосування у реакціях ацилування спиртів і амінів. Одержання, фізичні та хімічні властивості ангідридів та амідів карбонових кислот. Одержання та властивості естерів. Механізм реакції естерифікації. Найважливіші представники: мурашина, оцтова, пальмітинова, стеаринова, олеїнова (геометрична ізомерія), лінолева та ліноленова кислоти. Значення вищих ненасичених кислот для процесів життєдіяльності. Ліпіди, їх класифікація. Жири (тригліцериди). Їx будова і склад. Гідроліз жирів. Мила. Гідрогенізація жирів. Стериди, фосфатиди. Їх біологічне значення.

10. ГІДРОКСИКИСЛОТИ ТА ОПТИЧНА ІЗОМЕРІЯ

Оптична ізомерія гідроксикислот (молочної, винної, хлоряблучної). Поляризоване світло. Оптична активність. Оптичні антиподи, рацемати, діастереоізомери, їх фізичні і хімічні властивості. Проекційні формули Е.Фішера. Утворення рацематів при синтезі і способи їх розділення на оптичні антиподи (хімічний, хроматографічний, біохімічний, механічний).

11. АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ

Гомологічний ряд бензену. Ізомерія і номенклатура. Будова молекули бензену. Правило ароматичності Е.Хюккеля. Промислові способи добування бензолу, толуолу, етилбензолу, ізопропілбензолу. Значення ароматичних вуглеводнів для органічного синтезу. Монозаміщені похідні бензену. Індукційний і мезомерний ефекти електронодонорних і електроноакцепторних замісників. Порівняння реакційної здатності в реакціях електрофільного заміщення. Поняття про орієнтацію в бензеновому ядрі. Орто- , пара- та мета-орієнтанти. Рівняння Гаммета.

12. ПОХІДНІ АРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ

Механізм реакцій електрофільного заміщення в ароматичних вуглеводнях на прикладі реакцій нітрування, сульфування, алкілування, галогенування. Галогенопохідні ароматичного ряду. Ланцюговий радикальний механізм реакцій галогенування у бічний ланцюг. Відмінність реакційної здатності галогену в ядрі і у бічному ланцюзі в молекулах хлорбензолу і хлористого бензилу. Ароматичні нітро- і аміносполуки.Будова нітрогрупи. Нітробензол, добування. Тринітротолуол, застосування як вибухової речовини. Анілін; електронна будова; добування ( реакцією M.M. Зініна); взаємний вплив аміногрупи і бензольного ядра. Порівняння основних властивостей аніліну з властивостями амінів жирного ряду. Фізичні та хімічні властивості аніліну. Застосування ароматичних амінів.

Феноли.Технічні способи добування фенолу із бензолу з використанням проміжних продуктів: хлорбензолу та ізопропілбензолу. Порівняння кислотних властивостей фенолів, спиртів і карбонових кислот. Фізичні та хімічні властивості фенолу. Дво- та триатомні феноли.

13. СИНТЕТИЧНІ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ СПОЛУКИ

Добування високомолекулярних сполук реакціями полімеризації та поліконденсації. Приклади. Карболанцюгові і гетероланцюгові високомолекулярні сполуки (приклади). Найважливіші синтетичні полімеризаційні смоли (поліетилен, поліпропілен, полістирол, полівінілхлорид, поліметилметакрилат або органічне скло), фторопласти. Механізми реакцій полімеризації (радикальний та йонний). Приклади. Поліконденсаційні смоли. Виробництво фенолформальдегідних смол. Виробництво синтетичних волокон (капрон, лавсан, нітрон) з синтетичних смол. Значення високомолекулярних сполук.