ВУГЛЕВОДИ

Класифікація. Моносахариди. Оптична ізомерія. Число оптичних ізомерів пентоз і гексоз. Сполуки D і Lряду. Антиподи, діастереоізомери, епімери. Таутомерія. Мутаротація. Карбонільні і окисні (α- і β-) форми моносахаридів. Формули Фішера, Коллі-Толленса, Хеуорса, конформаційні (для α- і β-D-глюкози). Реакції, характерні для карбонільної форми (окиснення глюкози реактивом Фелінга, аміачним розчином оксиду аргентуму. Реакції окисних форм (метилування). Найважливіші представники моносахаридів: глюкоза, фруктоза, рибоза, дезоксирибоза. Основні етапи розпаду глюкози в організмі. Два типи дисахаридів на прикладі мальтози, сахарози, лактози, целобіози; відмінність у їх хімічних властивостях та біологічне значення. Вищі вуглеводи. Загальна характеристика. Крохмаль, глікоген, целюлоза; їх будова. Кислотний і ферментативний гідроліз крохмалю (проміжні і кінцеві продукти). Гідроліз целюлози, його значення. Важливіші похідні целюлози: ди- і тринітрат, ди- і триацетилцелюлоза, їх застосування для добування пластмас, штучних волокон, вибухових речовин, плівок. Виробництво віскозного волокна. Роль вуглеводів у процесах життєдіяльності.

15. ГЕТЕРОЦИКЛИ І НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

П'ятичленні гетероцикли (фуран, тіофен, пірол); електронна будова їх молекул, одержання, фізичні та хімічні властивості. Гем. Їх біологічне значення. Шестичленні гетероцикли. Піридин, піримідин, пурин. Піримідинові і пуринові основи, що зустрічаються в нуклеїнових кислотах. Нуклеозиди і нуклеотиди. АТФ і її роль в обміні речовин. Будова нуклеїнових кислот. Види нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), їх будова і функції. Реплікації ДНК. Синтез РНК на ДНК як матриці.

16. АМІНОКИСЛОТИ І БІЛКИ

Амінокислоти. Класифікація. Альфа-амінокислоти, їх будова, біохімічна роль. Замінимі і незамінимі амінокислоти. Ди- і поліпептиди. Пептидний зв'язок, його будова. Природні пептиди (глутатіон, пептидні гормони та їх біологічна роль). Білки, амінокислотний склад. Первинна, вторинна, третинна і четвертинна структура білкової молекули. Будова інсуліну, рибонуклеази і гемоглобіну. Фізичні і хімічні властивості білків. Будова і механізм дії ферментів. Поняття про ізозими. Будова рибосоми. Механізм біосинтезу білків у рибосомі.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ

Мета і завдання навчального курсу методики викладання хімії. Його місце в системі навчальних дисциплін педагогічного вузу. Аналіз і обґрунтування змісту побудови шкільного курсу хімії в масовій загальноосвітній школі. Найважливіші блоки змісту, їх структура і внутріпредметні зв’язки. Відбір основних дидактичних одиниць для шкільного курсу хімії: теорії, закони, системи понять, факти, методи хімічної науки та їх взаємозвязок в шкільному курсі хімії. Відомості про вклад в науку видатних вчених-хіміків. Класифікація сучасних курсів хімії. Систематичні і несистематичні курси хімії. Пропедевтичні курси хімії. Інтегративні курси природознавства. Програма з хімії для середньої школи як нормативний документ, що регламентує навчання учнів середньої школи, структура і методичний апарат програми. Державний освітній стандарт з хімії. Альтернативні варіанти змісту і побудови шкільного курсу хімії в Україні і за кордоном. Зміст поглиблених курсів хімії для середньої школи. Поняття про модульну систему побудови змісту. Поняття про лінійну і концентричну побудову курсу. Аналіз і обґрунтування структури різних варіантів шкільних програм з хімії. Вивчення методичної літератури, присвяченої обговоренню змісту шкільної хімічної освіти. Застосування диференційованого підходу в навчанні хімії як засобу розвиваючого навчання. Досвід вчителів-новаторів щодо застосування диференційованого підходу в навчанні. Роботи М.П. Гузика. Методи навчання хімії як дидактичній еквівалент методів хімічної науки, специфіка методів навчання хімії. Найбільш повна реалізація єдності трьох функцій навчання як головний критерій вибору методів навчання. Необхідність, обґрунтованість та діалектика поєднання методів навчання хімії.

Поняття технології навчання. Сучасні технології інтенсивного навчання. Словесні методи навчання. Пояснення, опис, розповідь, бесіда. Лекційно-семінарська система навчання хімії. Словесно-наочні методи навчання хімії.

Шкільний хімічний експеримент, його види, місце і значення в навчальному процесі. Освітня, виховна та розвиваюча функції хімічного експерименту. Роботи В.Н. Верховського, В.С. Полосіна, Л.О. Цвєткова, І.М. Черткова, А.С. Дробоцького в області методики шкільного хімічного експерименту. Демонстраційний експеримент з хімії. Вимоги до нього. Методика демонстрування хімічних дослідів. Техніка безпеки під час їх виконання. Методика вибору і використання різних засобів наочності під час вивчення хімії залежно від характеру змісту та вікових особливостей учнів. Поняття про комплекс засобів навчання з конкретних тем курсу хімії. Технологія складання та застосування в навчанні опорних конспектів з хімії (за В.Ф. Шаталовим).

Методика застосування в навчанні хімічних задач. Роботи Д.П. Єригіна, А.І. Шаповалова. Роль задач в реалізації єдності трьох функцій навчання. Місце задач в курсі хімії та в навчальному процесі. Класифікація хімічних задач. Розміщення розрахункових задач за ступенями навчання хімії. Методика відбору і складання задач для уроку. Методика розробки та використання на уроці хімії дидактичних ігор. Види і форми дидактичних ігор з хімії, їх значення для інтенсифікації навчального процесу.

Мета, завдання і значення контролю результатів навчання хімії. Реалізація єдності трьох функцій навчання за допомогою контролю його результатів.

Система контролю результатів навчання. Зміст завдань для контролю. Вимоги до контролю результатів навчання. Форми контролю. Методи усного контролю результатів навчання: індивідуальне усне опитування, фронтальна перевірочна бесіда, залік, екзамен. Методи письмової перевірки результатів: контрольна робота, письмова самостійна робота контролюючого характеру, письмове домашнє завдання. Експериментальна перевірка результатів навчання. Характеристика методів проведення тематичних атестацій.

Поняття про систему засобів навчання хімії і навчальне обладнання. хімічний кабінет середньої школи як необхідна умова здійснення повноцінного навчання хімії. Сучасні вимоги до шкільного хімічного кабінету. Підручник хімії як навчаюча система. роль і місце підручника в навчальному процесі. Коротка історія радянських та українських шкільних підручників з хімії. Структура змісту підручника з хімії та його відмінність від іншої навчальної та науково-популярної літератури. Вимоги до підручника з хімії, що визначаються його функціями. Відображення в підручнику змісту предмета та організації навчальної діяльності учнів.

Урок як основна організаційна форма в навчанні хімії. Урок як структурний елемент навчального процесу. Типи уроків. Урок як система. Вимоги до сучасного уроку хімії. Структура і побудова уроків різних типів. Поняття про домінуючу дидактичну мету уроку. Освітня, виховна та розвиваюча мета уроку. Система змісту уроку. Значення і методика добору методів та дидактичних засобів на уроці.

Хімічна мова, її основні функції. Склад, зміст та обсяг хімічної мови. Змістові компоненти хімічної мови: символіка, термінологія, номенклатура. Основні групи вмінь застосовувати хімічну мову. Стадії та рівні, методичні принципи, умови та методика формування хімічної мови.

Структура зміст конкретних питань курсу хімії. Взаємозв’язок теоретичних концепцій курсу хімії і системи хімічних понять. Взаємозв’язок систем найважливіших хімічних понять про речовину, хімічний елемент, хімічну реакцію та хімічне виробництво. Класифікація хімічних понять, їх взаємозв’язок з теоріями і методологічні умови їх формування. Поняття опорні та такі, що розвиваються. Взаємозв’язок систем понять про речовину, хімічний елемент, хімічну реакцію та хімічне виробництво. Врахування зв’язку змісту понять з психологією їх засвоєння. Розвиток понять – найважливіша умова розвитку діалектичного мислення учнів. Застосування понять як умова їх успішного засвоєння.

Методика формування і розвитку системи понять про речовину в курсі хімії середньої школи.Структура системи понять про речовину та її основні елементи: поняття про склад, будову, властивості, класифікацію, хімічні методи дослідження і застосування речовин. Зв’язок цих компонентів з системою понять про хімічну реакцію, хімічний елемент та хімічне виробництво. Методика формування та розвитку кожного компонента змісту поняття у взаємозв’язку з іншими. Розкриття діалектичної сутності поняття про речовину в процесі його вивчення. Якісні і кількісні характеристики речовини.

Методика формування і розвитку системи понять про хімічний елемент.Структура системи понять про хімічний елемент, його основні компоненти: класифікація хімічних елементів, їх поширеність у природі, атом хімічного елемента як конкретний носій поняття "Хімічний елемент". Систематизація відомостей про хімічний елемент в періодичній системі. Філософський смисл і діалектика понять "валентність" і "ступінь окиснення" в курсі хімії, а також понять "хімічний елемент" і "проста речовина". Формування і розвиток поняття про природну групу хімічних елементів. Методика вивчення груп хімічних елементів. Специфіка засобів вивчення понять про хімічний елемент, що враховує розвиток абстрактного мислення учнів.

Методика формування і розвитку системи понять про хімічну реакцію.Структура змісту поняття "хімічна реакція", її компоненти: ознаки, сутність і механізми, закономірності виникнення і перебігу, класифікація, кількісні характеристики, практичне використання і методи дослідження хімічних реакцій. Формування і розвиток кожного компонента в їх взаємозв’язку. Роботи Г.І. Шелінського в галузі методики вивчення енергетики хімічних реакцій. Зв’язок поняття "хімічна реакція" з теоретичними темами та іншими поняттями шкільного курсу хімії. Забезпечення розуміння хімічної реакції як хімічної форми руху матерії. Побудова курсу, систематизуючим стержнем якого є поняття про хімічну реакцію.

Методика формування і розвитку системи хіміко-технологічних понять.Завдання і значення вивчення в середній школі основ хімічних виробництв та хімізації сільського господарства.

Структура білетів

Хімія та методика навчання хімії

Бакалаврат (IV курс) напрям підготовки 6.040101 «Хімія*»

I рівень. (30 балів): передбачає 30 тестових завдань, кожне з яких оцінюється в 1 бал (за умови правильної відповіді)

II рівень (40 балів): передбачає 3 розрахункові задачі, кожна з яких оцінюється в 10 балів (задачі передбачені з різних хімічних дисциплін: загальної, неорганічної, аналітичної, фізичної і колоїдної, органічної хімії) та питання з навчальної дисципліни «Основи охорони праці» з максимальною оцінкою 10 балів.

III рівень (30 балів):передбачає 1 комплексне завдання з хімії та методики її навчання. Оцінюється хімічна складова питання максимум в 20 балів, а методична 10 балів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Рекомендована література

1. Артеменко А.И.Органическая химия.–М.: Высш.шк., 2006.–544 с.

2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высшая школа, 1998. – 743 с.

3. Буринська Н.М. Методика викладання хімії (теоретичні основи). – К.: Вища школа, 1987. – 255 с.

4. Глінка М.Л. Загальна хімія. – К.: Вища школа, 1982. – 608 с.

5. Горбунов А.М., Гуров А.А., Филиппов Г.ГШ., Шаповал В.Н. Теоретические основы общей и неорганической химии. – М.: Изд-во МГТИ им. Н.Э Баумана, 2001. – 720 с.

6. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. – 431 с.

7. Грищук Б.Д. Органічна хімія: Підручник. ‑ Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. – 448 с.

8. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. – К.: Вища, 1992. – 502 с.

9. Карапетьянц А.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. – М.: Химия, 1991. – 772 с.

10. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. – Львів: Центр Європи, 2001. – 864 с.

11. Романова Н.В. Неорганічна хімія. – К.: Вища школа, 1998. – 568с.

12. Петров А.А., Бальян Х.В., Трощенко А.Т. Органическая химия. – СПб.: Иван Федоров, 2002. – 621 с.

13. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна і неорганічна хімія. – К.: Пед. преса, 2000. – 874 с.

14. Стрельцов О.А., Мельничук Д.О., Снітинський В.В., Федевич Э.В., Вовкотруб М.П. Фізична і колоїдна хімія.– Львів:Ліга-Прес,2002.–456 с.

15. Стромберг А.Г., Семченко Д.П. Физическая химия. – М.: Высшая школа, 1999. – 456 с.

16. Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. – М.: Высшая школа, 2001. – 456 с.

17. Чернобельская Г.М. Методика преподавания химии. – М. Высш. Шк..,2003.–332с.