КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Відносини з метрополіямиСтр 1 из 3Следующая ⇒ Розділ 2. Відносини колоній з місцевим населенням Відносини з метрополіями При розгляді питання стосовно відносин між метрополією та її полісами у контексті грецької колонізації слід торкнутись декількох аспектів, що дадуть можливість більш реально і з різних сторін розкрити специфіку цих відносини. Справедливо буде стверджувати про те, що кожна колонія, яка б не була ціль її заснування, могла поєднувати в собі різні особливості, одна з яких могла відігравати домінуючу роль в залежності від початкової цілі колонізації. Слід підкреслити, що особливістю старогрецьких колоній було те, що в економічному і політичному відношенні вони, як правило, не залежали від своїх метрополій. Термін «колонії» в даному випадку використовується умовно. Взаємозв'язки колоній із метрополіями здійснювалися на рівноправних договірних засадах. Цим старогрецькі колонії принципово відрізнялися від колоній у сучасному розумінні. Але, не можна сказати про те, що метрополії взагалі не надавали жодної допомоги своїм колоніям. На початковому етапі переселення вплив метрополій був безумовно, оскільки переселенці ще не мали достатньо засобів до існування. Основна маса завезеного з метрополії товару була призначена для торгового обміну з районами, що оточували поліс. Як доказ цього є наявність археологічних знахідок грецьких виробів на поселеннях та похованнях зокрема лісостепової Скіфії. Існує твердження деяких дослідників, що широкий розмах торгівельних відносин з оточуючим населенням на початку існування поліса є сумнівним через малу кількість матеріалу. Той факт, що знахідки грецьких виробів архаїчного періоду у степових та лісостепових районах нечисленні, можна пояснититим, що дані матеріали могли осідати лише у племінних вождів і не були доступні загалу. Це доводять археологічні розкопки скіфських поселень та курганів, де наявність грецьких виробів присутня у більшій кількості в останніх. На захист існування товарних відносин на початковому етапі становлення поліса можна привести добре відомий у тодішній Греції факт про поширення пиятики у скіфських племен. І саме вино, яке завозилося в колонії переважно з острівної Греції, могло бути однією із головних статей торгівлі та обміну [шеїн, с. 7]. Від оточуючих племен, в основному осілих скіфів, що займалися землеробством, поліс міг отримувати зернові культури як для внутрішнього вжитку, так і для експорту в метрополію. За свідченням дослідників на ранніх етапах поліс навряд чи міг виробити достатню кількість зерна, зокрема для експорту. Вплив колоній на грецьку метрополію був великим. Грецька торгівля набуває міжнародного характеру. Грецькі товари розповсюджуються по всьому Середземномор’ю і за його межами. З периферії в Грецію надходять дорогоцінні метали, раби, риба, хліб, що суттєво впливає на соціальний і політичний розвиток країни. Знайомство з далекими країнами прискорило культурний розвиток Греції і грецької науки. І, нарешті, в результаті грецької колонізації історія окремих регіонів Середземномор’я стала зливатись в єдиний процес. Під час грецької колонізації заснування нового міста мало організований характер. Цю акцію здійснювали за велінням оракула. За літературними свідоцтвами, ще в метрополії обирали або призначали керівника групи колоністів - ойкіста. Після прибуття на місце територію нового міста розмежовували під фортечні мури, на ділянки під житлові будинки, одну десяту площі призначали під культові споруди. Так нові міста набували регулярної прямокутної системи розпланування. Паралельно з цим межували також сільську округу. Окремий загін колоністів-першопоселенців (апойків) за своєю чисельністю був невеликим і навряд чи набагато перевищував приблизно сотню-півтори осіб. Про все це свідчать, зокрема, епіграфічні пам'ятки. Проте археологічні дані дозволяють припускати, що іноді процес колонізації міг відбуватися певною мірою стихійно. Істотну роль зіграла колонізація для історичного розвитку корінної території Греції. Прискорений колонізацією зріст ремісничого виробництва і торгівлі посилював в метрополіях ремісничо-торговельні прошарки демосу, які боролися з родовою аристократією. Стосовно торгівельних відносин колоній з метрополіями, то на початковому етапі вони носили двоякий характер: мали місце як грошові відносини, так і натуральний обмін. Зокрема торгівельні відносини Ольвії з метрополією в цей період були досить тісні і, виходячи з усього, реалізовувалися не стихійною торгівлею, а регулярними рейсами мілетських купців до Ольвійського полісу. Базуючись на археологічному матеріалі Ольвії, зокрема залишках кераміки, можна стверджувати, що переважна її частина була виготовлена саме мілетськими майстрами і завезена з метрополії. Також з Мілета в Ольвію поряд з керамікою завозилися вино, тканини, скульптурні вироби і навіть архітектурні деталі. На підтвердження тісних економічних зв’язків Ольвії з Мілетом є свідчення того, що з метрополії була перенесена і монетна система, зокрема введення в обіг ольвійських литих асів. В грошовому обігу Ольвії, як зовнішньому, так і внутрішньому, мали місце кизикіни, що являлись основною грошовою одиницею грецького світу, починаючи з VI ст. до н. е. Також мають місце знахідки статерів [шеїн, с. 7]. Дослідники вважають, що колонії могли експортувати до метрополій хліб (як обмінний, так і вироблений), худобу, будівельний ліс, і, можливо, в невеликій кількості сировину для чорної металургії. Звичайно, ці твердження ґрунтуються на основі археологічних даних. Під час дослідження поселення поблизу Широкої балки були виявлені у великій кількості зернові ями для зберігання зерна та печі для його просушки. Під час активного дослідження хори Ольвії архаїчного періоду було виявлено багато аналогічних поселень, які могли використовуватися як місця вирощування та обробки зерна. Цікавим є питання політичних відносин колоній з метрополіями. Найбільш відомим фактом таких відносин був договір ісполітії – рівності громадянських прав усіх членів союзу міст, що заключали дану домовленість. Державний устрій полісів архаїчного періоду часто характеризують як диктатура ойкіста. Заснування, зокрема, Березанського і Ольвійського полісів свідчить про організованість даного заходу. А це говорить про те, що потік переселенців з метрополії мав відбуватися під керівництвом певних осіб, в даному випадку – ойкістів, яких обирали в самій метрополії з числа місцевої аристократії. Аналіз епіграфічних джерел та свідчень істориків античності підтверджує той факт, що на початку становлення Ольвійського полісу вся влада належала саме мілетській аристократії, імена представників якої зустрічаються в обох містах. Саме цим ойкістам, які прибули на нові території з першими хвилями переселенців, і належала повна влада в полісі. Якщо проаналізувати епіграфічні пам’ятки древніх греків, то слід відмітити повне копіювання шрифту і системи письма метрополії. Те саме стосується і мовної форми. Аналогічна ситуація простежується і у копіюванні звичок. Прикладом може слугувати те, що до найбільш важливих моментів спорідненості Мілета і Ольвії є перенесення з метрополії на Березанське та Ольвійське поселення релігійних та державних інститутів: ольвійський календар, що в деталях копіює мілетський, велика кількість типових мілетських богів знайшли своє місце в ольвійському пантеоні, наявність культових колегій, що мали місце в метрополії. Отже, все це свідчить про тісні зв’язки метрополій з колоніями, зокрема в політичному та економічному плані. Хоча засновані на великій відстані колонії в певній мірі обрати свій власний шлях розвитку і проводили незалежну політику.
|