ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„КРИМІНАЛІСТИКА”

1. Предмет, система та завдання криміналістики. Природа криміналістики.

2. Місце криміналістики у системі правових наук. Зв'язок криміналістики з іншими науками.

3. Процес пізнання у криміналістиці. Класифікація методів криміналістики та їх види.

4. Поняття ідентифікації. Об’єкти, типи та види ідентифікації.

5. Загальна методика ідентифікації.

6. Зародження та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект).

7. Криміналістика України в ХІХ ст. – поч. ХХ ст.. Розвиток криміналістики України в ХХ ст.

8. Сучасний стан криміналістики в Україні.

9. Становлення експертних і криміналістичних установ в Україні.

10. Поняття криміналістичної техніки та її галузі. Правові основи використання криміналістичної техніки.

11. Технічні засоби попереднього слідства. Експертна техніка. Технічні засоби профілактики.

12. Поняття судової фотографії та її значення.

13. Види та методи судово-оперативної фотозйомки.

14. Судово-дослідницька фотографія. Судовий відеозапис.

15. Поняття трасології та її значення. Поняття сліду в трасології. Класифікація слідів.

16. Механізм слідоутворення при механічній взаємодії, фізичній взаємодії, хімічній взаємодії та біологічній взаємодії.

17. Основи дактилоскопії. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи.

18. Сліди ніг та взуття людини. Механізм утворення слідів ніг, методи і технічні засоби виявлення та фіксації слідів ніг.

19. Сліди знарядь злому й інструментів. Сліди транспортних засобів.

20. Сліди мікрооб’єктів і запаху.

21. Сліди звуку – усної мови та голосу людини.

22. Сліди шкірного покриву голови та зубів людини: анатомічна будова шкірного покриву голови людини та криміналістичне значення його слідів; механізм слідоутворення та види слідів шкірного покриву. Сліди зубів.

23. Сліди пам’яті людини: поняття, властивості та механізм утворення, джерела слідів пам’яті та їх характеристика. Виявлення та фіксація слідів пам’яті.

24. Сліди фізичних явищ, сильнодіючих та отруйних речовин, сил і явищ природи: поняття, види, механізм утворення.

25. Поняття судової балістики та її значення. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів.

26. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії.

27. Основи методики проведення судово-балістичної експертизи.

28. Сліди холодної зброї і використання їх для одержання інформації про подію злочину та злочинця.

29. Поняття документа у криміналістиці. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження.

30. Встановлення змін у документі, слабко видимих і невидимих текстів, технічних підробок підписів, підробки відбитків печаток та штампів.

31. Предмет судового почеркознавства. Навички письма та їх властивості. Ідентифікаційні ознаки письма.

32. Дослідження буквеного письма і підписів, дослідження цифрового письма та писемної мови. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи. Авторознавче дослідження.

33. Поняття й основи судової габітології.

34. Класифікація ознак зовнішності особи (словесний портрет). Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно-криміналістична експертиза).

35. Поняття та значення кримінальної реєстрації. Види криміналістичних обліків.

36. Дактилоскопічний облік.

37. Поняття та предмет криміналістичної тактики.

38. Сутність, принципи та функції тактичного прийому. Класифікація тактичних прийомів.

39. Поняття й ознаки тактичних комбінацій і тактичних операцій.

40. Психологічні основи використання тактичних прийомів. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику.

41. Сутність організацій розслідування. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування.

42. Учення про криміналістичну версію. Види криміналістичної версії. Стадії процесу побудови та перевірки версій. Логічні основи побудови версій.

43. Поняття, види та принципи огляду. Підготовка до огляду місця події.

44. Пізнавальна сутність огляду місця події. Тактика огляду місця події.

45. Огляд трупа. Фіксація результатів огляду місця події.

46. Поняття, сутність і види допиту. Процес формування показань.

47. Підготовка до допиту. Зміст тактики допиту. Встановлення психологічного контакту.

48. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного. Викриття неправди в показаннях.

49. Допит неповнолітніх. Фіксація результатів допиту.

50. Тактика очної ставки. Перехресний допит.

51. Поняття, ознаки, мета обшуку. Об’єкти пошукової діяльності.

52. Підготовка до обшуку. Тактика обшуку.

53. Особливості виїмки. Фіксація результатів обшуку і виїмки.

54. Поняття й об’єкти пред’явлення для впізнання. Підготовка до пред’явлення для впізнання.

55. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання.

56. Поняття та види слідчого експерименту. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика.

57. Особливості перевірки показань на місці. Фіксація результатів відтворення обстановки й обставин події.

58. Поняття судової експертизи, її види та значення. Процесуальні й організаційні питання призначення та проведення експертиз.

59. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз.

60. Система судово-експертних установ в Україні. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.

61. Характеристика деяких видів судових експертиз (автотоварознавча, будівельно-технічна, бухгалтерська, ґрунтознавча, пожежно-технічна, судово-автотехнічна, судово-медична, судово-психологічна, товарознавча та ін.).

62. Сутність методики розслідування злочинів. Основи криміналістичної класифікації злочинів.

63. Криміналістична характеристика злочинів.

64. Види та форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів.

65. Криміналістична характеристика вбивств. Початковий етап розслідування.

66. Особливості розслідування деяких видів убивств.

67. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення. Початковий етап розслідування.

68. Криміналістична характеристика зґвалтувань. Початковий етап розслідування. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

69. Криміналістична характеристика розкрадань, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Початковий етап розслідування.

70. Криміналістична характеристика крадіжок. Початковий і наступний етапи розслідування. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

71. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв. Початковий етап розслідування й особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

72. Криміналістична характеристика шахрайства. Початковий і наступний етапи розслідування.

73. Криміналістична характеристика хабарництва. Обставини, що підлягають з’ясуванню, та початковий етап розслідування.

74. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху. Початковий і наступний етапи розслідування.

75. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля. Обставини, що підлягають з’ясуванню. Початковий етап розслідування й особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

76. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами. Обставини, що підлягають з’ясуванню та початковий етап розслідування.

77. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж. Обставини, що підлягають з’ясуванню. Початковий етап розслідування й особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

78. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів. Обставини, що підлягають з’ясуванню. Початковий етап розслідування й особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

5 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИКА»

Основою для визначення оцінки на іспиті є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою з відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:

– оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило оцінку «відмінно» ставлять студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

– оцінку «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

– оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності; який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінку «задовільно» ставлять студентам, які допустили помилки у відповіді, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;

– оцінку «незадовільно» ставлять студентові, який виявив недоліки в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінку «незадовільно» ставлять студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів розроблено на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, а також «Тимчасового положення про атестацію студентів», затвердженого вченою радою університету 19 листопада 1996 року.