Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни.




Економіка Центрального економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил

5.1. Місце і роль Центрального економічного району в » економіці країни

5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

5.3. Галузева і територіальна структура господарства

5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району

Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни.

До складу Центрального економічного району входять Київська область (утворена в 1932 р.), місто Київ (отримав статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська область (утворена в 1954 р.). Його площа становить 49,8 тис. км, а названих територій відповідно 28,1,20,9, 0.8 тис. км2.

Район розташований у зоні Полісся і Лісостепу. Північну територію району займає Київське Полісся, яке характеризується порівняно з західноукраїнським Поліссям меншою вологістю та заболоченістю земель, більш континентальним кліматом, високою природною родючістю чорноземних ґрунтів. Вигідне економіко-географічне положення району визначається тим, що він знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Важливе значення для народного господарства має головна водна артерія — ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним районом є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими існують тісні господарські зв'язки. Враховуючи невеликі запаси паливної сировини (буре вугілля та торф) у регіон ввозяться газ, нафтопродукти та кам'яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини, технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні матеріали та ін. Район має потужний експортний потенціал завдяки можливості впровадження у виробництво наукомістких новітніх технологій. Важливим є те, що на території району розташована столиця нашої держави Київ з населенням 2637,1 тис. чол. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього, культурного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Тут працюють Верховна Рада та Кабінет Міністрів України, Національна Академія наук з численними науково-дослідними інститутами, освітні культурні та медичні заклади. Основні показники соціально-економічного розвитку Центрального економічного району у 2000 р. наведено у табл. 4.22 та на рис. 4.6.

400 родовищ її видів корисних копалин. Сировинна база регіону не достатньою мірою забезпечує поточну і перспективну потребу району в мінеральній сировині, особливо це стосується паливної, яка представлена бурим вугіллям та торфом у незначних кількостях. Які

У Черкаській області, де кількість родовищ більша порівняно з іншими областями регіону, загальнодержавне значення мають тільки запаси бентонітових глин та каолінів, які використовуються як формувальні матеріали; Сировинна база промисловості стінової кераміки не задовольняє її потреби як в кількісному, так і в якісному відношенні, оскільки значна частина розроблених родовищ глин та суглинків припадає на дрібні та середні родовища. Розвідані запаси будівельного каменю характеризуються високим ступенем освоєння і лімітом земельної площі, тому відсутні резерви для нових розробок. Рівень мінерально-сировинної бази не дає змоги задовольняти потреби області в будівельних пісках, дефіцит яких поповнюється поставками з київського річкового порту, але значним резервом поповнення цього ресурсу є викришені породи на родовищах каолінів та вогнестійких глин. Київ та Київська область характеризуються відносно невеликими запасами корисних копалин. Достатніми є балансові запаси і ресурси піску для будівельних розчинів і бетону, шляхового будівництва, силікатних матеріалів, глиняної сировини для отримання грубої кераміки. Разом з тим відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вапна, азбесту, скляна сировина відноситься до розряду низькоякісної. Обмежені можливості виявлення нових родовищ будівельного каменю, і тому дефіцит цього ресурсу поповнюється поставками із Житомирської, Вінницької та деяких інших областей.

Водні ресурси. Регіон має достатні ресурси поверхневих і підземних вод, але з точки зору господарської діяльності інтерес представляють відновлю вальні ресурси річкового стоку і підземні джерела.

Головними річками регіону є, перш за все, Дніпро з притоками, який в основному забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг, а найбільш значними малими річками є Рось, Сула, Синім, Тясмин, Я грань та ін. У районі існує велика кількість озер та ставків, які мають переважно рекреаційне значення. На території регіону розташовані Київське водосховище, більша частина Кременчуцького та частина Канівського водосховищ.

У Київській області середній багаторічний природний річковий стік становить 46,3 км3 в Києві поверхневий стік Дніпра становить 44,0 км . У Черкаській області величина місцевого та транзитного стоку дорівнює 47,5 км . Рівень забезпеченості одного жителя сумарним річковим стоком вищий, ніж середній показник по Україні. Регіон має запаси підземних вод, гідравлічно не з'єднаних з річковим стоком, прогнозні експлуатаційні ресурси яких орієнтовно оцінюються в 2,3 км. Серед галузей народного господарства найбільшим водо споживачем є промисловість. її частка в сумарному обсязі використаної свіжої води в Києві та Київській області перевищує 70 %, у Черкаській області становить близько 30 %. Великий обсяг повного промислового споживання в районі припадає на тепло і електроенергетику. У цій галузі функціонує одна з найбільших в Україні Трипільська ГРЕС, яка працює на прямоточній системі водопостачання. Серед інших галузей промисловості, які використовують свіжу воду для своїх потреб, Вирішенню проблеми економії води в промисловості сприятиме впровадження оборотних та оборотно-послідовних систем водопостачання, а з метою покращання Ії якості для побутових потреб необхідно будувати нові і реконструювати наявні очисні споруди. Враховуючи ситуацію, яка склалася після аварії на Чорнобильській АЕС, доцільно передбачити можливість переважного забезпечення населення регіону питною водою за рахунок підземних вод.

Лісові ресурси. Лісові ресурси відіграють істотну роль у розвитку регіону. Загальна площа лісів становить 968 тис. га, запаси деревини — 141,2 млн. м, породний склад лісів представлений переважно твердолистяними (Черкаська обл.) і змішаними (Київ Київська обл. і Київ) деревами, основними лісоутворювальними породами є дуб, береза, сосна, вільха та ін.

За господарським призначенням ліси розподіляються на дві групи. До першої належать ліси велика частка споживання належить хімічній, харчовій, а також машинобудуванню. санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення, їх частка в районі становить близько 70 % загальної площі. Друга група представлена експлуатаційними лісами, спец зонами і смугами вздовж залізничних колій та автомобільних шляхів.

У природному комплексі регіону значну роль відіграють захисні лісонасадження. Основне їх призначення — захист ґрунту від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату на полях тощо, тому однією з важливих проблем є збільшення площі захисних лісових смуг. Ліси використовуються також у рекреаційних цілях, тому ведення лісового господарства повинно бути спрямоване на формування декоративних, біологічно стійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями, а також на формування мальовничих ландшафтів. Рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси характеризуються помірно теплим кліматом, придатними для відпочинку лісами, що створює умови для коротко і довгострокового лікування населення. Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводиться лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, рекреаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалуженості, наявності лісистості та природних пляжів. Рекреаційний потенціал мають також малі річки (довжиною більше 10 км), але в їх використанні домінує інтенсивність господарського, а не рекреаційного освоєння. Наявність родовищ Родіонових мінеральних вод у Черкаській області дозволить розвивати мережу санаторно-курортних установ, однак на сучасному етапі мінеральні води області використовуються для лікування населення вкрай обмежено. Крім того, в районі налічується багато цікавих пам'яток природи, архітектури, історії та культури, що сприяє розгортанню тут великої туристичної діяльності.

Людський потенціал. Центральний економічний район є одним із середніх районів за чисельністю населення, яка у 2000 р. становила 5882,8 тис. чоловік (11,9 % загальнодержавної кількості), у тому числі Київська область — 1810,5 тис. чол., Київ — 2637,1 і Черкаська область —1435,2 тис. чол. Разом з тим район є одним з найбільш густо населених — густота населення становить 118,0 чол. на км.

Істотний вплив на динаміку чисельності населення має різке падіння народжуваності, природного приросту населення. Так, у 2000 р. кількість новонароджених становила 7,3 чол., а померлих 13,8 чол. на 1000 чол. населення, причому дитяча смертність становить 9,9 чол. на 1000 чол. загальної чисельності народжених. Причинами такої напруженої демографічної ситуації є забруднення навколишнього середовища, особливо внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також нестабільність економіки.

Розселення. Центральний економічний район складається з 45 районів, 42 міст, серед яких 18 міст мають статус державного, республіканського та обласного підпорядкування. У районі розташовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад, питома вага міського населення до загальної чисельності населення регіону становить 76,4 %. ЩІІ

У регіоні спостерігається приріст міського населення в основному за рахунок міграції, частка якої становить понад 50% загального збільшення чисельності міських жителів, здебільшого за рахунок молоді. Тому крім зміни загальної чисельності міського і сільського населення, міграція зумовлена зрушенням в їх віковій структурі.

Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності. Так, якщо в 1990 р. чисельність трудових ресурсів у середньорічному вимірі становила 3729,3 тис. чол., то в 2000 р. вона зменшилась на 41,5 тис. чол. і дорівнювала 3687,8 тис. чол. (табл. 4.23). Крім того, скоротилась питома вага працездатного населення в загальній чисельності трудових ресурсів. Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміна форм власності і перепрофілювання підприємств створили умови для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного господарства, у зв'язку з чим постає загроза масового безробіття. Так, рівень зареєстрованого безробіття у 200 р. у районі становив 3,8 %. Тому поруч зі скороченням зайнятості, перш за все в промисловості та на будівництві, потрібно створювати робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народного споживання, на приватних підприємствах. Науково-технічний потенціал. Потенціал науково-технічної діяльності району включає в себе 84 вищі навчальні заклади І—П рівня акредитації, 76 вищих навчальних закладів III— IV рівнів і 300 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій. У них працює 108,5 тис. працівників (33,5 % від загальноукраїнської кількості). З 1990 р. звільнилось та працевлаштувалось в інших галузях економіки близько 32 тис. чол., а на початку 90-х рр. в їх складі вели дослідження 141,5 тис. чол., або 31,5%. У 2000 р. науковими розробками займались 70,7 тис. фахівців високої кваліфікації, дослідження яких профінансовані в розмірі 350,4 млн. грн., або 37,1 % від загальнодержавних витрат. Здійснено 19 783 наукові розробки, з них 33,7 % — зі створення нових видів техніки і технології і використано 12,7 власних винаходів. Слід окремо відзначити велику роль Києва у створенні науково-технічного потенціалу. Тут знаходиться 46 освітніх закладів І—П рівнів акредитації та 66 закладів III—IV рівня, Національна Академія наук з численними інститутами, які виконують наукові дослідження і розробки світового рівня.

Виробничий потенціал. Питома вага вартості виробничих основних фондів Центрального економічного району в Україні становить 10,9%, невиробничих — 15,5 %. Співвідношення виробничих і невиробничих фондів у районі становить 59,2 і 40,8 %.

Структура основних фондів суттєво різняться по областях регіону. Так, якщо в загальній структурі основних фондів Київської та

Черкаської області виробничі фонди становлять 68,7 та 67,6 % відповідно, то в Києві, де розгорнуто широкомасштабне будівництво

житла, багато культурних, освітніх та медичних закладів, інтенсивно розвивається сфера послуг, переважає частка невиробничих фондів, яка становить 58,6 % від загального показника по району.

Слід зазначити, що якісні показники основних фондів не повною мірою відповідають сучасним вимогам. У регіоні спостерігається значний фізичний і моральний знос основних фондів, особливо в промисловості і будівництві. Це пов'язано із загальними для країни процесами старіння фондів в умовах накопичен­ня їх фізичної маси внаслідок відсутності балансу між введенням нової та виведенням застарілої техніки.

5.3. Галузева і територіальна структура господарства

У загальнодержавному поділі праці Центральний економічний район виступає важливим промисловим та аграрним комплексом. Показник ВДВ в розрахунку на душу населення в Центральному економічному районі у 1999 р. на 677 грн. перевищував середній рівень даного показника по країні. При цьому його рівень у Києві більший, ніж у Київській та Черкаській областях на 1926 і 2480 грн.

Структура господарського комплексу регіону порівняно з Україною характеризується значно нижчою часткою галузей матеріального виробництва у ВДВ; при цьому частка промисловості у ВДВ району в 1,4 раза нижче, ніж у цілому по Україні. Питома вага всіх інших галузей матеріального виробництва у ВДВ райо­ну вища за середні показники по країні.

Частка економіки району в цілому у ВДВ України — 17,3 %. з якої 24,3 % припадає на промисловість. Також помітні частки ВДВ району вносять такі галузі, як сільське господарство — 14,9%, транспорт і зв'язок — 17,2, галузі і сфери обігу 14,0% (табл. 4.24). і

Промисловість. Основу виробничого потенціалу району утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі; з них 31,0 % припадає на галузь машинобудування і металообробки 10,4% — на легку промисловість, 9,1 % — на промисловість будівельних матеріалів. У 2000 р. частка харчової промисловості, машинобудування і металообробки та хімічної і нафтохімічної промисловості Центрального району в галузевій структурі промислової продукції в 1,5—3 рази перевищувала середньо державні показники.

Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Київської області має електроенергетика — 26,7 %, а в Черкаській та Києві — харчова промисловість — відповідно 42,1 та 27,2 %.

Крім згаданих вище галузей, Київська область вирізняється розвинутою харчовою, хімічною та нафтохімічною промисловістю, Черкаська — хімічною промисловістю, а Київ — машинобудуванням і металообробкою та електроенергетикою. Удосконалення структури промислового виробництва району необхідно здійснювати зі зменшенням питомої ваги енерго та паливо містких галузей та підвищенням частки соціально орієнтованих галузей — легкої, харчової та переробної промисловості, із забезпеченням високих темпів розвитку сучасного машинобудування і металообробки, що створить матеріально-технічні передумови для переоснащення всіх галузей економіки.

Аналіз промислового виробництва Центрального району підтверджує, що він спеціалізується на випуску електроенергетики — 23,1 % від її виробництва в Україні, лісової, деревообробної, целюлозно - паперової— 21,5 та хімічної і нафтохімічної промисловості — 20,4 %. У цілому Центральний район виробляє майже 10 % промислової продукції країни. Крім названих, основними галузями спеціалізації в загальнодержавному поділі праці є: мікробіологічна, медична, поліграфічна, машинобудування (приладобудування), в тому числі радіови­мірювальних приладів, виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, авіаційна, хімічна і нафтохімічна, целюлозно-паперова, скляна та фарфоро-фаянсова. Недостатній розвиток у районі мають машинобудування і металообробка — 10,2%, легка — 14,4 та харчова промисловість — 15,7 %. Машинобудування. Центральний економічний район традиційно визначається високо розвинутою машинобудівною галуззю, яка представлена 364 підприємствами, частка товарної продукції яких у загальному обсязі регіону становить 17,4 %, вартість основних виробничих фондів — 30,9, чисельність промислово-виробничого персоналу — 27,4 %.

Слід відзначити низку галузей, які мають невисоку питому вагу у регіональній галузевій структурі, але в загальнодержавному поділі праці визначають галузеву спеціалізацію регіону. Це — виробництво оптичних та оптико-механічних приладів, радіовимірювальних приладів, авіаційна промисловість та ін. Тобто концентрація всіх виробництв на території регіону, а саме в Києві, дуже висока. Машинобудівний комплекс регіону представлений численними галузями, серед яких особливо значними є: електротехнічна промисловість, хімічне та нафтохімічне машинобудування, приладобудування, виробництво санітарно-технічного та газового устаткування, машинобудування для легкої та харчової промисловості та ін.

Подальший розвиток машинобудівного комплексу має бути на базі досягнень науково-технічного прогресу, шляхом створення високомеханізованих та автоматизованих ліній на виробництві, впровадження нових мало та безвідходних ресурсозберігаючих технологій.

Паливно-енергетичний комплекс. Цей промисловий комплекс району представлений слаборозвинутою вугільною та торф'яною промисловістю.

Електроенергетика. У районі на початок 2001 р. в цій галузі налічувалось 17 підприємств з чисельністю 93,7 тис. працюючих і обсягом виробленої продукції на суму 4071,2 млн грн. Вироблення електроенергії на території району здійснюється на таких об'єктах, як Трипільська ГРЕС, Білоцерківська ТЕЦ, Київська ГЕС та ін. Слід зазначити, що аварія на Чорнобильській АЕС порушила цілу низку проблем, які потребують невідкладного вирішення. Подальшу експлуатацію ЧАЕС, яка пов'язана з викидами радіоактивних речовин в навколишнє середовище, зупинено. Хімічна та нафтохімічна промисловість. Ця галузь промисловості представлена 53 підприємствами. На її частку припадає 17,4 % товарної продукції, 15,4 % вартості основних виробничих фондів і 7,1 % промйслово-виробничого персоналу Центрального економічного району.

У структурі промисловості цієї галузі переважає нафтохімічна (42,7 %), основні її галузі — шинна, гумоасбестова промисловість та виробництво гумотехнічних виробів; хіміко-фармацептична галузь (зосереджена в основному в м. Києві). Хімічна промисловість регіону представлена пшроким спектром галузей, серед яких: основна хімія (азотна, хлорна промисловість), промисловість хімічних волокон і ниток, виробництво пластмас, лакофарбова, промисловість побутової хімії та ін.

За останні роки розвиток галузі здійснюється шляхом реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств. Метою цих заходів є підвищення ефективності підприємств та впровадження природозберігаючих технологій. Харчова промисловість. Харчова промисловість району є галуззю регіональної спеціалізації, вона включає 83 підприємства, виробляє 26,7 % товарної продукції, середня чисельність промислово-виробничого персоналу становить 14,2 %, вартість основних виробничих фондів — 12,8 % до аналогічних показників району. Серед підгалузей харчової промисловості, які входять до її складу, треба відзначити такі, що мають найбільшу питому вагу у виробництві товарної продукції галузі: це м'ясна і молочна, хлібопекарська, цукрова, маслосироробна, тютюнова та ін. Харчова промисловість задовольняє власні потреби регіону, але виникає необхідність оновлення матеріальної бази, модернізація виробництва, збільшення обсягів конкурентоспроможної продукції й розширення державної фінансово-кредитної підтримки підприємств.

Агропромисловий комплекс. Розвиток сільського господарства Центрального району має вагому відмінність від інших регіонів України. Це пов'язано з тим, що в його складі знаходиться Київ, який акумулює велику кількість населення і виробничих галузей, але не має сільськогосподарського виробництва. Тому сіль­ськогосподарське виробництво представлено і функціонує в Київській і Черкаській областях

У районі зосереджено 4,7 % всіх сільгоспугідь України та 9,0 % ріллі. Структура посівних площ району в основному збігається з середньою по Україні. Майже половину посівних площ (48,7 %) зайнято зерновими і зернобобовими культурами? На другому місці — площі, зайняті кормовими культурами (31,5 %). Під технічні культури відведено 10,2 % всіх посівних площ. Картопля та овоче-баштанні культури займають 9,6 % посівних площ району.

Динаміка сільськогосподарського виробництва Центрального району показує, що кризові явища охопили цю галузь більше, ніж в Україні в цілому. Так, у 2000 р. випуск валової продукції сільськогосподарського району становив лише 56,9 % від рівня 1990 р. ?

У галузі рослинництва район спеціалізується на вирощуванні картоплі, цукрових буряків та зернових культур. За аналізований період найбільших втрат у районі зазнало вирощування цукрових буряків, особливо у Черкаській області. Разом з тим скорочення виробництва цього виду продукції по району було значно меншим, ніж по Україні, в результаті більш стабільного^ вирощування у Київській області. Обсяги виробництва зерна скоротились по регіону лише на 6,7 %, а виробництво овочів на 8,1 %, тоді як виробництво картоплі зросло на 24,7 %. За останні роки суттєво скоротилися обсяги виробництва тваринницької продукції (табл. 4.26). Так, за період з 1990-го по 2000 р. обсяги виробництва м'яса знизились на 41,3 %, молока — на 45,3, яєць — 57,8 %. Основними причинами такого різкого спаду виробництва стало різке скорочення поголів'я худоби, диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, збитковість виробництва.

Як і в інших галузях матеріального виробництва, в харчовій промисловості району спостерігається спад виробництва продукції. Особливо стрімкими темпами за період 1990—2000 рр. скоротилося виробництво продукції з незбираного молока — на 78,8 %, м'ясопродуктів — на 81,6, борошна — на 51, хліба і хлібобулочних виробів — на 38,6% (табл. 4.27).

Найбільш вагомий вплив на зниження рівня виробництва мали часткова втрата зовнішніх ринків збуту внаслідок розпаду СРСР і РЕВ та низька купівельна спроможність населення. Техніко-економічний рівень більшості підприємств харчової промисловості не відповідає вимогам науково-технічного прогресу, значно відстає від аналогів розвинутих зарубіжних країн. Частина машин та обладнання за технічними параметрами за старіла, четверта частина енергетичного обладнання потребує заміни. Більшість продовольчих товарів неконкурентоспроможні, зокрема значно відстають від світових зразків за зовнішнім оформленням. Тому для покращання роботи харчової промисловості потрібне технологічне переозброєння заводів, які мають морально і фізично зношене устаткування, низьку якість пакування продукції, недосконалу організацію маркетингової діяльності. Транспортний комплекс. Транспортний комплекс Центрального економічного району складає залізничний (магістральний і промисловий), автомобільний, річковий, повітряний і міський електротранспорт. Основним його завданням є повне і своєчасне задоволення потреб у господарських та пасажирських перевезеннях, підвищення їх ефективності.

У той же час сучасний рівень розвитку транспорту і зв'язку району не відповідає стандартам якості обслуговування. Стан матеріально-технічної бази транспорту незадовільний. Відмічається високий рівень зносу основних фондів на транспорті, який перевищує 50 %, а в галузі зв'язку — понад 60 %.

Аналіз основних показників розвитку транспорту за 1991— 2000 рр. свідчить, зокрема, про значне скорочення обсягів перевезень по всіх видах транспорту, що пов'язано зі скороченням виробництва і транспортної спроможності. Обсяги перевезень автомобільним транспортом скоротились за 1991—2000 рр. на 79,1 %,зокрема в Києві — на 84,0, у Черкаській області — на 78 %. Зменшились також обсяги перевезень пасажирів у 2000 р. порівняно з 1990 р. — більш ніж на 50 %. і Головними напрямами розвитку транспортної галузі регіону є оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно зі змінами вантажно та пасажиро потоків, реконструкція залізниць і автошляхів для збільшення їх пропускної спроможності, забезпечення матеріально-технічними ресурсами. 1 о Капітальні вкладення і будівельний комплекс. За період кризи, в умовах відсутності коштів інвестиційна активність у регіоні значно зменшилась. Обсяги капітальних вкладень в економіку району зменшились на 53,5 %. Разом з ним частка капітальних вкладень у галузі економіки району в цілому в період 1991—— 2000 рр. зросла з 12,2 % до 22,4 % у результаті значного скорочення обсягів капітальних вкладень в інші регіони України. Фінансування капітальних вкладень не було рівномірним по областях Центрального району. Питома вага Київської області в загальному обсязі капітальних вкладень по Україні зменшилась — з 5,3 % у 1990 р. до 4,1 у 2000 р., Черкаської — з 2,4 до 1,4. У той же час частка капітальних вкладень в економіку Києва збільшилась майже в 4 рази — з 4,5 до 16,9 %.

Визначальним показником інвестиційної діяльності € обсяг капітальних вкладень на душу населення у цілому по регіону цей показник зазнав менш глибокого падіння, ніж по Україні. Індекс капітальних вкладень на душу населення 2000/1990 становив по Україні 26,4 %, а по Центральному району — 40,9 %. Але відбувалось це за рахунок більш високої інвестиційної активності у Києві, де цей індекс становив 94,7%.

Вирізняється район і за обсягами будівельно-монтажних робіт, які здійснювались більш високими темпами, ніж у середньому по Україні. Частка будівельно-монтажних робіт району в їх загальному обсязі по економіці держави зросла з 13,1 до 27,6%, по Київській області — з 4,8 до 4,9, Києву — з 4,9 до 21,3 %, по Черкаській області вона скоротилась з 3,4 до 1,4 %.

Що стосується введення в дію основних фондів, то питома вага району в Україні зменшилась на 1,2 відсоткового пункту.

У той же час значно змінилась територіальна структура введення основних фондів — частка Київської області скоротилась з 4,6 до 3,6 %, Черкаської — з 2,7 до 2,6 і Києва з 6,5 до 6,4%.

У цілому інвестиційно-будівельний комплекс Центрального району є досить потужним, але більша частина інвестицій припадає на Київ, що визначає посилену для кризового періоду будівельну активність у місті.

Зовніпшьоекономічна діяльність. Центральний економічний район має економічні зв'язки з багатьма країнами світу. У районі зосереджено потужний експортний потенціал і велика кількість імпортно-орієнтованих підприємств з виробництва товарів і послуг. З

загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з України, підприємства району становлять 23,3, а вартість експорту — 16,8 % всієї вартості експорту України.

Підприємства, які імпортують продукцію з-за кордону, у районі становлять 34,5 % усіх підприємств України, а вартість імпортних операцій району — 23,1 % всієї їх вартості по Україні.

Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону є додатним. Безумовним лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. У місті зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують. Імпорт то­варів і послуг міста перевищує експорт на 809,8 млн дол. СПІА. Географія зовнішньоекономічної діяльності району, і особливо Києва, дуже широка — близько 60 країн близького і далекого зарубіжжя. £ &й Крім того, економічні зв'язки з закордоном здійснюються у формі інвестицій у регіони України. У 2000 р. на Центральний економічний район припадало 45,3 % усіх отриманих іноземних інвестицій у регіони України, і 7,6 % прямих інвестицій з регіонів України в економіку інших країні

Екологічна ситуація. Практика природокористування, яка склалась останнім часом, не сприяла вирішенню актуальних екологічних проблем. Відомчий і суб'єктивний підхід У прийнятті господарських рішень, Чорнобильська катастрофа призвели до різкого погіршення стану навколишнього середовища і, як наслідок, до високого рівня захворюваності населення.

Основними забруднювачами довкілля є такі галузі промисловості, як паливно-енергетична, металургійна, хімічна та нафтохімічна, медична, харчова та ін., які викидають у повітря значну частину шкідливих речовин, серед яких сірковий ангідрид, окисли азоту, а також забруднюють водні джерела неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами.

Основним напрямом вирішення екологічних проблем у регіоні є надання їм статусу екологічної пріоритетності і створення сприятливих умов для інвестування природоохоронних заходів.

Соціальна сфера. Загальний стан економіки регіону, як і всієї країни, вплинув на розвиток соціальної сфери. Аналіз основних її показників свідчить про значне падіння розвитку виробництва товарів народного споживання і надання різномані­тних послуг населенню як побутових, так і соціально-культурних (табл. 4.28). Скорочення виробництва товарів народного споживання значною мірою пов'язане з неконкурентноспроможністю цих товарів порівняно з імпортними аналогами та неплатоспроможністю населення. Зменшення обсягу платних послуг населенню до 28,6 % від рівня 1990 р. пояснюється відмовою населення від цього виду послуг внаслідок збідніння.

У результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я зменшилась забезпеченість населення лікарняними ліжками на 21,6%.

Зростання спостерігалось лише в забезпеченості населення житлом, що пов'язано з розбудовою приватного житла; у кількості музеїв; забезпеченості населення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів. У районі зростає і кількість студентів у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації. Життєвий рівень населення регіону характеризує динаміка рівня споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення. Аналіз цих даних по Центральному району показує, що за споживанням молока і молокопродуктів стано­вище в регіоні гірше, ніж по Україні в середньому, за рахунок меншого споживання по Києву і Київській області. Це ж стосується і споживання м'яса і м'ясопродуктів, хлібних продуктів. Споживання яєць, олії, фруктів, ягід і винограду, а також риби скоротилось за роки кризи в регіоні менше, ніж в середньому по Україні.

5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району

Розвиток Центрального економічного району у перспективі повинен відбуватись, з одного боку, згідно із загальною для України стратегією переходу до ринкових відносин і програмних документів, зокрема «Програми структурної перебудови економіки на період до 2003 року», а з другого — з максимальним урахуванням місцевих умов і особливостей.

Виходячи з цього, одним з важливих напрямів розвитку району є структурна перебудова його господарського комплексу інноваційної спрямованості, тобто максимально можливе за сучасних умов технологічне оновлення всіх галузей економіки з попереднім визначенням галузевих пріоритетів. Пріоритетами розвитку повинні бути конкурентоспроможні галузі з виробництва товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Такими у Центральному районі є машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптикомеханічних приладів, радіовимірювальних приладів, авіаційна, мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку. У цьому зв'язку необхідно нарощувати потенціал експортно-орієнтованих галузей і товарних груп, зокрема, літакобудування та приладобудування.

У хімічній та нафтохімічній промисловості, яка є галуззю регіональної спеціалізації, необхідно максимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх виробничих ланок. У районному АПК необхідно спрямувати зусилля на збалансування основних блоків комплексу — сільського господарства, харчової промисловості, виробничої інфраструктури. Важливим є зменшення витрат на виробництво продукції галузі, що у свою чергу підвищить її конкурентоспроможність.

Важливим для Центрального району є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що значно збільшить валютне надходження до місцевого і державного бюджетів.

Необхідно нарощувати обсяги послуг, вдосконалювати їх структуру, вишукувати можливості для збільшення питомої ваги наукомістких послуг, зокрема, в галузі науково-технічних досліджень і розробок.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 589; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты