ГІЯ. МОТИВУЮТЬ ПОЛІТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, За Макіавеллі

Макіавеллі, інтереси, потреби, потяг до збагачення. Правитель но­вого тину, що став на шлях «долі», «фортуни», не повинен пов'язу­вати себе правовими приписами, нормами, релігією або власним словом. Він керується тільки фактами і має право бути грішним, жорстоким, нещадним. Термін «макіавеллізм» став синонімом пол­ітики, що керується принципом "мета виправдовує засоби".

В епоху Відродження активно обговорювались і проблеми права. На той час існувало два тлумачення права: як вияв Божо­го суду і тому воно мало характер необхідності, абсолютності й вічності (так було в середні віки) і як продукту угоди людей, який є відносним, може змінюватись (цей підхід зустрічаємо вже за давніх часів). Але існує ще й третя інтерпретація, згідно з якою право має людське походження, але, незважаючи на це, воно не­обхідне, бо його сутність випливає з загальної людської приро­ди. Це так зване «природне» право. Цієї концепції дотримував­ся Гуго Гроцій, який визнає існування Божого права і права людського. У людському праві він розрізняє громадянське і при­родне право. Громадянське право виникає історично, обумовле­не політичною ситуацією, а природне право випливає з природ­ного характеру людини і є предметом не історії, а філософії.

В епоху Відродження, пов'язану з первинним накопичен­ням капіталу, виникають теорії, що критично реагували на соц­іальну диференціацію. У них висловлюються ідеї соціальної рівності людей. Ці теорії одержали назву утопічних. Термін «утопія» (неіснуюче місце) походить від назви фантастичного острова з однойменного твору (1516) англійського філософа Томаса Мора, де ніби-то було створено ідеальний суспільний лад. Надалі термін «утопія» був поширений на всі науково нео­бгрунтовані проекти взірцевого суспільного устрою. Корінь зла Мор вбачав у приватній власності. Він говорив, що держава -це змова багатіїв задля гноблення простого народу. Ідеалом суспільного устрою для Мора були суспільна власність, високо-організоване виробництво, доцільне керівництво, що гарантує справедливий і рівний розподіл суспільного багатства. Т. Кам-панелла у своїй праці «Місто Сонця» також висунув ідею рівності людей, виступав проти приватної власності, проти бага тих і бідних. Нове суспільство засновано на засадах загальної праці, що є найбільш почесною справою. Мета «Міста Сонця» -земні благополуччя, добробут його жителів («солярійців») і розвиток культури.

Таким чином, у них перших соціалістичних утопіях прого-длошено вимоги щодо встановлення повної рівності, добробуту, миру, щодо розвитку духовних сил людства. Взагалі ж, філо­софська думка епохи Відродження відійшла від схоластики і наблизилась до пізнання людини, її вчинків, потреб і нахилів.