![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Змістовий модуль № 2 ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9 12. Поняття політичного іміджу, завдання та принципи створення іміджу політичного лідера та організації. 13. Використання різноманітних інформаційних технологій при формуванні політичного іміджу. 14. Зміст та характер рекламних технологій у політиці. 15. Феномен політичної реклами. 16. Класифікація політичних рекламних технологій та рекомендації щодо створення політичної реклами. 17. Методи ситуаційного та імітаційного моделювання політичної ситуації. 18. Моделювання електорального вибору з урахуванням соціально-політичних факторів. 19. Використання моделі «воронки причинності» для аналізу електоральної поведінки. 20. Поняття, типологія та функції політичного прогнозування. 21. Суб’єкти та об’єкти політичного прогнозування. 22. Період упередження прогнозів розвитку політичної ситуації. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ПОЛІТИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною рейтинговою шкалою (див. таблицю 1), яка у відомості обліку успішності (форма № Н-5.03) доповнюється оцінками за національною системою і за європейською кредитно-трансферною системою – ЕСТS. Таблиця 1
Поточний контроль здійснюється викладачами на аудиторних заняттях усіх видів та при перевірці контрольних, розрахункових, графічних робіт, тестів, рефератів, що виконуються під час аудиторних занять та під час самостійної роботи. Таблиця 2 –Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
Якщо студент отримав за результатами поточного контролю від 75 до 80 балів, то він автоматично отримує додаткові 15 балів. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 3. Таблиця 3 – Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
Таблиця 4 – Відповідність залікової рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою
Таблиця 5 – Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
Основою для визначення оцінки на іспиті є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями: · оцінку «ВІДМІННО» заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий із додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило, оцінка «відмінно» ставиться студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу; · оцінку «ДОБРЕ» заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності; · оцінку «ЗАДОВІЛЬНО» заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності, який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінка «задовільно» ставиться студентам, які допустили похибки у відповіді на заліку, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача; · оцінка «НЕЗАДОВІЛЬНО» ставиться студенту, який виявив вади в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінка «незадовільно» ставиться студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни. Критерії оцінювання знань студентів розроблені на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. за №161, а також «Тимчасового положення про атестацію студентів», затвердженого вченою радою інституту 19 листопада 1996 р. (протокол № 3).
|