Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»).

ЗМІСТ.

ЗМІСТ. 2

Миколай Коперник. 3

ТИХО БРАГЕ. 5

ДЖОРДАНО БРУНО. 7

Джерела. 9

Миколай Коперник.

Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 року в місті Торунь, Польща. У 1491 році вступив до Краківського університету, де вивчав математику, медицину і богослов'я, але вже тоді його найбільшу увагу привернула астрономія. На той час астрономію у Краківському університеті викладав відомий український вчений Юрій Котермак. Закінчивши університет у 1494 році, готувався піти по стопах свого дядька — стати священиком. Задля цього у 1497 поїхав до Італії, де вступив до Болонського університету де Крім теології він вивчав світські науки — право, давні мови, математику і улюблену астрономію, і в 1507 році став не лише секретарем, а й особистим лікарем і довіреною особою свого дядька єпископа. До 1512 року Коперник жив у єпископському з́амку свого дядька, Лідзбарку-Вармінському, де продовжив свої астрономічні досліди, одночасно викладаючи у Кракові. Того ж року помер його дядько, єпископ Лукаш і після його смерті Коперник переїхав до Фромборка, невеликого містечка на березі Вісли, де служив каноніком, ведучи далі свої дослідження. Тут же він починає писати свій “magnum opus” про нову модель будови всесвіту, задум та ідеї якої визрівали, ймовірно, ще на початку 1500-х років. Наполегливо працював над трактатом, ретельно перевіряючи кожний розрахунок. Чутки про його працю та ідеї почали поширюватись по всій Європі. Папа Лев X запросив Коперника взяти участь у підготовці календарної реформи, але вчений відмовився.

Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, “Про обертання небесних сфер” Миколай Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543). У цій роботі вчений постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.

Стара геоцентрична теорія облаштування всесвіту, яку сформулював грецький астроном Птолемей у ІІ ст. н. е., розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед учених і теологів. Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві:

Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»).

Створення геліоцентричної системи світу стало революційним переворотом у науці. За висловом Фрідриха Енгельса, він “поклав початок звільненню природознавства від теології”. Вчення Коперника науково спростовувало міф про Землю як центр Всесвіту, утверджувало однакову матеріальну природу небесних і земних тіл, їх підпорядкованість єдиним законам, прокладало шлях до наукових відкриттів не лише сонячного, а й багатьох інших світів, аж до ідеї про нескінченність Всесвіту.

Ідеї Коперника позитивно сприйняли вже його сучасники. В подальшому геліоцентрична теорія світобудови набула розвитку і коригування в роботах Галілео Галілея, Йоганна Кеплера, Ісаака Ньютона та інших.