Індуктивні умовиводи

1. Визначення -умовиводи, в яких висновок робиться від конкретного до загального, тобто при наявності однокової ознаки в декількох представників класу робиться висновок про наявність такої ознаки у всього класу.

У юридичній практиці ці умовиводи застосовуються при зборі окремих фактів про певний злочин і на підставі повторюваності окремих ознак робиться висновок про знаряддя злочину, про особу злочинця, формуються версії про можливий перебіг подій у злочині

2. Структура – мають нефіксовану кількість засновків ( достовірність висновку підвищується при збільшення кількості засновків)

3. Методи вивчення предметів класу для складання індуктивних умовиводів

А) спостереження- це вивчення предметів у тому вигляді у якому вони існують насправді ( в слідстві – огляд місця злочину), без внесення будь-яких змін, однак при чітко визначеній меті спостереження

Б) експеримент – це вивчення предметів при створенні штучних (обов’язково найсприятливіших) умов для найкращого розвитку або зміна явища для його спостереження за найсприятливіших умов ( в юрид. практиці слідчий експеримент на місці злочину)

3. Варіації індуктивних умовиводів:

1)повна індукція – висновок робиться на підставі дослідження всіх елементів ( предметів) класу ( можливо, коли обсяг класу чітко обмежений – наприклад, кількість патронів у револьвері тощо)

2) неповна індукція - висновок робиться при дослідженні певної кількості одиниць класу ( із засновків, які не охоплюють всіх предметів класу) – (приклад стор.177 Жеребкіна)

S1 є P

S2 є P

S3 є P

S4 є P

S5 є P

S1, S2, S3, S4, S5 вичерпують клас предметів S

Отже, всі S є P

ВИДИ НЕПОВНОЇ ІНДУКЦІЇ

А) через простий перелік ( класична індукція) – умовивід, в якому загальний висновок про клас робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялось жодного, який би суперечив узагальненню - приклад стор 179 Жеребкіна

Висновки лише ймовірні

В судовому слідстві застосовується складно – на початку слідства не завжди можна встановити що саме суперечить загалу тому що злочинцями можуть бути зроблені навмисно – приклад на стор. 182 Жеребкіна

Б) через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення :із всього класу вибираються предмети з різних місць за певною схемою або навмання – приклад на стор 184 Жеребкіна

3) наукова індукція - загальний висновок робиться на підставі знання необхідних ознакабо причинних зв’язків частин предметів класу (електропровідність металів, доведеність провини злочинця)

Причинний зв'язок – це такий зв'язок між явищами коли одне з них неодмінно породжує інше

МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИННИХ ЗВЯЗКІВ МІЖ ЯВИЩАМИ

Методи:

1) єдиної схожості – якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну спільну обставину, а всі інші обставини різні, то ця єдина схожа обставина і є причиною явища: - приклад стор 188 Жеребкін

Схема:

2) єдиної різниці - якщо випадок, у котрому досліджуване явище настає і випадок, у якому воно не настає в усьому схожі і лише в одній обставині різні, то ця обставина,яка є в першому випадку і відсутня в іншому і є причиною явища, що вивчається – приклад на стор. 190 Жеребкін

Схема

3) сполучений метод схожості і різниці –якщо два чи більше випадків виникнення досліджуваного явища мають загальним лише одну обставину, а два чи більше випадків не виникнення цього явища мають загальним лише відсутність тієї ж обставини, то ця обставина і є причиною явища яке вивчається - приклад на стор.191 Жеребкіна

Схема

4) Супутніх змін - якщо виникнення чи зміна одного явища щоразу неодмінно викликає певні зміни іншого явища, то обидва ці явища перебувають у причинному зв’язку одне з одним – приклад стор.192 Жеребкін

Схема:

A1BC –a1

A2BC –a2

A3BC – a3

Одже обставина А є причиною явища а

5) метод остач – якщо складне досліджуване явище (abc) викликається складною причиною (ABC), котра складається із сукупності однорідних передуючих обставин і ми знаємо, що деякі з цих обставин є причинами частини явища, то остача цього явища викликається останніми обставинами

- приклад стор.193 Жеребкіна

Схема:

Причиною явища abc служать обставини ABC. Частина b явища abc викликається обставиною B.

Частина c явища abc викликається обставиною C

Одже, частина aявища abc перебуває у причинному зв’язку з обставиною A