КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Частковостверджувальне – не можна протиставити ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Загальнозаперечувальне -перетворюються в частковостверджувальні Частковозаперечувальні –перетворюються в частковостверджувальні Дедуктивні умовиводи:
1. Визначення: дедуктивні умовиводи – рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.)
2. Загальна назва більшості дедуктивних умовиводів – силогізм
3.Силогізми – висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко – юрист. Захарченко опікується правом.) В логіці юридичного спрямування особлива увага приділяється категоричному силогізму – коли обидва судження є категоричними.
Схеми Приклади Правила
Загальні правила для категоричного силогізму ( засновок і посилка – тут синоніми)
1. Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу
2. У силогізми мають бути лише три терміни (суб’єкт, предикат і середній термін). Порушення цього правила призводить до логічної помилки: “учетверіння термінів” та застосування омонімів
3. Середній термін має бути розподілений хоча б у одному із засновків ( тобто вужчий ніж повний обсяг даного поняття)
4. Якщо одна з посилок негативна, то і висновок буде негативним.
5. З двох часткових посилок певного висновку (частіше ніякого) зробити не можна.
6. Якщо одна з посилок часткова і висновок буде частковим.
7. Із двох заперечних посилок не можна зробити ніякого висновку Варіації категоричних силогізмів: ( фігури не спрацьовують) А) з виділяючи ми засновками ( тільки) Б) в яких більшим засновком є судження-визначення - застосовується у судовому дослідженні В) побудовані із суджень можливості ( в засновках фігурує слово «можливо») – застосовуються при слідчих експериментах Г) з імовірними засновками – у засновках фігурує слово «імовірно») – застосовується під час складання версій Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між собою. Наприклад: Всі рослини – живі організми Всі квіти - рослини Всі квіти – живі організми (висновок 1) полісилогізм Троянда – квітка Троянда – живий організм (висновок № 2) Інші види силогізмів: Умовні -в яких принаймні одна з посилок є умовним (імплікативним) судженням. Наприклад:
Правила: 1. ствердження основи веде до ствердження висновку (як правило достовірні знання) 2. заперечення наслідку є заперечення основи (знання будуть не достовірні, а лише імовірні) Розподільні силогізми: Розподільним є такий умовивід, в якому хоча б одна з посилок є розподільним судженням(диз»юктивним).
Скорочений силогізм без однієї посилки має назву “ентимема”. У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності. Приклади: Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка). Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення).
|