КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ТЕМА 4. Поняття та ознаки складу злочину
Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину.
Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Обов'язкові і факультативні ознаки складу злочину, значення такого розподілення ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Види складів злочину залежно від 1) їх тяжкості: прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані; 2) особливостей конструкції: матеріальні, формальні, усічені; 3) наявності наслідків: з матеріальною шкодою, з фізичною шкодою, з ідеологічною шкодою.
Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і її значення.
Тема 5. Об'єкт злочину. Об'єктивна сторона злочину
Поняття об’єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину. Суспільні відносини, інтереси, блага як об’єкт злочину. Об'єкт злочину і об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин.
Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину. Видовий об`єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину. Порядок визначення родового, видового та безпосереднього об`єктів злочину та їх значення.
Основний (головний) і додатковий безпосередні об'єкти.
Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Предметні та безпредметні злочини. Значення правильного встановлення предмету злочину для кримінальної відповідальності. Відмінність предмету злочину від об’єкту злочину. Описання предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.
Потерпілий як ознака об`єкту злочину. Значення встановлення категорії потерпілого для кваліфікації злочину (посягання щодо працівників правоохоронних органів, суду та ін.).
Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов'язкові та факультативні. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності, кваліфікації злочину, а також відмежування одного складу злочину від іншого.
Суспільно небезпечне діяння, його поняття та форми. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність злочинного діяння як зовнішні акти поведінки людей, які вчиняються в реальній дійсності.
Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Правовий (юридичний) обов'язок діяти певним чином та наявність можливості виконати обов'язок, який покладено на особу.
Значення нездоланної (непереборної) сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).
Поняття суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого розподілення.
Причинний зв'язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв'язку.
Спосіб, знаряддя, засоби, обставини (обстановка, умови), місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину; їх значення. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як: конститутивні (конструктивні) ознаки конкретного складу злочину; кваліфікуючі ознаки; обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Тема 6. Суб’єктивна сторона злочину
Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові і факультативні. Форми вини в кримінальному праві України, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання. Умисна форма вини, необережна форма вини, змішана (подвійна, складна) форма вини.
Умисел і його види. Умисел в злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.
Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети для кваліфікації злочину як: онститутивних (конструктивних) ознак складу злочину; кваліфікуючих ознак; обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Поняття необережної форми вини та її ознаки. Необережність та її види. Значення боротьби з необережними злочинами.
Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
3лочинна недбалість, її об'єктивний і суб’єктивний критерії. Їх значення.
Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.
Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину. Поняття та види помилок в кримінальному праві. Випадки, які приєднуються до помилок і помилка щодо особи; відхилення дії чи удару.
Тема 7. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
Поняття суб'єкту злочину в законі про кримінальну відповідальність. Обов'язкові та факультативні ознаки суб’єкту злочину. Загальний і спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб'єкту, його значення для кваліфікації злочину.
Суб’єкт злочину та особа злочинця. Проблема визнання юридичних осіб суб'єктами окремих злочинів.
Загальний та понижений вік кримінальної відповідальності. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено понижений вік відповідальності (ст.22 КК).
Осудність як обов’язкова ознака суб'єкту злочину. Поняття осудності та її значення. Форма неосудності та її види. Форми неосудності за чинним КК України.
Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.
Обмежена осудність в кримінальному праві, її поняття та ознаки. Вплив визнання особи обмежено осудною на призначення покарання і застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Її обгрунтування в кримінальному законі України.
Тема 8. Стадії злочину
Поняття і види стадій вчинення злочину за чинним кримінальним законодавством.
Готування до злочину, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Види підготовчих дій. Правові наслідки готування до злочину невеликої тяжкості.
Замах на злочин, його поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчений та незакінчений; замах на непридатний об'єкт та замах з непридатними засобами. Відмежування замаху від готування до злочину.
Закінчений та незакінчений злочин. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину у складах з матеріальним, формальним та усіченим складом.
Підстава кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Обставини, які належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.
Добровільна відмова при незакінченому злочині та добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її поняття та ознаки. Дійове каяття у здійсненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
Тема 9. Співучасть у злочині
Поняття і значення співучасті у злочині і її об’єктивні та суб'єктивні ознаки.
Умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. 3міст цієї ознаки.
Суб’єктивні ознаки співучасті. Спільність умислу співучасників.
Особливості інтелектуального моменту умислу співучасників. Значення мотиву та мети при вчиненні злочину у співучасті.
Види співучасників та їх визначення в КК. Підстави та межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації.
Форми співучасті. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті. Призначення покарання співучасникам. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Опосередковане виконання. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Співучасть у при провокації злочину.
Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця: кількісний та якісний. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі. Невдале підбурювання та пособництво.
Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови підмовника та пособника.
Поняття причетності до злочину. Види причетності: переховування, неповідомлення, потурання. Відповідальність за причетність до злочину.
Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |